АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

іменем   України

22 травня 2007 року                                                                                                 м. Суми

Колегія суддів з розгляду цивільних справ в касаційному провадженні Апеляційного суду Сумської області в складі:

Білецького О .М.,        Маслова В. О.,        Шевченка В. А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м.Суми справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування збитків і моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання сплаченої суми завдатком

за касаційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 26 березня 2004 року та на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 08 липня 2004 року,

встановила:

Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 26 березня 2004 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 08 липня 2004 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_3. на його користь 1770 грн. та на повернення державного мита 51 грн., всього -1821 грн.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовлено в повному обсязі у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2. та ОСОБА_3. про визнання завдатком 1770 грн., сплачених в рахунок майбутньої купівлі гаража.

Вирішено питання щодо судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_2. і ОСОБА_3, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просять скасувати вказані рішення суду першої і апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог ОСОБА_1 та про задоволення їх зустрічного позову.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

Частково задовольняючи первісний позов та відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірні кошти були передані ОСОБА_1.

Справа № 33-ц-114     Категорія -26

Головуючий у 1-й інстанції - Пікуль В.П. Суддя-доповідач - Біленький О.М.

іншій стороні за усною домовленістю у рахунок укладення у майбутньому договору купівлі-продажу гаражу і через недотримання встановленої законом форми не можуть вважатися завдатком та бути способом забезпечення виконання зобов'язання. Оскільки договір не укладався, вони підлягають поверненню ОСОБА_1., як безпідставно утримувані.

Апеляційний суд обґрунтовано погодився з такими висновками місцевого суду та залишив його рішення без зміни.

Відповідно до ч.2 ст.324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, а також відсутні передбачені ч.І ст.338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.

Керуючись ст.ст.332, 336 ЦПК України, колегія суддів Апеляційного суду Сумської області

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 26 березня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 08 липня 2004 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.