Справа № 22 -ц - 1942 / 2007 p.                                           Головуючий 1 інстанції -Коваленко О. А.

Категорія, з трудових                                                                                   Доповідач - Кругова С.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

16 квітня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді - Малійської СМ., Суддів - Кругової С.С, Пилипчук Н.П., при секретарі - Соколовій А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 01.02 2007 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Куп'янський молочноконсервний комбінат», треті особи -генеральний директор Закритого акціонерного товариства «Куп'янський молочноконсервний комбінат» Батицький Володимир Миколайович, заступник генерального директора по виробництву Закритого акціонерного товариства «Куп'янський молочноконсервний комбінат» Флоринська Наталія Олександрівна про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 01.02.2007 р. і постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 01.02.2007 р. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Обґрунтовуючи скаргу, апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

На думку позивача суд однобічно вирішив справу, не дав належної оцінки тим обставинам та доказам, на які посилалася ОСОБА_1

Зауважує, що у відповідача не було законних підстав для її звільнення, оскільки вона 23.06.2006 року не вийшла на зміну з поважних причин, що виключають її вину, як працівника, а саме, у зв'язку з раптовою смертю одинокої близької родички, про що вона заздалегідь попередила майстра ОСОБА_2

Вказує, що мала право на відпустку без збереження заробітної плати за сімейними обставинами на три дні. 24.06.2006 року та 25.06.2006 року були вихідними днями, відділ кадрів не працював. 25.06.2006 року вона отримала побутову травму, лікарняний лист оформила з 27.06.2006 року у зв'язку з тим, що 26.06.2006 року є її вихідним днем за графіком. З 15.07.2006 року за дозволом в. о. начальника цеху Григорової О.В. вона приступила до роботи. З 15.07.2006 року по 19.07.2006 року позивач працювала не за основним місцем роботи. Звернувшись 19.07.2006 року на прийом до генерального директора відповідача була безпідставно відсторонена від роботи заступником директора Флоринською НО

Суд не врахував , що відповідач при обранні виду стягнення нічим не підтвердив ступінь тяжкості вчиненого проступку, заподіяну порушенням шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, наявність шкідливих наслідків та їх причинний зв'язок з допущеним правопорушенням.

2

Вважає посилання відповідача на її виробничі недоліки нічим не обгрунтованими.

Суд також не звернув увагу й на той факт, що за весь час роботи у відповідача до позивача жодного разу не були застосовані заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає що вона задоволенню не підлягає.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не надано жодних доказів поважності причин своєї відсутності на роботі 25.06.06 року, а тому суд вважає встановленим факт скоєння нею прогулу.

З данним висновком суду, судова колегія погоджується з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що наказом №129-к від 20 липня 2006 року звільнено ОСОБА_1 по п.4 ст.40 КЗпП України , за скоєння прогулу 25 червня 2006 року без поважних причин.

Відповідно до п.4 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до спливу строку його дії може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу без поважних причин.

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 „Про практику розгляду судами трудових спорів" передбаченим п.4 ст.40 КЗпП України прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Матеріали справи не містять будь яких доказів щодо наявності поважних причин для прогулу 25 червня 2006 року.

Відповідно до ст.10 ч.З ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень,

Доводи позивачки , що вона була на похороні близької для неї людини і мала право не виходити на роботу 23, 24 і 25 червня 2006 року також не доведені нею. В матеріалах справи відсутні докази що взагалі відбувся похорон, а також відомості щодо особистості з вказівкою прізвища, ім'я по батькові померлої. В своїх поясненнях позивачка не була послідовною. В суді першої інстанції вона пояснювала, що про похорон який відбудеться 23 числа їй повідомили в ніч з 22 на 23 червня 2006 року.

В суді апеляційної інстанції вона пояснювала, що їй повідомили 23 і похорон відбувся 24 червня 2006 рок, а 25 червня вона отримала побутову травму Щодо особи померлої позивачка так і не зазначила прізвище, ім'я та побатькові і ступень рідства померлої.

Згідно пояснень позивачки (а.с.ЗО) з побутовою травмою вона звернулася до лікаря 26 червня 2006 року, але як вбачається з довідки (а.с.59) до лікарні позивачка звернулася лише 27 червня 2006 року.

Посилання позивачки на порушення власником при звільненні ст. 149 КзпП України, спростовується матеріалами справи. Так, що стосується її попередньої роботи, то згідно акту від 13.05.06 року з вини позивачки в 18 тис.кг. молока збільшилась вислотність і обрат став непридатним (а.с.112).

Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Апелянт будь яких доказів, які б спростовували висновки суду - не надав.

За таких обставин , суд першої інстанції правильно дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

3

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права..

Керуючись п.4 ст.40 КзпП України, п.24 Постанови Пленуму ВС України від 06 листопада 1992 року № 9 із змінами "Про практику розгляду судами трудових спорів" , ст. 303, 304, 307, 308, 313, п.1 ч.1 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1   - відхилити.

Рішення Куп'янського   міськрайонного   суду   Харківської   області   від 01.02.2007 p.- залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.