АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22-ц-890/11 16.03.2011 16.03.2011
Справа № 22 ц 890/ 2011 р. Головуючий першої інстанції: Паньков Д.А.
Категорія-05 Доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І
У Х В А Л А
Іменем України
16 березня 2011 р. м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Галущенка О.І.
суддів: Шолох З.Л.
Кутової Т.З.
із секретарем
судового засідання: Богуславською О.М.
з участю:
позивачки - ОСОБА_4
представника
третьої особи- ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за
апеляційною скаргою
ОСОБА_4 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 08.12.2010 р., у справі за
позовом
ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про реальний поділ квартири,
встановила:
22.04.2010 р. ОСОБА_4 звернулася з позовом до ОСОБА_5 про реальний поділ квартири.
Позивачка зазначала, що їй та її неповнолітнім дітям ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належить по 1/3 частини квартири АДРЕСА_1.
Відповідачці та її неповнолітнім дітям ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відповідно належить в порядку приватизації по 1/3 частини сусідньої АДРЕСА_2 в цьому ж будинку.
Спірні квартири посімейного заселення мають приміщення спільного користування, які належать позивачці у розмірі 55%, а відповідачці у розмірі 45%.
Посилаючись на наявність спору з відповідачкою щодо порядку користування об’єктами права власності, позивачка просила про реальний поділ квартир відповідно до варіантів перепланування та перерозподілу приміщень, розроблених КП «Архітектурно-планувальне бюро».
Рішенням Первомайського міськрайонного суду м. Миколаєва від 08.12.2010 р. постановлено про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4
В апеляційній скарзі позивачка ставить питання про скасування рішення і ухвалення нового про задоволення позову, посилаючись на те, що судом неналежним чином оцінені докази, порушені норми судочинства та невірно застосовано норми матеріального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з вимогами ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності може бути поділено в натурі між співвласниками а домовленістю між ними.
В тому разі коли домовленості не досягнуто кожен із співвласників має право вимагати поділу в судовому порядку.
З матеріалів справи вбачається що об’єктом поділу являються приміщення спільного користування у квартирах посімейного заселення, які належать сторонам на праві спільної часткової власності.
При цьому розмір частки позивачки складає 55%, а відповідачки 45%.
Поділ майна, яке є об’єктом нерухомості вимагає отримання доказів із застосуванням спеціальних знань у будівельній галузі за правилами ст. 143 ЦПК України.
При цьому, жоден з доказів, які передбачені ст.57 ЦПК України, не має для суду наперед встановленого значення.
Відповідно до обставин справи підлягають з’ясуванню питання щодо технічної можливості поділу квартири, яка знаходиться на третьому поверсі багатоквартирного п’ятиповерхового будинку, на два відокремленні житлові приміщення з окремими входами без місць загального користування.
Крім того, мають бути розробленні такі варіанти, які відповідають ідеальним часткам сторін у власності, будівельним, санітарним вимогам та вимогам житлового законодавства.
За необхідності перепланування має бути з’ясована вартість таких робіт та розмір грошової компенсації, яка підлягає виплаті в разі перебільшення часток одного із співвласників.
Після розробки таких варіантів має бути надано дозвіл органу місцевого самоврядування щодо перепланування в будинку, який є комунальною власністю та дозвіл інших компетентних органів щодо перенесення чи влаштування опалювальних приладів, устаткування системи водопостачання та водовідведення.
В судове засідання позивачка надала варіант перепланування квартир, розроблений спеціалістами КП «Архітектурно-планувальне бюро», який не містить відповіді на питання, що підлягають з’ясованню судом із застосуванням спеціальних знань.
Позивачка відмовилась від поведення експертизи для з’ясування цих питань, вимагаючи поділу квартир із застосування варіанту, розробленого КП «Архітектурно-планувальне бюро».
Суд повно та всебічно дослідив зазначені обставини справи, дав належну оцінку наявним доказам і виходячи з недоведеності належними доказами технічної можливості поділу квартир за запропонованим позивачкою варіантом, прийшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з того, що позивачка не ставила питання про сплату грошової компенсації та припинення права власності на частку, в порядку визначеному нормами ст.364-366 ЦК України.
Погоджуючись з такими висновками суду першої інстанції та вважаючи їх такими,що ухвалені з дотриманням норм цивільного судочинства та матеріального права, колегія суддів приймає до уваги також і ту обставину, що орган місцевого самоврядування не ухвалював рішень про зміну статусу гуртожитку, до категорії яких віднесено спірний будинок та, що позивачка не позбавлена права вимагати захисту порушеного права шляхом визначення порядку користування допоміжними приміщеннями квартир.
Доводи апеляційної скарги про те, що спір має бути вирішений із застосуванням наданого суду варіанту перепланування, який є належним доказом, не заслуговують на увагу, оскільки план перепланування не дає відповіді на питання, які є предметом доказування у справі та мають значення для правильного її вирішення.
Інші доводи не мають правового значення, оскільки не стосуються предмета позовних вимог.
Встановлене не дає підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314-315 ЦПК України, судова колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити, а рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 08.12.2010 р. - залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий: О.І.Галущенко
Судді: З.Л. Шолох
Т.З. Кутова