Справа № 2-а-576/11

У Х В А Л А  

Іменем України

"15" березня 2011 р. Першотравенський міський суд Дніпропетровської області у складі:   

головуючої - судді Бондарьової Г.М.

при секретарі Кобка Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Першотравенську Дніпропетровської області  справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Першотравенську Дніпропетровської області про поновлення строку для звернення до суду, визнання  дій неправомірними, про зобов’язання нарахувати та виплатити  недоплачене щомісячне підвищення до пенсії  як дитині війни за період 2010 року та зобов’язання  нарахування  підвищення до пенсії як дитині війни в майбутньому,

В С Т А Н О В И В:

14 грудня 2010 року позивач звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенську Дніпропетровської області про відновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав, оскільки її законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів, Законів України, про належні виплати як дитині війни їй повідомлено не було, про факт порушення її прав їй стало відомо лише після звернення до відповідача в листопаді 2010 року, який видав їй довідку про розмір сплачених надбавок як дітям війни, про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії як дитині війни за період 2010 року, та про зобов’язання відповідача нараховувати підвищення до пенсії як дитині війни надалі.

Позивачем пропущено строк для звернення до суду за захистом своїх прав, передбачений ст..99 КАС України.

Згідно  ч.2 ст.99 КАС України в редакції з 30 липня 2010 року, для звернення до адміністративного суду за захистом прав,свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Оскільки позивач звернулася до суду з  позовом  14 грудня 2010 року, тобто після 30 липня 2010 року, нею пропущений шестимісячний строк для звернення до суду за захистом своїх прав за вказаним позовом до 14 червня 2010 року, заяву позивача про поновлення строку для звернення до суду, оскільки її законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових  актів, Законів України, про  належні виплати як дитині війни їй повідомлено не було, про факт порушення її прав їй стало відомо лише після звернення до відповідача, який видав їй довідку про розмір сплачених надбавок як дітям війни, суд вважає необґрунтованою та не вбачає підстав для поновлення  строку.

З врахуванням викладеного, суд вважає за необхідне залишення без розгляду позовні вимоги  позивача  за період з 01 січня 2010 року до 14 червня 2010 року.

На  підставі викладеного,керуючись  ч.2 ст. 99, ч.1 ст. 100 КАС України,  суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Першотравенську Дніпропетровської області про поновлення строку для звернення до суду, визнання  дій неправомірними, про зобов’язання нарахувати та виплатити  недоплачене щомісячне підвищення до пенсії  як дитині війни за період 2010 року та зобов’язання нарахування підвищення до пенсії як дитині війни в майбутньому - залишити без розгляду в частині заявлених позовних вимог  з 01 січня 2010 року до 14 червня  2010 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду  подається до Дніпропетровського  апеляційного адміністративного суду через Першотравенський міський суд протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя:                                                                                           Г.  М.   Бондарьова