2-5/11                                                                                                                                                       Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 03 лютого 2011 року            Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі :     

                                                головуючого – судді Приліпка В.М.

                                                з участю секретаря Петренко О.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Бахмачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання недійсним п.6.3.1 кредитного договору від 20.02.2008 року, визнання незаконним підвищення процентної ставки за кредитним договором, зобов»язання здійснити перерахунок заборгованості та стягнення моральної шкоди, -

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

        ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання недійсним п.6.3.1 кредитного договору від 20.02.2008 року, визнання незаконним підвищення процентної ставки за кредитним договором, зобов»язання здійснити перерахунок заборгованості та стягнення моральної шкоди, який мотивувала тим, що 20 лютого 2008 року вона уклала із відповідачем кредитний договір CNBWАK 24220151, відсоткова ставка за цим договором становила 15,48 % річних. Щомісяця вона сплачувала  по 1086, 53 гривні, але в лютому 2009 року відповідач збільшив відсоткову ставку до 27, 14 %. Письмового повідомлення від банку про підвищення  процентної ставки вона не отримувала, а дізналася про це лише 03.02.2010 року. Посилається на те, що відповідно до п. 6.3.1 Договору банк зобов»язаний направити їй письмове повідомлення про зміну відсоткової ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки, а отже банк не мав права змінювати процентну ставку в односторонньому порядку. Просить суд визнати недійсним п.6.3.1 кредитного договору від 20.02.2008 року, визнати незаконним збільшення відповідачем процентної ставки за користування кредитом  за кредитним договором  від 20 лютого 2008,  зобов»язати відповідача здійснити перерахунок заборгованості по кредитному договору, спрямувавши грошові кошти які сплачувалися у розмірі, що перевищував щомісячний платіж на дострокове погашення заборгованості по кредитному договору.Також просить стягнути на її користь моральну шкоду в розмірі 1000 грн. оскільки внаслідок підвищення банком відсоткової ставки вона зазнала значних душевних страждань, втратила сон та спокій. Через неправомірні дії банку вона знаходиться в стані напруження та постійного хвилювання, що порушує продуктивність її діяльності та негативно впливає на стан самопочуття.

        В  судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала і просить суд їх задовольнити. Виклала мотиви зазначені в позовній заяві.

        Представник відповідача ПАТ КБ « Приватбанк» в судове засідання не з”явився. Надав письмові заперечення проти позову в який просить справу розглянути у їх відсутність, Позов не визнає і пояснила, що відповідно до п.6.3.1 укладеного з позивачем Кредитного договору банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір відсоткової ставки за користування кредитом. Листом від 25.12.2008 року позивачка повідомлялась про зміру розміру відсоткової ставки. Закон України “ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку” від 12.12.2008 року не може регулювати відносини, які виникли до моменту набрання чинності цим законом. Оскільки право банку збільшити процентну ставку шляхом надсилання відповідного повідомлення було реалізовано до набрання чинності цим Законом і тому банк діяв відповідно до умов укладеного з позивачем договору та в рамках чинного законодавства.

        Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

        За  кредитним договором від 20 лютого 2008 року банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 20 лютого 2008 року по 19 лютого 2015 року у розмірі 52038, 70 гривень зі сплатою за користування  кредитом  відсотків у розмірі  15, 48 % річних. Факт отримання позивачкою кредиту в такому розмірі сторони не заперечують.

        Позичальник зобов»язалася сплатити відсотки за користування кредитом  відповідно до п.п. 2.1., 4.1., 17.1.6 даного Договору.

        Відповідно до ст.651 ЦК України, передбачено, що зміна або розірвання договору  допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

        Згідно п. 6.3.1. вказаного кредитного договору банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон'юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме : зміні курсу долара США до гривні більш ніж на 10 % у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного договору : зміні облікової ставки НБУ ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При цьому банк надсилає Позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки. Збільшення процентної ставки банком у вищевказаному порядку можливо в границях кількості пунктів, на яке збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара США.

        Відповідно до ч.4 ст.11 Закону України « Про захист прав споживачів» у договорі про  надання споживчого кредиту може зазначатися , що відсоткова ставка за кредитом  може змінюватися  залежно від зміни облікової ставки НБУ або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом  споживач повідомляється кредитодавцем протягом семи календарних днів  з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

        Банк у своїх запереченнях вказав, що письмове повідомлення про зміну відсоткової ставки було направлено ОСОБА_1, але в додатках до заперечення не міститься копії увідомлення про отримання позивачкою зазначеного листа від 28 грудня 2008 року, тобто відповідачем не надано доказів на підтвердження зазначеного ствердження і за таких обставин суд  приходить до висновку, що ОСОБА_1., не була належним чином повідомлена про збільшення відсоткової ставки за кредитом, а тому така зміна відсоткової ставки є недійсною.Крім цього договором передбачено, що банк надсилає Позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки. Процента ставка була змінена 01.02.2009 року.

        Також, 10 січня 2009 року набрала чинності стаття 1056-1 ЦК України, відповідно до якої встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Позивачкою не була надана згода на зміну умов кредитного договору від 20 лютого 2008 року в частині збільшення розміру процентів. Згідно ч.3 ст.1056-1 ЦК України умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

       Таким чином, позов в частині визнання незаконним підвищення процентної ставки за кредитним договором та зобов»язання здійснити перерахунок заборгованості підлягає повному задоволенню і з відповідача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем.

        Що ж стосується позовних вимог позивачки про визнання недійсним п.6.3.1 кредитного договору від 20.02.2008 року та стягнення на її користь моральної шкоди на суму 10000 грн., то суд вважає, що позов в цій частині не підлягає задоволенню з наступних підстав.

        Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

        Згідно ч.1, 2 ст.652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов»язання.

        Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

        Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1)          в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2)          зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована особа не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3)          виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору.              

        Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що позивачем в судовому засіданні не надано доказів, які б були підставами для задоволення її позовних вимог в частині визнання недійсним п.6.3.1 кредитного договору від 20.02.2008 року.

        Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

        Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв”язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров”я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв”язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім”ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв”язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

        Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема і відшкодування моральної шкоди. Виходячи із змісту цієї статті, можливість відшкодування моральної шкоди передбачається лише у випадку зазначення про це в договорі чи наявності спеціальної норми, яка б встановлювала цивільно-правову відповідальність у вигляді відшкодування моральної шкоди. Проте договором від 20.02.2008 року не передбачалося можливості відшкодування моральної шкоди, як відсутня і спеціальна норма для відшкодування моральної шкоди у випадку порушення сторонами умов договору.

        Керуючись ст. 23, 611, 651, 652, 1056-1 Цивільного кодексу України, ст. 11 ч.4 Закону України « Про захист прав споживачів» , ст.ст. 10, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

        Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»про визнання недійсним п.6.3.1 кредитного договору від 20.02.2008 року, визнання незаконним підвищення процентної ставки за кредитним договором, зобов»язання здійснити перерахунок заборгованості та стягнення моральної шкоди –     задовольнити частково.    

    Визнати незаконним збільшення Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» процентної ставки за кредитним договором CNBW АK 24220151 від 20.02.2008 року, укладеним із ОСОБА_1.

        Зобов»язати Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 по кредитному договору CNBW АK 24220151 від 20.02.2008 року , спрямувавши грошові кошти, які сплачувалися ОСОБА_1 у розмірі, що перевищував її щомісячний платіж на дострокове погашення заборгованості по кредитному договору.

        Стягнути із ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 120 (сто двадцять) гривень в рахунок відшкодування витрат з інформаційно- технічного забезпечення розгляду справи.

        Стягнути із ПАТ КБ «Приватбанк» на користь держави 8 (вісім) грн. 50 коп в рахунок відшкодування судових витрат.

        В іншій частині позовних вимог - відмовити

       Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області.

        Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

                                         Суддя                                         В.М.Приліпко