№ 11-314/07 Головуючий в 1 інстанції Сівчук А.Є.
постанова про Доповідач в апеляційній інстанції Опейда В.О.
направлення кримінальної справи на додаткове розслідування
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 25 травня 2007 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі: головуючого - судді Опейди В.О.
суддів Силки Г.І., Бешти Г.Б.
з участю прокурора Черняк Л.Й.
обвинуваченого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Луцького району на постанову Луцького міськрайонного суду від 30 березня 2007 року, якою кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст.80-3 ч.2, 148-5 ч.1, 172 ч.1 (в редакції 1960 року), 222 ч.2, 364 ч.2, 365 ч.3, 366 ч.1, 367 ч.2, 210 ч.2, 191 ч.1 КК України направлена прокурора Луцького району для організації проведення додаткового розслідування.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1. залишено попередній-підписку про невиїзд.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати в кримінальних справах ,-
ВСТАНОВИЛА:
Органами досудового слідства ОСОБА_1. обвинувачується у тому, що працюючи на посаді директора дослідного господарства «Перемога» Волинського інституту агропромислового виробництва в с Баківці Луцького району, яке є державним структурним підприємством, будучи службовою особою, в процесі здійснення фінансово-господарської діяльності даного господарства вчинив використання бюджетних коштів не до цільового призначення в особливо великих розмірах; шахрайство з фінансовими ресурсами; посадовий підлог та службове підроблення; зловживання службовим становищем та службову недбалість, що спричинило тяжкі наслідки, а також перевищення службових повноважень , що завдало істотної шкоди державі та спричинило тяжкі наслідки, крім того, привласнив чуже майно, шляхом зловживання службовим становищем.
2
Своє рішення про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування суд першої інстанції вмотивував неповнотою досудового слідства та істотним порушення кримінально-процесуального закону, чим задовольнив клопотання захисника в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1.
Підставою для направлення кримінальної справи для додаткового розслідування судом першої інстанції, послужила зміна прокурором в судовому засіданні обвинувачення в сторону погіршення становища підсудного, в зв'язку з перекваліфікацією його дій на більш тяжчі злочини з суворішою мірою покарання.
Також, оскільки в судовому засіданні встановлено неповноту досудового слідства в частині перевірки органами досудового слідства факту привласнення коштів господарства обвинуваченим ОСОБА_1, не перевірено його покази про закупівлю дизельного пального та бензину для підприємства, в зв'язку з чим суд першої інстанції вважає за необхідне провести ревізії фінансово-господарської діяльності господарства.
В постанові суду вказано, що зазначені недоліки досудового слідства неможливо усунути в ході судового слідства, що не дають суду повно, всебічно та об'єктивно розглянути справу і встановити об'єктивну істину.
В поданій на постанову апеляції помічник прокурора Луцького району, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, просить її скасувати, а справа направити на новий судовий розгляд. Зазначає, що судом у постанові не наведено підстави, які послужили до винесення такого рішення, не вказано які саме порушення кримінально-процесуального законодавства допущено під час досудового слідства та в чому виявляється неповнота досудового слідства. Крім того, вказує, що судом не дано письмових вказівок органу досудового слідства з метою усунення неповноти досудового слідства. Вважає, що судом передчасно прийнято рішення, без дослідження усіх матеріалів справи, зокрема, матеріалів перевірки контрольно-ревізійного відділу м. Луцька та Луцького району, не допитано ряду свідків по справі Також, зазначає, що зміна обвинувачення в судовому слідстві відбулась у зв'язку з невірною кваліфікацією дій підсудного, оскільки злочини було вчинено до вступу в дію нового КК України, то їх слід було кваліфікувати за редакцією КК України 1960 року, а тому така перекваліфікація дій підсудного істотно не погіршила його становище.
Колегія суддів заслухала доповідача, який виклав суть постанови і доводи апеляції, прокурора, який підтримав апеляцію, обвинуваченого Ткачука В.Є, який просив апеляцію помічника прокурора задовольнити, скасувати постанову суду першої інстанції, а справу направити в суд для розгляду по суті. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів судової палати встановила, що апеляція помічника прокурора Луцького району підлягає до задоволення.
Відповідно до положень ст. 277 КПК України слідує, що під час судового розгляду до закінчення судового слідства прокурор вправі змінити пред'явлене обвинувачення. Зміна обвинувачення не допускається, якщо цим будуть порушені правила про підсудність чи обов'язковість проведення досудового слідства.
3
Як свідчать матеріали справи, прокурором у відповідності до вищевказаних вимог закону винесено постанову про зміну обвинувачення, з формулювання нового обвинувачення підсудному ОСОБА_1. Перекваліфіковано діяння, які вчинені підсуднім у період з квітня-червня 2001 року з ст. ст.366 ч.1, 210 ч.2, 222 ч.1 КК України ( в редакції 2001 року) на ст.ст. 172 ч.1, 80-3 ч.2, 148-5 ч.1 КК України ( в редакції 1960 року), оскільки . злочини вчинено до набрання чинності КК України ( в редакції 2001 року ) ( а.с.434-455).
В даному випадку, правил підсудності чи обов'язковості проведення досудового слідства в частині нового обвинувачення не потребувалось, оскільки обсяг обвинувачення - фактичні обставини вчинення злочинів, залишились попередніми ( час, місце, подія ), встановлені органами досудового слідства під час провадження слідства ( а.с.329-347 ), інших нових невідомих даних вказаною постановою в обвинувачення не вноситься.
Поряд з цим, згідно ст. 5 КК України ( в редакції 2001 року) закон про кримінальну відповідальність, який скасовує злочинність діяння або пом'якшує кримінальну відповідальність, має зворотну дію в часі, тобто поширюється на осіб, що вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності.
Таким чином, суттєвого погіршення становища підсудного ОСОБА_1 при зміні обвинувачення прокурором, про що зазначено в постанові суду не відбулось, а тому вважати таку дію, яка є істотним порушенням кримінально-процесуального закону є безпідставно.
Разом з тим, відповідно до ст.281 КПК України та роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року №2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи, в тому числі, шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, проведення додаткових та повторних експертиз, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим.
Як вбачається з змісту самої постанови суду, направлення справи для проведення додаткового розслідування вмотивоване необхідністю проведення ревізії фінансово-господарської діяльності господарства.
Однак, судом першої інстанції не використано усіх процесуальних можливостей для розгляду справи по суті.
У відповідності до вимог ст.ст. 310, 315-1 КПК України, суд має право сам призначити ревізію фінансово-господарської діяльності господарства в ході судового слідства, допитати додаткових свідків та дати доручення органу, який проводив розслідування виконати певні слідчі дії.
Таким чином, судом при розгляді вищевказаної кримінальної справи не було дотримано зазначених вимог кримінально-процесуального закону, а у постанові не наведено переконливих доводів про неможливість розглянути справу з постановлениям вироку( обвинувального або виправдувального ) без повернення її на додаткове розслідування за наявними доказами.
Оскільки наведені вимоги закону судом першої інстанції не враховані, колегія суддів судової палати знаходить постанову про направлення
4
кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.80-3 ч.2, 148-5 ч.1, 172 ч.1 ( в редакції 1960 року ), 222 ч.2, 364 ч.2, 365 ч.3, 366 ч.1, 367 ч.2, 210 ч.2, 191 ч.2 КК України для проведення додаткового розслідування, необґрунтованою та передчасною і такою, що підлягає безумовному скасуванню, а справу направленню на новий судовий розгляд.
На. підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію помічника прокурора Луцького району задовольнити.
Постанову Луцького міськрайонного суду від 30 березня 2007 року про направлення кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. ст.80-3 ч.2, 148-5 ч.1, 172 ч.1 ( в редакції 1960 року ), 222 ч.2, 364 ч.2, 365 ч.3, 366 ч.1, 367 ч.2, 210 ч.2,191 ч.2 КК України для проведення додаткового розслідування скасувати.
Справу направити на новий судовий розгляд в Луцький міськрайонний суд в іншому його складі.