АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22-ц-925/11 23.03.2011 23.03.2011
Справа № 22 ц 925/ 2011 р. Головуюча першої інстанції: Спінчевська Н.А.
Категорія Доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І
У Х В А Л А
Іменем України
23 березня 2011 р. м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Галущенка О.І.
суддів: Шолох З.Л.
Кутової Т.З.
із секретарем
судового засідання: Богуславською О.О.
за участю:
заявника - ОСОБА_4
представника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за
апеляційною скаргою
ОСОБА_4 на ухвалу судді Ленінського районого суду м. Миколаєва від 31.01. 2011 р. у справі за
заявою
ОСОБА_4 про визначення примусових заходів з виконання рішення суду,
встановила:
09.02.2009 р. ОСОБА_4 звернувся з позовом до ОСОБА_6 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та забезпечення участі у її вихованні.
Рішенням Ленінського районого суду м. Миколаєва від 04.06.2009 р. постановлено про визначення участі ОСОБА_4 у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 з наданням йому можливості бачитися з дитиною не менше трьох разів на тиждень з ночівлею за попередньою домовленістю стосовно часу та дня.
Зазначене рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось.
20.01.2011 р. ОСОБА_4 звернувся до того ж суду з заявою про зазначення у рішенні суду примусових заходів щодо його виконання з урахуванням гендерної рівності прав батьків дитини стосовно її виховання.
Ухвалою судді Ленінського районого суду м. Миколаєва від 31.01. 2011 р. заяву ОСОБА_4 повернуто заявнику з посиланням на те, що зазначення в рішенні суду примусових заходів, які стосуються виконання цього рішення не передбачено діючим процесуальним законодавством.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 ставить питання про скасування ухвали, посилаючись на невідповідність висновку суду дійсним обставинам справи та вимогам процесуального закону.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до приписів п. 1ч. 2 ст. 122 ЦПК України, суд має відмовити у відкритті повадження у справі, якщо подана заява, в якій сформульовані такі вимоги, які не підлягають розгляду в суді в такому порядку.
Зі змісту заяви ОСОБА_4 вбачається, що він ставить питання про зазначення в рішенні суду, яке набрало законної сили, заходів щодо його примусового виконання.
При цьому, він вимагає покласти на відповідачку обов’язок надавати йому дитину за його першою вимогою на строк не менше одного місяця один раз в квартал.
Тобто, заява містить вимоги про ухвалення додаткового рішення про порядок надання побачень з дитиною, в той час, як такі вимоги не були предметом позову, який вирішено цим рішенням.
Одночасно в заяві ставиться питання що стосуються порядку виконання рішення.
Встановивши зазначені обставини суд прийшов правильного висновку про те, що заява не підлягає розгляду в такому порядку.
При цьому, суд помилково послався на ст. 121 ЦПК України, в той час, як правовими наслідками подачі заяви, яка не підлягає розгляду в такому порядку є п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України
Доводи апелянта щодо наявності підстав для зазначення в рішенні суду додаткових приписів для його виконання, не заслуговують на увагу, оскільки такі вимоги не підлягають розгляду в порядку визначеному процесуальним законодавством.
Наведене не дає підстав для скасування ухвали, яка відповідає вимогам процесуального закону.
Керуючись ст. 303, 307, 312, 314-315 ЦПК України, судова колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 – відхилити, а ухвалу судді Ленінського районого суду м. Миколаєва від 31.01. 2011 р. – залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий: О.І.Галущенко
Судді: Т.З.Кутова З.Л.Шолох