АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22-ц-887/11 06.04.2011 06.04.2011
Справа № 22 ц 887/ 2011 р. Головуючий першої інстанції: Мельничук О.В.
Категорія-55 Доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
06 квітня 2011 р. м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Галущенка О.І.
суддів: Шолох З.Л.
Кутової Т.З.
із секретарем
судового засідання: Голубкіною О.О.
з участю:
позивача - ОСОБА_4
представника
відповідача - Мамчур О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за
апеляційною скаргою
ОСОБА_4 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29.12.2010 р., постановлене за
позовом
ОСОБА_4 до комунального підприємства Первомайської міської ради “Первомайське Житлово-комунальне об’єднання № 2» (далі – КП «ЖКО №2» ) про визнання договору недійсним, покладення обов’язку щодо укладення договору про надання послуг з утримання будинків споруд і при будинкових територій, відшкодування моральної шкоди, визнання діяльності відповідача з водопостачання, водовідведення, теплопостачання, дератизації, дезінсекції та дезінфекції незаконною, покладення обов’язку щодо отримання відповідних ліцензій,
встановила:
23.03.2008 р. ОСОБА_4 звернувся з позовом до КП ««ЖКО №2» про визнання договору недійсним, покладення обов’язку щодо укладення договору про надання послуг з утримання будинків споруд і при будинкових територій, відшкодування моральної шкоди, визнання діяльності відповідача з водопостачання, водовідведення, теплопостачання, дератизації, дезінсекції та дезінфекції незаконною, покладення обов’язку щодо отримання відповідних ліцензій,
Позивач зазначав, що він є власником квартири АДРЕСА_1.
Відповідач здійснює експлуатацію житлового фонду до складу якого входить зазначений будинок та має надавати послуги утримання будинків споруд і при будинкових територій.
Договір від 01.01.2007 р., який надано відповідачем в обґрунтування підстав виникнення у позивача зобов’язань щодо відшкодування витрат відповідача на утримання будинку, є недійсним, оскільки ним ( позивачем) не підписаний.
Оскільки зазначений договір є недійсним, то відповідача слід зобов’язати укласти з ним договір про надання послуг з утримання будинків споруд і при будинкових територій у відповідності до Правил надання зазначених послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 р. та відповідно до змісту Типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 12.07.2005 р.
Фальсифікацією його підпису в договорі йому завдано моральної шкоди з вини відповідача у розмірі 5000 грн.
Відповідач здійснює діяльність з надання послуг щодо водопостачання, водовідведення, теплопостачання, дератизації, дезінсекції та дезінфекції без відповідної ліцензії, яку він має отримати відповідно до вимог ст.ст. 3. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».
Посилаючись на ці обставини, позивач просив про задоволення позову.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29.12.2010 р. постановлено про часткове задоволення позову ОСОБА_4
Зокрема, рішенням визнано недійсним договір від 01.01.2007 р. про надання послуг з утримання будинків, споруд і при будинкових територій.
В задоволенні решти вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 ставить питання про скасування рішення і задоволення в повному обсязі його позовних вимог з посиланням на те, що судом неправильно витлумачені норми матеріального права та неналежно оцінені надані докази.
Перевіряючи законність та обгрунтованість рішення в межах визначених ст.. 303 ЦПК України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з таких підстав.
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних його умов.
Згідно з вимогами ст. 208 ЦК України договір між юридичною та фізичною особою має бути укладений у письмовій формі.
Договір вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний сторонами (ст. 207 ЦК)
Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що підписання письмового договору засвідчує факт досягнення згоди з усіх істотних його умов.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 не підписував договір від 01.01.2007 р. про надання послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій.
Інших доказів, які б свідчили, що сторони іншим законним способом досягли згоди з усіх істотних умов цього договору, при судовому розгляді не виявлено.
Встановлене свідчить про те, що договір є неукладеним.
До неукладених правочинів не застосовуються правові наслідки недійсності угод.
Суд не врахував цих положень закону та роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться в п. 8 постанови № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», а тому безпідставно визнав недійсним правочин, який неукладений.
За таких обставин, рішення в цій частині позовних вимог підлягає скасуванню, у відповідності до приписів ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цієї частини позову.
Що стосується висновків суду про відмову у задоволенні вимог стосовно покладення на відповідача обов’язку щодо укладення договору про надання послуг з утримання будинків споруд і при будинкових територій, відшкодування моральної шкоди, визнання його діяльності з водопостачання, водовідведення, теплопостачання, дератизації, дезінсекції та дезінфекції незаконною, покладення обов’язку щодо отримання відповідних ліцензій, то вони є обґрунтованими, оскільки відповідають вимогам норм матеріального права і підтверджуються належними доказами, які свідчать про їх безпідставність.
Відмова у визнанні недійсним неукладеного договору не перешкоджає сторонам узгодити та укласти інший подібний договір.
Доводи апелянта про незаконність судового рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог не заслуговують на увагу, оскільки суперечать засадам цивільного законодавства стосовно свободи договору, передбаченим законом способам захисту порушеного права та доказам, які свідчать про безпідставність позовних вимог і відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди.
Встановлене не дає підстав для зміни чи скасування рішення в іншій частині позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, ЦПК України, судова колегія
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 – відхилити.
Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29.12.2010 р. в частині визнання недійсним договору - скасувати і постановити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні вимог ОСОБА_4 до комунального підприємства Первомайської міської ради “Первомайське Житлово-комунальне об’єднання № 2» про визнання недійсним договору з надання послуг з утримання будинків споруд і при будинкових територій, – відмовити.
В іншій частині рішення місцевого суду залишити без зміни.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий: О.І.Галущенко
Судді: З.Л. Шолох
О.О. Ямкова