Головуючий у 1 інстанції - Кониченко О.М.
Суддя-доповідач - Карпушова О.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2011 року справа №2а-18589/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Карпушової О.В.
суддів Василенко Л.А. , Гімона М.М.
при секретарі: Барабаш Л.О.,
за участю: представника позивача – Салій Я.М.,
представника відповідача – Дмитрин В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2011 року в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве Донецької області про визнання дій незаконними, зобов’язання відшкодувати витрати на виплату та доставку пенсій та підписати акт звірення, стягнення витрат на виплату та доставку пенсій,
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Єнакієве про визнання незаконними дій відповідача по відмові у прийнятті до відшкодування та підписання акту звірення витрат Управління ПФУ в м. Єнакієве по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності (втраті годувальника) внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.01.2010 року по 01.07.2010 рік на загальну суму 2426590,93 грн.; зобов’язання його відшкодувати Управлінню ПФУ в м. Єнакієве понесені ним витрати на виплату та доставку пенсій по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності (втраті годувальника) внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.01.2010 року по 01.07.2010 рік на загальну суму 2426590,93 грн. та підписати акт звірення на вказану суму; стягнення з відповідача на користь Управління ПФУ в м. Єнакієве витрат на виплату та доставку пенсій по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності (втраті годувальника) внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.01.2010 року по 01.07.2010 рік на загальну суму 2426590,93 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2011 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено, на підставі того, що позивачем не надано доказів понесення ним витрат у сумі, яка зазначена в позові.
Суд першої інстанції виходив зокрема з того, що позивачем у позовній заяві не зазначені прізвища, ім’я по батькові осіб, яким виплачені щомісячна державна адресна допомога відповідно до постанови КМУ № 265 від 26.03.2008р., суми витрат на виплату підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам відповідно до постанови КМУ№ 198 від 11.03.2009р, сума витрат на виплату пенсій громадянам держав-учасників СНД та членів їх сімей, які отримали каліцтво і переїхали на постійне місце проживання до України, суми витрат на виплату допомоги на поховання, оскільки смерть потерпілого не пов’язана із страховим випадком державного соціального страхування; сума витрат на виплату пенсій у зв’язку з втратою годувальника чоловіку (дружині), у випадку воли він (вона) на момент загибелі потерпілого перебував (ла) на його утриманні (працював); пенсія по втраті годувальника у зв’язку з відсутністю висновку МСЕК про причинно-слідчий зв’язок смерті з каліцтвом або профзахворюванням. Судом першої інстанції зроблено висновок, що хоча позивачем і надані матеріали по спричиненню шкоди потерпілим, однак встановити причинний зв’язок, обставини спричинення шкоди здоров’ю, групу інвалідності, розмір витрат на виплату та доставку пенсій по кожній особі з посилання на платіжний документ або відривний талон не вбачалось можливим.
Позивач подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2011 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги, оскільки судом при прийнятті судового рішення порушено норми матеріального права. При цьому не оскаржує висновок суду першої інстанції щодо відмови в задоволені позову про підписання актів звірки.
Обґрунтована апеляційна скарга тим, що витрати на виплату та доставку пенсій громадянам держав-учасників СНД, що переїхали на постійне місце проживання до України, відповідно до ст.1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992р., здійснюється за законодавством держави на території якої вони проживають. Відповідно до ст.3 вказаної Угоди, в разі виплати Пенсійним фондом України пенсії по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві та території колишніх республік СРСР, відшкодовуються витрати Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Витрати на виплату і доставку адресної допомоги, яка сплачується Пенсійним Фондом України згідно ПКМ України № 265 від 26.03.2008р., відповідно до ч.2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» здійснюються страховиком, який має право звернутися до відповідного страховика із іншого виду соціального страхування відносно відшкодування понесених витрат. Щодо сум витрат на виплату допомоги на поховання, апелянт зазначив, що згідно п.4 Порядку № 5-4/4, який затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р., вказана допомога підлягає відшкодуванню сім’ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищевказану пенсію, і відсутність документів встановлення причинно-наслідкового зв’язку пов’язаного зі смертю немає необхідності. Також апелянт зазначив, що суд першої інстанції при вирішенні позовних вимог щодо відшкодування витрат на виплату пенсій по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або профзахворювання, не прийняв до уваги вказаний Порядок, яким визначений механізм відшкодування витрат саме відповідачем. Управлінням на підтвердження позовних вимог до суду першої інстанції були надані акти про нещасний випадок по кожній особі, рішення пенсійного фонду про призначення особам виплат, зазначених в позові, акти звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за весь оскаржуваний період, акти звірки сум, неприйнятих до відшкодування між позивачем та відповідачем. Крім того, від позивача надійшли доповнення до апеляційної скарги, де зазначено, що позивач до адміністративного позову долучались щомісячні акти звірки з відділенням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві або професійного захворювання в м. Єнакієве, які складені на підставі списку пенсіонерів, яким виплачувались всі вказані в адміністративному позову суми пенсії. Списки пенсіонерів також були додані до позову.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, а представник відповідача заперечував проти її задоволення.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве вважає, що відповідач - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Єнакієве зобов’язано відшкодувати витрати по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності (втраті годувальника) внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за період з 01.01.2010 року по 01.07.2010 рік на загальну суму 2426590,93 грн.
Вказана сума позову складається з виплат: щомісячна державна адресна допомога яка сплачується відповідно до ПКМ України № 265 від 26.03.2008р. – 230387,45 грн., поштові витрати – 9675,55грн.; суми витрат на виплату підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, яка виплачується відповідно до ПКМ України № 198 від 11.03.2009р. – 9620,49 грн. і поштові витрати 60,36грн.; сума витрат на виплату пенсій громадянам держав-учасників СНД та членів їх сімей, які отримали каліцтво і переїхали на постійне місце проживання до України – 4666,92грн. і поштові витрати – 30,66грн.; суми витрат на виплату допомоги на поховання - 15758,20грн. і поштові витрати 124, 49грн.; сума витрат на виплату пенсій у зв’язку з втратою – 70968,50грн. і поштові витрати 458,67грн. Загальна сума видатків на виплату пенсій, допомоги та надбавок – 2425852,92грн. і поштові витрати 10418,86коп. Розрахунок додано до позову (а.с.7).
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволені позову виходив з того, що позивач у позовній заяві не зазначив прізвища, ім’я по батькові осіб, яким виплачені сума щомісячної державної адресної допомоги, суми витрат на виплату підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, сума витрат на виплату пенсій громадянам держав-учасників СНД та членів їх сімей, які отримали каліцтво і переїхали на постійне місце проживання до України, суми витрат на виплату допомоги на поховання.
Колегія суддів, незважаючи на надані позивачем документи в ході розгляду справи також приходить до висновку, що надані позивачем документи на підтвердження позову, а саме акти звірки, розрахунок, списки осіб, яким виплачена пенсія, допомога чи надбавка не містять точних даних по особах, по місяцях і видах виплат. З актів звірки і з розрахунків, на які посилається апелянт, неможливо з’ясувати в чому полягають розбіжності заявлених сум по кожній особі, по конкретній виплаті, неможливо перевірити заявлені суми по кожній особі та відсутні підтвердження про їх виплату.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» п. 4 Порядку № 5-4/4, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: 1) сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; 2) щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; 3) допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; 4) сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з розрахунків виплати пенсії та актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, позивач включив до ціни позову суму витрат, що підлягають відшкодуванню у тому числі й витрати на виплату адресної допомоги, виплати непрацюючим пенсіонерам по Постанові Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року «Про деякі питання пенсійного забезпечення», суму витрат на виплату підвищення до пенсій непрацюючим пенсіонерам по Постанові Кабінету Міністрів України № 198 від 11.03.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Витрати на виплату щомісячної державної адресної допомоги, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року «Про деякі питання пенсійного забезпечення», не пов’язані із страховим випадком, тому висновок суду першої інстанції, що вказані витрати не підлягають відшкодуванню, є вірним.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, в тому числі пенсії у зв’язку з втратою годувальника з цих причин, при настанні страхового випадку. Витрати на виплату щомісячної державної адресної допомоги, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року «Про деякі питання пенсійного забезпечення» та № 198 від 11.03.2008 року та витрати на виплату підвищення до пенсій непрацюючим пенсіонерам по Постанові Кабінету Міністрів України № 198 від 11.03.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» не пов’язані із страховим випадком, тому не підлягають відшкодуванню Пенсійному Фонду.
Статтею 25 Основ законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначений чіткий перелік видів соціальних послуг за загальнообов'язковим соціальним страхуванням.
Відповідно ст. 26 Основ, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюються страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право, звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
З урахуванням тих обставин, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві, то належним страховиком, хто має надавати застрахованій особі матеріальні допомоги чи послуги згідно ст.25 Основ, являється Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
За змістом статей 8, 10, 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсійне забезпечення громадян, призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України з виплатою пенсій за рахунок його коштів.
З 1 квітня 2001 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105. На підставі статей 21, 28 цього Закону у разі настання страхового випадку обов'язок своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання чи пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також організація поховання померлого та відшкодування вартості пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов, покладений на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Спільною постановою Правління Пенсійного Фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року за № 5-4/4 був затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, які призначені застрахованим особам та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
Враховуючи вищенаведене відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення"», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, в тому числі, і суми витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Відповідно до п. 2 ст. 7 Прикінцевих положень Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державні соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», який набрав чинності з 01.04.2001 року, Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Частиною 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та-професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» закріплене аналогічне правило, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг, між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого і звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі норми, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що сфера дії Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» поширюється і в тому числі на виплату пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Згідно ч. 2 ст. 2 зазначеного Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлене згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону. При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.
Підпунктом «а» ст. 27 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежну від стажу роботи.
Відповідно п. З розділу XI Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги; заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених ст. 21 Закону України «Про охорону праці», які ліквідуються.
Відповідно до ст.ст. 80, 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» нарахування та виплата пенсій проводиться органами Пенсійного Фонду за місцем проживання пенсіонера.
Згідно ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Пунктами 1.2. та п.1.4. Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, передбачено, що у разі настання страхового випадку управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення виконавчої дирекції Фонду в районах та містах обласного значення (далі - робочі органи виконавчої дирекції Фонду) зобов'язані своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які мають на це право. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, за наявності усіх необхідних документів, перелік яких визначений у пунктах 2.7, 2.8, 3.1, 5.3, 6.1.1 цього Порядку, і приймають відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження останнього документа.
Позивачем надані матеріали про спричинення шкоди потерпілим.
Проте, суд першої інстанції зробив висновок, з яким погоджується колегія суддів, що встановити причинний зв’язок, обставини спричинення шкоди здоров’ю, групу інвалідності, розмір витрат на виплату та доставку пенсій по кожній особі, з посиланням на платіжний документ або відривні талони не вбачається можливим.
Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не вбачає.
Повний текст ухвали виготовлено 8 квітня 2011 року.
Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2011 року залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2011 року в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве Донецької області про визнання дій незаконними, зобов’язання відшкодувати витрати на виплату та доставку пенсій та підписати акт звірення, стягнення витрат на виплату та доставку пенсій залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.
Колегія суддів: О.В. Карпушова Л.А. Василенко М.М. Гімон