АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22-ц-838/11  23.03.2011 23.03.2011  

  Справа № 22 ц 838/2011 р.                           Головуюча першої  інстанції: Спінчевська Н.А.

Категорія-37                                                    Доповідач апеляційної інстанції: Галущенко О.І.

                                          У     Х     В    А    Л    А

                                                   Іменем україни

23 березня   2011 р.                                                                                 м. Миколаїв

          Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду   Миколаївської області    в складі:

          головуючого:                Галущенка О.І.  

                 суддів:                          Кутової Т.З.

                                                             Шолох З.Л.          

                  із секретарем

          судового засідання:   Богуславською О.М.  

                  з участю:

                 позивачів -                 ОСОБА_4, ОСОБА_5

      відповідача -              ОСОБА_6

                  представників -        ОСОБА_7, ОСОБА_8                                                                     

розглянувши  у відкритому судовому засіданні цивільну справу  за

                                              апеляційною скаргою

          ОСОБА_6 на рішення Ленінського районного  суду м. Миколаєва  від 06. 10. 2010 р.,  у справі  за

                                                  позовом

           ОСОБА_4 та ОСОБА_5   до  ОСОБА_6 та Управління з використання та розвитку комунальної власності  Миколаївської міської ради ( далі - Управління комунальної власності) про визнання незаконним та скасування  розпорядження органу приватизації Миколаївської міської ради, визнання  недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, скасування реєстрації права власності, визнання  за кожним права на 1/8 частку квартири в порядку спадкування за законом,

                                               встановила:

          15. 10. 2009 р.  ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися  з позовом   до  ОСОБА_6 та Управління комунальної власності  про визнання незаконним та скасування  розпорядження органу приватизації Миколаївської міської ради, визнання  недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, скасування реєстрації права власності, визнання  за кожним права на 1/8 частку квартири в порядку спадкування за законом,

          Позивачі зазначали, що відповідно до свідоцтва про право власності від 29.03.1994 р., виданого органом приватизації, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та їх син ОСОБА_6 набули право спільної сумісної власності на двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1.

          ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_10, після якої спадкоємці заяв про прийняття спадщини не подавали.

          ІНФОРМАЦІЯ_2 помер їх дід по лінії матері - ОСОБА_9 після якого відкрилася спадщина у вигляді частини спірної квартири.

          В той же час, на підставі розпорядження Управління комунальної власності № 1480 від 07.07. 2008 р. відповідачу  видано свідоцтво про право власності на цілу  спірну квартиру в порядку приватизації.

          Посилаючись на незаконність розпорядження та недійсність свідоцтва про право власності ОСОБА_6 на цілу квартиру, а також на те, що вони спадкують разом з спадкоємцем першої черги - ОСОБА_6 за правом представлення, як онуки, оскільки їх мати, яка    є спадкоємцем першої черги -ОСОБА_11 померла  до смерті спадкодавця, позивачі просили про задоволення позову.            

                  Рішенням Ленінського районного  суду м. Миколаєва  від 06. 10. 2010 р.  постановлено про задоволення позовних вимог.

          В апеляційній  скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення,  як незаконного і ухвалення нового  про відмову у задоволенні  позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на необгрунтованність висновків суду і порушення норм процесуального та матеріального права.

          Апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з таких підстав.

          Згідно з  положеннями   п. 4 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового  фонду» від 19.07.1992 р.,  право на приватизацію квартир державного житлового  фонду мають  особи, які постійно проживали в квартирах, наданих їм у постійне користування  до моменту введення цього закону в дію.          

          Передача  квартир у спільну сумісну власність чи у власність одного з членів сім’ї відбувається за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім’ї, які мають право користування цим житлом.

           Положення цього закону не передбачають прав громадян на повторну приватизацію державного житлового фонду.

          З матеріалів справи вбачається, що відповідач та його батьки ОСОБА_9, ОСОБА_10 власноруч подали заяву про приватизацію квартири, зазначивши в ній прохання про передачу квартири у спільну власність без визначення часток.

          Зазначена заява скріплена підписами зазначених осіб та відповідача.

          На підставі цієї заяви та доданих до неї довідки про склад сім’ї, куди включено також і відповідача ОСОБА_6, органом приватизації видане розпорядження від 28.03 1994 р. та свідоцтво від 29.03.1994 р. про передачу квартири у їх спільну сумісну власність.

          Розпорядженням Управління комунальної власності від 07.07.2008 р. № 1480-р квартира повторно передана у приватну власність ОСОБА_6 в порядку приватизації з видачею йому приватизаційного свідоцтва від 09.07.2008 р.

          Суд повно та всебічно дослідив ці обставини справи, дав належну оцінку наданим доказам і прийшов правильного висновку щодо незаконності повторної приватизації ОСОБА_6 спірної квартири у 2008 р.

          З врахуванням цього висновку, який відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону, судом обґрунтовано ухвалено про визнання недійсним  розпорядження та свідоцтва від 09.07.2008 р. про передачу у приватну власність ОСОБА_6 АДРЕСА_1, виданого Управлінням з використання та розвитку комунальної власності  Миколаївської міської ради.

          Виходячи з того, що на час смерті ОСОБА_9 спадщина відкрилася на Ѕ частину зазначеної квартири, суд правильно визнав, що зазначена частка підлягає спадкуванню порівну між ОСОБА_6, як спадкоємцем першої черги та позивачами, як онуками спадкодавця за правом представлення.

          Останні спадкують ту частку, яка належала б їх матері, якби вона була живою на час відкриття спадщини.

          З врахуванням цих висновків та положень ст. 1261, 1266 ЦК України судом обґрунтовано постановлено про  визнання за позивачами права власності на 1/8 частку спірної квартири за кожним  в порядку спадкування за законом після ОСОБА_9, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2          

          Доводи апеляційної скарги щодо  необґрунтованості посилань суду на факт приватизації квартири у 1994 р. не заслуговують на увагу, оскільки такий факт підтверджується свідоцтвом про приватизацію від 29.03.1994 р.

          Діюче на час приватизації законодавство не встановлювало підстав недійсності приватизації в разі невиконання вимог щодо реєстрації приватизаційного свідоцтва в Бюро технічної інвентаризації.

           Інші доводи апеляційної скарги також не можуть бути враховані при перегляді рішення, оскільки не спростовують висновків суду, які відповідають вимогам закону та дійсним обставинам справи.

          Керуючись   ст.ст. 303, 307-308, 314, 315   ЦПК України,  судова колегія,

                                                  ухвалила:

          Апеляційну скаргу ОСОБА_6  - відхилити,  а  рішення Ленінського районного  суду м. Миколаєва  від 06. 10. 2010 р.– залишити без зміни.

          Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двадцяти днів  може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:                                                                                        О.І.  Галущенко

Судді:                                                                                                           З.Л. Шолох