КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-7956/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є.
Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
У Х В А Л А
Іменем України
"17" березня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого –судді Желтобрюх І.Л.,
суддів Шостака О.О., Мамчура Я.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу Богуславської житлово-експлуатаційної контори на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 10 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом Богуславської житлово-експлуатаційної контори до Державної податкової інспекції у Богуславському районі Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
в с т а н о в и в :
У жовтні 2010 року Богуславська житлово-експлуатаційна контора звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Богуславському районі Київської області, у якому просила скасувати податкове повідомлення-рішення №0000072300/3 від 23.09.2010р.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року у задоволенні вказаного позову відмолено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Справа розглядається апеляційним судом в порядку письмового провадження у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197, 41 КАС України.
Розглянувши наявні в справі матеріали та перевіривши доводи апеляції за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами державної податкової інспекції у Богуславському районі Київської області, на підставі направлення на перевірку №27, виданого 01.03.2010 р. було проведено виїзну планову перевірку позивача на предмет дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2009 р.
За результатами перевірки складено Акт від 22.03.2010 р. № 39/23-011/03803030.
Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 та п.п.8.1.1 п. 8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме занижено податок на прибуток у розмірі 16 371,33 грн. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з такого:
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 вказаного Закону валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону до складу валових витрат можуть бути включені суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Абзацом 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно зі статтею 1 Закону первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у серпні 2008 року, позивач відніс до складу валових витрат вартість інструменту «Болгарка» у розмірі 438,00 грн., розвальцованої міді на суму 280,00 грн., вартість бензину марки А-95 в кількості 195 літрів на суму 1 005,00 грн. та сума ялинкових прикрас у розмірі 2 056,30 грн.
На підтвердження правомірності віднесення вказаних товарно-матеріальних цінностей до валових витрат позивач надав накладну № 18 від 28.08.2008 р. на передачу з підзвіту ОСОБА_4 у підзвіт ОСОБА_3 інструменту «Болгарка»та розвальцованої міді, особова картка на спецодяг та застережні засоби ОСОБА_3, акт б/н та дати про списання бензину, лімітно - забірна картка за серпень 2008 року, акт № 2 від 21.07.2009 р. на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів, акт від 26.12.2008 р. та наступні акти здачі-прийняття робіт (послуг) на виготовлення та встановлення металевих контейнерів та броньованих дверей: № 4 від 14.11.2007 р., № 8 від 31.10.2008 р. № 9 від 31.10.2008 р., № 15 від 28.11.2008 р., № 25 від 31.08.2009 р., № 37 від 30.11.2009 р.
Однак, вказані акти виконаних робіт, наданих послуг та інші документи, за своїми ознаками не відповідають вимогам визначення первинного документу, викладеним у ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та пункту 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, з огляду на наступне.
В накладній № 18 від 28.08.2008 р. не зазначено місце складання, назву підприємства від імені якого складається документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З актів здачі-прийняття робіт (послуг) на виготовлення та встановлення металевих контейнерів та броньованих дверей №4 від 14.11.2007 р., № 8 від 31.10.2008 р. № 9 від 31.10.2008 р., № 15 від 28.11.2008 р., № 25 від 31.08.2009 р., № 37 від 30.11.2009 р., не вбачається використання у господарській діяльності позивача інструменту «Болгарка».
Акт № 2 від 21.07.2009 р. на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів не підтверджує використання розвальцованої міді, вартість якої була віднесена позивачем до складу валових витрат у господарській діяльності позивача.
Акт б/н та дати про використання бензину марки А-95 в кількості 185 л. на скошування багаторічних трав у м. Богуславі, оформлений з порушенням вимог ст. 9 Закону, оскільки в ньому не вказані дата і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ, зміст та обсяг господарської операції, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Враховуючи зазначене, акт б/н та дати та лімітно - забірна картка за серпень 2008 року не дають можливості встановити використання 185 літрів бензину марки А-95, вартість якого була віднесена позивачем до валових витрат у господарській діяльності позивача.
Докази позивача щодо правомірності віднесення до складу валових витрат ялинкових прикрас на суму 2 056,30 грн. на встановлення міської ялинки біля будинку культури, згідно акту від 26.12.2008 р. обґрунтовано не прийняті до уваги судом першої інстанції з огляду на те, що вказаний акт не відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та Положенню № 88. Так, Акт не містить змісту та обсягу господарської операції, одиницю виміру господарської операції, що не дає змоги встановити використання ялинкових іграшок на суму 2 056,30 грн. у господарській діяльності позивача.
Щодо проведення амортизаційних відрахувань на основні засоби І групи за період І квартал 2009 року по ІV квартал 2009 року всього у суму 61 706грн. колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пп. 8.1.3 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду витрати платника податку на: придбання і відгодівлю продуктивної худоби; вирощування багаторічних плодоносних насаджень; придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшого продажу іншим особам чи їх використання як комплектуючих (складових частин) інших основних фондів, призначених для подальшого продажу іншим особам; утримання основних фондів, що знаходяться на консервації; виробництво національного фільму та придбання майнових прав інтелектуальної власності на національний фільм.
Відповідно до п. 22.8 Прикінцевих положень вказаного Закону балансова вартість основних фондів, які згідно зі статтею 8 цього Закону підпадають під визначення груп 1, 2 та 3, введених в експлуатацію до набрання чинності цим Законом, визначається на рівні їх залишкової вартості за станом на момент набрання чинності цим Законом з включенням їх до відповідної групи основних фондів з метою подальшої амортизації.
Вказані норми спростовують доводи апелянта про те, що вартість основних фондів, безкоштовно переданих підприємству до 01 липня 1997р. підлягає амортизації.
Згідно п.п.8.1.1 п. 8.1 ст.8 Закону під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.
Підпунктом 8.1.1 п. 8.1 ст.8 Закону встановлено, що амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання.
Амортизаційні нарахування були здійснені позивачем на основні засоби І групи, які передані на баланс Богуславської житлово-експлуатаційної контори згідно рішення міської Ради та є власністю останньої. Документів, які підтверджують право власності на основі засоби І групи позивачем суду не надано внаслідок відсутності, що підтвердила представник позивача у судовому засіданні під час розгляду судом першої інстанції.
Основні фонди були передані на баланс позивача - платника податку безоплатно, тобто такий платник податку не поніс витрат на їх придбання, отже амортизація на такі фонди не нараховується,
Окрім того, доводи позивача щодо відсутності документів на право власності на основні фонди через відсутність коштів у позивача на виготовлення технічної документації та оформлення права власності правомірно відхилено судом першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої ін станції –без змін.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Богуславської житлово-експлуатаційної контори залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя І. Л. Желтобрюх
Судді: О.О. Шостак
Я.С. Мамчур