Справа № 33-ц-158/07                                        Головуючий у І інстанції- Томчук С.В.

Категорія - 38                                                                 Доповідач - Стрільчук В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2007 року колегія суддів з розгляду цивільних справ у касаційному порядку апеляційного суду Волинської області в складі: Русинчука М.М., Расевича С.І., Стрільчука В.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Луцьку справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Лановецькому та Шумському районах про перерахування розміру відшкодування шкоди, завданої трудовим каліцтвом, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 8 вересня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 7 грудня 2004 року,

встановила:

У серпні 2004 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом про перерахування розміру відшкодування шкоди, завданої трудовим каліцтвом.

Рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 8 вересня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 7 грудня 2004 року, в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.

У касаційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення і постановити нове рішення, яким зобов'язати Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань зробити перерахування розміру відшкодування шкоди згідно зі ст. 1197 Цивільного кодексу України, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

Відмовляючи в позові, місцевий суд виходив з того, що нещасний випадок на виробництві, який потягнув за собою ушкодження здоров'я позивача, мав

2

місце 8 лютого 1980 року. Втрачений заробіток потерпілому був нарахований відповідно до чинного на той час законодавства. Такий заробіток визначається лише один раз, тобто є одноразовою, а не триваючою подією, а тому не може переглядатися у зв'язку зі зміною порядку його обчислення.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та залишив його рішення без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення. Наведені в касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів з розгляду цивільних справ у касаційному порядку апеляційного суду Волинської області

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 8 вересня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 7 грудня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.