АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22-ц-949/11 06.04.2011 06.04.2011
Справа № 22 ц 949/ 2011 р. Головуюча першої інстанції суддя : Крамаренко Т.В.
Категорія – 06 Доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І
У Х В А Л А
іменем України
06 квітня 2011 р. м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Галущенка О.І.
суддів Ямкової О.О.
Шолох З.Л.
із секретарем
судового засідання: Голубкіною О.О.
з участю
відповідача - ОСОБА_4
третьої особи - ОСОБА_5
представників:
позивача - Сакари Ю.В.
відповідача – ОСОБА_7
третьої особи - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за
апеляційною скаргою
ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23.12.2010 р., за
позовом
Миколаївської міської ради до ОСОБА_4 про знесення самовільної прибудови та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,
встановила:
21.10.2010 р. Миколаївська міська рада звернулася з позовом до ОСОБА_4 про знесення самовільної прибудови та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.
Позивач зазначав, що відповідач є власником АДРЕСА_1.
ОСОБА_5 належить сусідня АДРЕСА_2, яка розташована на першому поверсі того ж житлового будинку.
Відповідач самочинно без згоди органу самоврядування та без відповідних дозволів на земельній ділянці, яка є власністю держави та перебуває у розпорядженні територіальної громади, звів прибудову до квартири на висоті 5850 мм від поверхні землі з улаштуванням трьох підтримуючих колон.
Посилаючись на ці обставини та порушення його прав, позивач просив зобов’язати відповідача знести зазначену споруду та звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23.12.2010 р. постановлено про задоволення позову.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення та ухвалення нового про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи та порушення норм матеріального права.
Перевіряючи законність та обгрунтованність рішення в межах, визначених ст.. 303 ЦПК України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з приписами ст. 13. 14 Конституції України власником землі в межах території України є Український народ, від імені якого повноваження власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
До розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями, крім земель переданих у приватну власність, в межах населених пунктів, згідно з вимогами п. 12 розділуX Перехідні положення Земельного кодексу України, здійснюють відповідні місцеві ради.
Згідно з правилами ч. 4, 7 ст. 376 ЦК України, якщо власник землі заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.
Такі ж правові наслідки наступають в разі будівництва з істотним відхиленням від проекту, або порушення прав інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил.
Самочинним будівництвом, відповідно до визначення, встановленого ч.1 зазначеної статті є споруда, яка будується без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними відхиленнями від проекту, або на земельній ділянці не відведеної для цієї мети.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4, без належно затвердженого проекту та відповідного дозволу державної архітектурно-будівельної інспекції з істотним порушенням будівельних норм і правил звів на земельній ділянці не призначеній для цієї мети, прибудову на висоті 5850 мм від поверхні землі з улаштуванням трьох підтримуючих колон, до належної йому на праві власності АДРЕСА_1.
Суд повно та всебічно дослідив зазначені обставини справи, дав правильну юридичну оцінку наданим доказам і з належних підстав прийшов обґрунтованого висновку про те, що така прибудована є самочинним будівництвом та що вона підлягає знесенню за рахунок відповідача.
З врахуванням способу захисту обраного позивачем судом постановлене законне та обґрунтоване рішення про покладення на відповідача обов’язку щодо знесення прибудови за власний рахунок та звільнення земельної ділянки.
Доводи апелянта про незаконність рішення не заслуговують на увагу, оскільки останній не надав доказів того, що будівництво велося ним за належно затвердженим проектом та на підставі відповідного дозволу і на земельній ділянці, стосовно якої у міської ради немає належних повноважень чи відповідних заперечень.
Крім того, позивач не довів, що прибудова не порушує права третьої особи, яка заперечує проти такого будівництва.
Встановлене не дає підстав для скасування чи зміни судового рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314-315 ЦПК України, судова колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 – відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23.12.2010 р. - залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий: О.І. Галущенко
Судді: О.О. Ямкова
З.Л. Шолох