Справа № 22ц-763/2007 Головуючий у першій інстанції
ГОЛОВЧЕНКО М.М.
Категорія - цивільна Доповідач - ІШУТКО В.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2007 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: ПОЗІГУНА М.І.,
суддів: ІШУТКО В.М., МЕЛЬНИЧЕНКА Ю.В.
при секретарі: ГАВРИЛЕНКО Ю.В.
з участю: адвоката ОСОБА_1 на стороні ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ічнянського районного суду Чернігівської області від 05 березня 2007 року про забезпечення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спадщини,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернулася до суду з апеляційною скаргою на ухвалу Ічнянського районного суду Чернігівської області від 05 березня 2007 року, якою задоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову та накладено арешт на будівлю, розташовану АДРЕСА_1, заборонено ОСОБА_2 використовувати будівлю в особистих цілях та накладено арешт на все інше майно згідно акту опису спадкового майна від 22.05.2006 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу про відмову ОСОБА_3 в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Апелянт вважає, що ухвала суду є необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема положенням статей 151-153 ЦПК України, посилаючись на те, що спірною будівлею вона в будь-якому випадку не зможе розпорядитися, оскільки нотаріус не має права в даний час посвідчити будь-яку угоду щодо будівлі, на яку не видане свідоцтво про право на спадщину. Спірна будівля зареєстрована на праві власності за її покійним чоловіком і використовувалась раніше і тепер використовується в підприємницьких цілях, а положення ухвали про заборону використовувати дану будівлю в особистих цілях не тільки не зрозумілі для виконання, а й не
2
відповідають вимогам ст. 152 ЦПК України та безпідставно перешкоджають займатися підприємницькою діяльністю. Крім того, до акту опису майна безпідставно внесено взагалі все майно, яке знаходиться за АДРЕСА_1, та майно, яке не існує, та яке знаходиться в заставі. Зазначений акт вона не підписувала і вважає, що суд повинен дати йому належну оцінку.
Вислухавши доповідь судді, доводи представника відповідачки - адвоката ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Про вжиття заходів забезпечення позову суд відповідно до ч.5 ст.153 ЦПК України постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена.
Постановлюючи ухвалу про забезпечення позову, суд зазначив, що необхідно накласти арешт на будівлю, розташовану по АДРЕСА_1 та заборонити ОСОБА_2 будь яким чином використовувати дану будівлю, накласти арешт на інше майно, яке вказано в акті опису майна від 22.05.2006 року. Проте, такий висновок суду не відповідає вимогам закону, який регулює підстави забезпечення позову.
Так, відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22 грудня 2006 року № 9, суд повинен враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що вона займається підприємницькою діяльністю, тому заборона використовувати будівлю в особистих цілях не відповідає вимогам ст. 152 ЦПК України та перешкоджає займатися підприємницькою діяльністю, а тому ухвала суду в цій частині підлягає скасуванню.
Відповідно до п.1. ч.1 ст. 152 ЦПК України, дозволяється забезпечувати позов шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. У зв'язку з цим заслуговують на увагу доводи скарги про те, що не на все майно, яке зазначено в акті опису може бути накладений арешт, а саме, на дві купи цегли, пів машини крошки, машина щебеня, розібраний холодильник на горищі, оскільки, ці види товарів не мають конкретних характеристик, кількості, вартості. Трактор ЮМЗ -6, який зазначений в акті зі слів матері ОСОБА_3, також підлягає виключенню, оскільки він записаний „зі слів" особи, наявність його не
3
перевірялась особами, які складали акт; так само і двохкамерний холодильник, двоспальне ліжко, телефон, телевізор, які зазначені в акті „зі слів ОСОБА_2" . За викладених обставин, ухвала суду підлягає частковому скасуванню.
Керуючись ст.ст. 307, 312 ч.1 п.2, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Ічнянського районного суду м. Чернігова від 05 березня 2007 року в частині заборони ОСОБА_2 будь - яким чином використовувати будівлю, яка розташована по АДРЕСА_1 - скасувати.
Виключити з акта опису спадкового майна від 22.05.2006 року зазначені дві купи цегли, пів машини крошки, машину щебеня, розібраний холодильник, трактор ЮМЗ - 6, двохкамерний холодильник, двоспальне ліжко, телефон, телевізор, на які ухвалою суду був накладений арешт.
В іншій частині ухвалу суду залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.