Справа №33ц-110/07                                                  Головуючий у 1 інстанції - Демкович Ю.Й.

Категорія - 26                                                                        Доповідач - Русинчук М.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

29 травня 2007 року колегія суддів з розгляду цивільних справ в касаційному порядку апеляційного суду Волинської області в складі:

Стрільчука В.А., Расевича С.І., Русинчука М.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором купівлі-продажу за касаційною скаргою відповідача на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 травня 2004 року та рішення апеляційного суду Тернопільської області від 4 листопада 2004 року,

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2004 року ОСОБА_3. звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2. про стягнення боргу за договором купівлі-продажу в сумі 10 000 грн., посилаючись на те, що останній у вересні 2002 року купив у нього пересувну електростанцію, за яку частину грошей віддав відразу, а решту 10 000 грн. зобов'язувався сплатити пізніше.

Оскільки ОСОБА_2. відмовляється виконувати взяте на себе зобов'язання, позивач просив стягнути в його користь з відповідача недоплачену суму.

Протокольною ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 18 березня 2004 року проведено заміну неналежного позивача ОСОБА_3 належним позивачем ОСОБА_1 (а. с. 29).

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 18 травня 2004 року позов задоволено і постановлено стягнути з ОСОБА_2. в користь ОСОБА_1. 10 000 грн. боргу та 101 грн. судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 4 листопада 2004 року рішення суду першої інстанції скасоване і постановлене нове рішення, яким з ОСОБА_2. стягнуто в користь ОСОБА_1. 5 000 грн. боргу і 51 грн. судових витрат.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення апеляційного суду з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для скасування рішення апеляційного суду відсутні, виходячи з наступного.

Задовольняючи повністю позов, суд першої інстанції правильно виходив з того, що між сторонами у вересні 2002 року був укладений усний договір купівлі-продажу, за яким позивач передав відповідачу пересувну електростанцію, за яку останній сплатив 5 000 грн.

2

За відсутності в справі інших доказів щодо обумовленої сторонами ціни проданої речі суд апеляційної інстанції обгрунтовано взяв до уваги письмові пояснення відповідача про те, що він домовлявся з позивачем про купівельну ціну електростанції в 10 000 грн. (а. с 14-15), і на основі цього дійшов правильного висновку про невідповідність висновку суду першої інстанції щодо ціни придбаної відповідачем за згаданим договором речі обставинам справи, у зв'язку з чим правомірно скасував рішення суду першої інстанції і постановив нове рішення про стягнення з відповідача в користь позивача 5 000 грн. боргу та 51 грн. судових витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ст. 335 цього Кодексу суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одного доказу над іншим.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення апеляційного суду постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення відсутні.

Доводи відповідача про обумовлену сторонами ціну придбаної ним електростанції в 5 000 грн. спростовуються вище наведеними його письмовими поясненнями, які він давав працівникові міліції. Ці пояснення є письмовими доказом, яким можуть підтверджуватись умови укладеного між сторонами усного договору купівлі-продажу, зокрема, і щодо ціни його предмета.

Твердження ОСОБА_2. про те, що він не давав цих пояснень та не ставив свого підпису під ними, про що він заявляв в суді першої інстанції і у зв'язку з цим ставив питання про призначення експертизи, спростовуються змістом протоколу судового засідання (а. с. 28-31), з якого вбачається, що відповідач та його представник не висловлював таких заперечень і не заявляв зазначеного клопотання.

Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення апеляційного суду Тернопільської області від 4 листопада 2004 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.