Справа №2-19/2007 p.

РІШЕННЯ

Іменем України

05 січня 2007 року Прилуцький місьрайсуд Чернігівської області у складі: головуючого - судці Кантур А.М. при секретарі Геєць О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Прилуках справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до приватної науково-виробничої фірми „Алсіта" про стягнення неустойки та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Як зазначають в позовній заяві позивачі, 26.02.04р. вони купили у відповідача за 3558,50 грн. персональний комп'ютер с/н 239/0204, і за порушення їхніх прав в період з 1 по 21 березня 2005р. у зв'язку з ремонтом даного персонального комп'ютера з 1.03.05р. на підставі ст.14 ЗУ „Про захист прав споживачів" рішенням Прилуцького міськрад суду від 11.12.05р. в їхню користь було стягнуто з відповідача неустойку, а факт віднесення обох позивачів до споживачів такого товару (ПК) неналежної якості, який виготовив відповідач, підтверджений рішенням цього ж суду від 26.01.05р. Оскільки ні рішенням суду, ні законом не припинено і не відстрочено зобов'язання відповідача по усуненню недоліків товару відповідно до згаданого закону, і таке зобов'язання своєчасно не виконане з вини відповідача, посилаючись на ст.14 ЗУ "Про захист прав споживачів" ( в редакції 1992р.), ч.1 ст.624 та ст.23 ЦК України, позивачі просять суд стягнути з відповідача в користь кожного з них по 1000 грн. моральної шкоди за порушення їхніх прав споживача внаслідок тривалої неправомірної бездіяльності відповідача в період з 22 березня по 22 травня та 16 жовтня по 16 листопада 2005р., що спричинило кожному з них (позивачів) душевні страждання, а також в користь ОСОБА_1 - 3309,40 грн. неустойки (пені) за несвоєчасне усунення недоліків товару в означений вище період з розрахунку 1% від його вартості в 3558,50 грн. за кожен з 93 днів такої прострочки невиконання зобов'язання.

В судовому засіданні від імені свого та від його довірительки ОСОБА_2 (а.с.24) ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, а представники відповідача їх не визнали з тих мотивів, що ОСОБА_2 є лише дружиною придбавача забракованого ОСОБА_1 ПК, а користувачами такого можуть бути й усі члени сім'ї останнього, і тому вона не вправі вимагати стягнення в її користь пені за цей товар та моральної шкоди, що ініційовано самим ОСОБА_1 по цій та інших цивільних справах до ПНВФ „Алсіта", за проданий якою йому ПК він за рішенням судів уже стягнув такі кошти, які значно перевищують вартість цього товару, що моральна шкода - за змістом ст.23 ЦК України -може стягуватися лише один раз. Окрім того, представники відповідача не визнали заявлені позовні вимоги, по яких для стягнення пені збіг спеціальний І-річний строк позовної давності, передбачений п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, що ОСОБА_1 гіперболізує або сам створює недоліки в купленому ПК, а потім пред'являє численні позови про стягнення неустойки та моральної шкоди за різні періоди, а не в їх сукупності , що призводить до несення відповідачем зайвих судових витрат у зв'язку з недобросовісним користуванням позивачем своїми процесуальними правами.

Вислухавши пояснення сторін та проаналізувавши подані по справі докази, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення заявлених позовних вимог з таких підстав.

Зокрема, за змістом ст.ст.258 ч.2 п.1,260,264 ЦК України перебіг строку позовної давності ( і спеціальної також) переривається для позивача ОСОБА_1 пред"явленням ним до відповідача позовів про стягнення неустойки, моральної шкоди та про усунення недоліків   проданого   товару,   з   приводу   чого      Прилуцьким   міськрайсудом   були

2

постановлені рішення від 26.01.05р., 14.12.06р., та 10.10.06р., за якими стягнуто відповідно в його користь 5605,43 грн. пені, 300 грн. моральної шкоди (таку ж суму і його дружині ОСОБА_2), 640,53 грн. неустойки та 100 грн. моральної шкоди, 1174,31 грн. неустойки, понесені ним судові витрати саме у зв"язку з невиконанням відповідачем обов'язків по усуненню недоліків проданого персонального комп"ютера (а.с.5-10). Останнім судовим рішенням ОСОБА_2 відмовлено в позові про стягнення з відповідача неустойки та моральної шкоди за відсутності правових підстав для того, а по другій справі позов нею взагалі не заявлявся; по першій справі вона була третьою особою, в користь якої стягнення не передбачено чинним законодавством.

Відповідно до ст.ст.610,611,614.624 ЦК України саме відповідач порушив зобов"язання, і несвоєчасно відремонтував придбаний у нього позивачем ПК в названі останнім періоди, правовим наслідком чого має бути сплата першим другому неустойки в поеному розмірі, якщо договором між сторонами не передбачено обов"язок відшкодування збитків лише в тій частині , в які йвони не покриті неустойкою, або встановлено стягнення (неустойки без права на відшкодування збитків або можливості за вибором кредитора-позивача стягнення неустойки чи відшкодування збитків, в усякому випадку відсутність своєї вини покладається на порушника зобов'язання (відповідача), а розмір збитків, заподіяних порушенням зобов'язання. - на кредитора-позивача.

В судовому засіданні встановлено і підтверджено рішенням Прилуцького міськрайсуду від 14.12.05р., що з отриманням 03.03.05р. претензій позивача відповідач 21.03.05р. на період ремонту спірного ПК доставили першомудодому його аналог без порушення вимог п.4 ст.14 ЗУ „Про захист прав споживачів", а тому дійсно заслуговують на увагу твердження представників відповідача про те, щ ов такому разі у зв'язку з відсутністю на складі аналогічного до спірного позивачу був переданий на підміну іншої модифікації комп'ютер, чому має застосовуватися не 14-денний термін, а 2-місячний.

Таким чином, з відповідача в користь позивача повинна стягуватися неустойка в розмірі 1% від первинної вартості ПК (3558,5 грн) за кожен день прострочення виконання зобов'язання відповідачем по усуненню недоліків проданого товару, підміни такого на період його ремонту іншим ПК в робочому стані - з 3 по 22 травня (19 днів) та з 16 жовтняпо 16 листопада 2005р. (30 днів), тобто всього за 49 днів - 1743,66 грн. (3558,5*0,01*49), враховуючи обрання позивачем способу сатисфакції вимогу до відповідача про безоплатне усунення недоліків товару та стягнення пені за вказаний період , як це випливає зі змісту ст.ст.708,709 ЦК України та ст.14 ЗУ „Про захист прав споживачів".

Оскільки позивач ОСОБА_1за згаданими 3 судовими рішеннями уже отримав присуджені з відповідача 7420,27 грн. неустойки, 400 грн. моральної шкоди та понесені ним судові витрати, що в сукупності більш ніж удвічі перевищує вартість предмета спору, без законних підстав та бездоказово в черговий раз зазначив співпозивачкою свою дружину ОСОБА_2 і за сукупністю позовними вимогами шляхом їх штучного дроблення з метою збільшення судових витрат відповідача, тобто в порушення вимог ч.3 ст.27 ЦПК України недобросовісно користується наданими йому законом процесуальними правами, відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України необхідно зменшити розмір предмета неустойки та стягнути її в розмірі 300 грн., а в решті цих позовних вимог - відмовити за їх безпідставністю.

Окрім того, за досліджених в судовому засіданні обставин необхідно відмовити обом позивачам в позові про стягнення моральної шкоди за надуманими ними обставинами, сформульованими ними ОСОБА_1 для їх обох аморфними і бездоказними словами „глибоких душевних страждань", беручи до уваги також факти звернення до суду з аналогічними позовами самого ОСОБА_1, по двох з яких лише йому присуджувалася моральна шкода, її відшкодування можливе лише одноразово за ст.23 ЦК України в межах розумності та справедливості, а не за наявності подружніх стосунків ОСОБА_2 з позивачем-споживачем.

Виходячи з факту стягнення такого незначного розміру неустойки за викладених

3

вище обставин, відповідно до правил ст.88 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача в користь позивача лише 5 грн. понесених ним витрат та ІТЗ, а в решті стягнення таких - відмовити йому за безпідставністю вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.209,212-215,218 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Стягнути з приватної науково-виробничої фірми «Алсіта» в користь ОСОБА_1 300 грн. неустойки та 5 грн. в рахунок понесених ним витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цієї справи, тобто всього - 305,00 грн., а також в користь держави -51,00 грн. судового збору.

ОСОБА_1 в позові про стягнення неустойки на більший розмір та решти судових витрат, йому ж та ОСОБА_2 в позові про стягнення моральної шкоди - відмовити за безпідставністю вимог.

На рішення протягом 10 днів після його проголошення може бути подана заява про його апеляційне оскарження, а по збігу цього строку на протязі 20 днів - апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської облатсі через ПРилуцький міськрайсуд.