ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2011 р. м. Чернівці Справа №2а-2470/107/11
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді –Григораша В.О.;
при секретарі судового засідання –Дячуку Д.А.;
з участю:
представника позивача –Войткової З.Г.;
відповідача –не з`явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Чернівецької області до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості, –
ВСТАНОВИВ :
Державна податкова інспекція у Глибоцькому районі Чернівецької області (далі –позивач) звернулась із адміністративним позовом до приватного підприємця ОСОБА_2 (далі –відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 25288,35 грн., з яких:
- з податку на додану вартість –18763,00 грн.;
- з єдиного податку – 3189,97 грн.;
- з податку з доходів фізичних осіб –1128,13 грн.;
- з податку з доходів найманих працівників –2207,25 грн.
У судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги щодо заборгованості по податку на додану вартість яка, в новій редакції становить 18887,70 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за підсумками документальної планової перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання приватним підприємцем ОСОБА_2 вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2007р. по 30.06.2009р., складено Акт № 212 від 21.12.2009 року, в якому встановлені порушення, які потягнули нарахування податкової заборгованості. На підставі виявлених порушень позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення, які були вручені відповідачу та є узгодженими.
Представник позивача в судовому засідання адміністративний позов, з урахуванням уточнень, підтримав у повному обсязі та просив його задовільнити в повному обсязі.
Відповідач тричі в судове засідання не з’явився, явку представника в судове засідання не забезпечив, причину неявки не повідомив. На його адресу, яка зазначена в Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були направлені судові повідомлення із вказівкою суті спору, дати, часу і місця розгляду справи. Проте, конверти були повернуті на адресу суду з відміткою про те, що адресат за зазначеною адресою не проживає.
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості внесені до Єдиного державного реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Окрім того, ч. 11 ст. 35 КАСУ встановлено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Судом встановлені такі обставини та правовідносини у справі.
Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців встановлено, що станом на 02.03.2011 р. відповідач зареєстрований Глибоцькою районною державною адміністрацією Чернівецької області за адресою с. АДРЕСА_1 (а. с. 77-78).
Відповідно до затвердженого плану, в період з 30.11.2003 р. по 11.12.2009 р. позивачем було проведено документальну планову перевірку фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 01.01.2007р. по 30.06.2009 р. За підсумками проведеної перевірки було складено та вручено відповідачу Акт № 212 від 21.12.2009 р. (а. с. 12-34).
Проведеною перевіркою встановлені наступні порушення законодавства та відповідні їм податкові зобов’язання:
1. п. п. «а»п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889-IV від 22.05.2003р. у результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб при виплаті доходів громадянам за період, що перевірявся, на суму –735,75 грн., у тому числі по періодах: за квітень 2009 р. –242,25 грн., травень 2009р. - 242,25 грн., червень 2009р. - 242,25 грн. За дане порушення згідно пп. 17.1.9 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000р. донараховано штраф у подвійному розмірі в суму 1471,50 грн.;
2. ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»№ 13-92 від 26.12.1992р. у результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2008р. в сумі - 1128,13 грн.;
3. абзац «в»ст. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва»№ 727/98 від 03.07.1998р. (із змінами та доповненнями) в результаті чого донараховано єдиний податок в сумі - 1800,00 грн., в тому числі за січень 2009р. - 300,00грн., за лютий - 300,00грн., за березень - 300,00грн., за квітень - 300,00грн., за травень - 300,00грн., за червень - 300,00грн.;
4. п. п. 7.4.2 п.7.4 Закон України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість за період, що перевірявся, на загальну суму –12432,00 грн., у тому числі по періодах: за грудень 2008 року в сумі 10014,00грн., за ІІІ квартал 2009р. в сумі 2148,00грн; та завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов’язань та податкового кредиту по податку на додану вартість у період, що перевірявся, за грудень 2008р. на суму –30254,00грн.;
5. п. п. 17.1.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000р. у результаті чого встановлено несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання податку на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму - 8359,00 грн., в тому числі із затримкою сплати від 31 до 90 календарних днів у сумі - 8359,00 грн.
З приводу вказаних в Акті №212 від 21.12.2009 р. порушень, відповідачем надано письмові пояснення в яких зазначено, що заборгованість по податку на додану вартість ним не погашено у зв’язку із відсутністю коштів та зарахуванням при подачі декларації від’ємного значення з ПДВ в рахунок погашення заборгованості (а.с.35). Щодо найманих працівників (ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6), з якими було укладено трудові договори 12.11.2008 р., то відповідач пояснив, що у зв’язку із відсутністю замовлень, працівники розпочали свою роботу з 01.04.2009 року (а. с. 36). Окрім того, відповідач не знав про необхідність подачі заяви до податкових органів про трудові відносини з найманими працівниками, у зв’язку з чим не сплачував п’ятдесят відсотків вартості єдиного податку за кожного працівника (а. с. 37).
У судовому засіданні представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, внаслідок чого, ним було збільшено суму заявлену до стягнення (а.с.97-98). Станом на 22.03.2011 року, відповідно до розрахунку, за відповідачем рахується заборгованість по податках на загальну суму 25413,05 грн. (а. с. 95-96), в тому числі:
1. Єдиний податок –3189,97 грн., т.ч. 1800,00грн. заборгованість по єдиному податку податку з найманих працівників та 1389,97 грн. заборгованість по сплаті єдиного податку за період з червня по грудень 2009 року;
2. Податок на додану вартість –18887,00 грн.;
3. Податок з доходів фізичних осіб з найманих осіб –2207,25 грн.;
4. Податок з доходів фізичних осіб –1128,13 грн.
Для забезпечення примусового виконання податкових зобов'язань в межах вимог ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та на підставі Акту перевірки № 212 від 21.12.2009 р., позивачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:
- форми «Р»№0013041700/0 від 25.12.2009 р. на суму 1800,00 грн. (а. с. 9);
- форми «Р»№0013031700/0 від 25.12.2009 р. на суму 1128,13 грн. (а. с. 9);
- форми «Р»№0013051700/0 від 25.12.2009 р. на суму 18763,00 грн. (а. с. 10);
- форми «Р»№0013021700/0 від 25.12.2009 р. на суму 2207,25 грн. (а. с. 10).
Крім того, за порушення п. п. 4.2.2 п.4 ст.4 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ, відповідача було притягнуто до відповідальності за пп.17.1.1 п.17.1 ст. 17 цього ж Закону, відповідно до якого платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку, в наслідок чого були прийняті повідомлення-рішення:
- форми «Р»№0097011700/0 від 12.10.2010 р. на суму 170,00 грн. (а. с. 11);
- форми «Р»№0097021700/0 від 12.12.2010 р. на суму 170,00 грн. (а. с. 11).
Вище наведені податкові повідомлення-рішення були врученні під підпис відповідачу, а вказані в них суми є узгодженими.
На момент розгляду справи в суді вказана заборгованість не сплачена та не оскаржена.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.
Згідно з вимогами ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” № 1251-XII від 25.06.1991р. одним із обов’язків платників податків є обов’язок сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законом терміни.
У відповідності до пункту 2 Указу Президента України № 727/98 від 03.07.1998р. суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділення Держаного казначейства України.
Відповідно до ч.4 п. 2 Указу Президента України № 727/98 від 03.07.1998р. у разі коли платник єдиного податку використовує найману працю або за участю членів його сім`ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.
У відповідності до пункту 5 Указу Президента України №727/98 від 03.07.1998р., суб’єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сум єдиного податку згідно із законодавством України.
Відповідно до п. п а) п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889-IV від 22.05.2003р. особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.
Відповідно до п. п. 17.1.7. п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000р. у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом строку від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до п. п. 17.1.9. п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000р. у разі коли платник податків здійснює продаж товарів або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору, якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору.
Згідно п. п. 7.4.2. п. 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997р. якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.
Таким чином судом встановлено, що відповідач в порушення вимог вказаних норм права, не виконує обов’язок по сплаті податків і тому вказана сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.
Відповідно до вимог ст. ст. 11, 72 Кодекс адміністративного судочинства України, позивачем доведено обґрунтованість заявлених вимог, а відповідач не надав заперечень чи доказів відсутності боргу. Суд вважає, що обставини на які посилається позивач є доведеними, а позов обґрунтований та підлягає задоволенню повністю.
Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовільнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 (с. АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податкову заборгованість:
- з податку на додану вартість в сумі 18887 (вісімнадцять тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн. 70 коп. (на р/р №31119029700040, код одержувача №232446011, МФО 856135, банк одержувача ГУДК в Чернівецькій області, одержувач ВДК в Глибоцькому районі);
- з єдиного податку в сумі 3189 (три тисячі сто вісімдесят дев’ять) грн. 97 коп. (на р/р №34210379700061, код одержувача №232446011, МФО 856135, банк одержувача ГУДК в Чернівецькій області, одержувач Тарашанська сільська рада);
- з податку з доходів фізичних осіб в сумі 1128 (одна тисяча сто двадцять вісім) грн. 13 коп. (на р/р №33217801700061, код одержувача №232446011, МФО 856135, банк одержувача ГУДК в Чернівецькій області, одержувач ВДК в Глибоцькому районі);
- з податку з доходів найманих працівників в сумі 2207 (дві тисячі двісті сім) грн. 25 коп. (на р/р №501101010130, код одержувача №232446011, МФО 856135, банк одержувача ГУДК в Чернівецькій області, одержувач Тарашанська сільська рада).
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанову в повному обсязі виготовлено 11 квітня 2011року (10.04.2011 року – вихідний)
Суддя В.О. Григораш