Справа № 2-376/11

 РІШЕННЯ  

іменем України

29 березня 2011 року                                                                   Верхньодніпровський районний суд

                                                                                                     Дніпропетровської області

в складі:

головуючого- судді Дігтярь Н.В.

при секретарі - Демяненко С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в  м.Верхньодніпровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Верхньодніпровської державної нотаріальної контори та комунального підприємства «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації»про поновлення строку на прийняття спадщини, визнання права власності, зобов’язання вчинити певні дії, визнання дій та бездіяльності незаконними,

                                                                 В С Т А Н О В И В:

       До суду звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з позовом до Верхньодніпровської державної нотаріальної контори та комунального підприємства  «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації»про поновлення строку на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, зобов’язати відповідачів видати свідоцтво про прийняття спадщини за законом на жилий АДРЕСА_1 та зареєструвати право власності на вказаний будинок, визнати незаконними дії відповідачів щодо відмови видачі документів та відмову в реєстрації права власності, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько ОСОБА_4, а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла їх мати ОСОБА_3., після смерті якої залишилося  спадкове майно яким є житловий АДРЕСА_1

        Спадкоємцями після померлої ОСОБА_3 є вони та їх брат ОСОБА_5, який помер в жовтні 2010року, від якого відмовилася його сім’я, та  який з квітня 1999р по день смерті жив у спірному будинку.

        Після смерті брата вони мали намір привести в належність документи на спадщину, але не знайшли правовстановлюючий документ на будинок. На їх звернення КП «Верхньодніпровське БТІ»не надало дублікат правовстановлюючого документу та не зареєструвало за ними право власності на спірний будинок.

         На їх звернення до Верхньодніпровської державної нотаріальної контори, державний нотаріус відмовила в наданні допомоги по отриманню дублікату документів, посилаючись на те, що ними пропущено строки на прийняття спадщини після смерті матері, а за зверненням спадкоємців суд може визначити їм додатковий строк для прийняття спадщини. Після смерті батька вони фактично проживали з мамою, піклувалися про неї, інших спадкоємців крім них немає., тому прохають поновити строк та зобов’язати державного нотаріуса видати їм свідоцтва кожному про право на спадщину на Ѕ частину спірного будинку та зобов’язати БТІ зареєструвати на ними це право власності.

      В судовому засіданні представник позивачів підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Пояснив, що вимоги про визнання дій відповідачів незаконними є лишніми, а бездіяльність полягає в тому, що відповідачами відмовлено в витребуванні дублікату правовстановлюючого документу на будинок на ім’я померлої, та відсутність відповіді БТІ на їх звернення.

      Представник відповідача - Верхньодніпровської державної нотаріальної контори - державний нотаріус ОСОБА_6 позовні вимоги не визнала та пояснила, що 03 жовтня 2005року з заявою до держаного нотаріуса звернулися троє дітей ОСОБА_5, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько ОСОБА_4, після смерті якого спадщину прийняла їх мати ОСОБА_3, та прохали видати їм свідоцтва про право на спадщину на грошові вклади кожному на 1/3 частину. 3 жовтня 2005р були видані свідоцтва трьом спадкоємцям про право на спадщину на грошові вклади після смерті батьків. Таким чином, позивачі прийняли спадщину, тому підстав для поновлення строку немає.

      В 2010році до держнотконтори звернулася ОСОБА_2 про видачу свідоцтва про право на спадщину на будинок, при перевірці було встановлено, що заборона відсутня. 11 листопада 2010р вона надала запит до Верхньодніпровського БТІ про видачу витягу з Реєстру права власності з оцінкою майна, на що БТІ відповіло, що відсутнє свідоцтво про право власності на будинок.

      Вона позивачам надала довідку про отримання матір’ю позивачів після смерті їх батька свідоцтво про право власності на Ѕ частину жилого будинку у спільному майні подружжя та свідоцтво про право на спадщину на Ѕ частину спірного будинку.

         ІНФОРМАЦІЯ_3 помер брат позивачів- ОСОБА_5. 8 грудня 2010р до держнотконтори звернулися доньки померлого з заявою про зняття заборони зі спірного будинку на підставі договору довічного утримання укладеного між матір’ю позивачів ОСОБА_3 та братом ОСОБА_5 8 грудня 2010р вона зняла заборону з будинку.  28 грудня 2010р позивач ОСОБА_2 подала заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину на спірний будинок, на що їй було повідомлено про необхідність надати правовстановлюючий документ на будинок. Аналогічна відповідь була надана на звернення ОСОБА_1 в січні 2011року.

       Відповідач комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації»надало суду клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника.

       Вислухавши пояснення представників позивачів та відповідача, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають за слідуючими підставами:

       Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є доньками ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Також сином ОСОБА_3 був ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3.

       За життя ОСОБА_3 15 липня 1996року отримала свідоцтво про право власності на Ѕ частку у спільному майні подружжя та свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ частку на майно, а саме жилого АДРЕСА_1, як належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4.

       ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

       Після її смерті 3 жовтня 2005року позивачі та ОСОБА_5 отримали свідоцтва про право на спадщину за законом кожен в 1/3 частині на спадкове майно яке складається з грошових внесків. Відповідно, була заведена спадкова справа №561/2005р.Таким чином, позивачі прийняли спадщину, тому відсутні підстави для поновлення строку на прийняття спадщини і в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

        В грудні 2010року позивачі звернулися до Верхньодніпровської держнотконтори з заявами про видачу свідоцтва про прийняття спадщини після померлої матері у вигляді спірного будинку, але не надали державному нотаріусу свідоцтва про право власності на спільне майно подружжя та свідоцтва про право на спадщину за законом на ім’я матері. Нотаріусом було здійснено запит до КП «Верхньодніпровське БТІ»відповідно до вимог ст.4 Закону «Про нотаріат»- нотаріус має право:      витребувати від підприємств, установ і організацій  відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій та ст.46 Закону- нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має

право  витребувати  від  фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.    

       Даний запит було отримано позивачами на руки та здійснено ними звернення до КП «Верхньодніпровське БТІ», яке надало відповідь нотаріусу про те, що для реєстрації права власності необхідно надати правовстановлюючий документ, а такого позивачами надано не було.

       Вимоги позивачів щодо зобов’язання Верхньодніпровський держнотконтори видати свідоцтва про право на спадщину за законом на спірний будинок є безпідставними, оскільки за вимогами ст.53 Закону України «Про нотаріат»- у разі  втрати  або  зіпсування  документа, посвідченого або виданого   нотаріусом   чи   посадовою   особою  органу  місцевого самоврядування,  за  письмовою  заявою осіб, перелічених у першому реченні  частини  п'ятої статті 8 цього Закону, видається дублікат втраченого  документа.

         Відповідно ст.8 Закону «Про нотаріат»-довідки про вчинені нотаріальні дії та копії  документів,  що зберігаються  у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам,  за дорученням яких або щодо  яких  вчинялися нотаріальні дії. У разі смерті особи чи визнання її померлою такі довідки видаються спадкоємцям померлого.  

         Саме таку довідку завідувач Верхньодніпровською держнотконторою надала позивачам 16 листопада 2010року.

         КП «Верхньодніпровське БТІ»має право зареєструвати право власності на особу, при наданні правовстановлюючого документу, яким є в разі прийняття спадщини свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріальною конторою.   

         Крім того, встановлено, що 15 січня 1999року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 було укладено договір довічного утримання, за яким ОСОБА_5 став власником будинку з дня смерті матері. Тому спірний будинок не входить до переліку спадкового майна після смерті ОСОБА_3, на яке як спадкоємці, можуть претендувати позивачі. Після смерті ОСОБА_5 за заявою його спадкоємців Верхньодніпровською держнотконторою 08 грудня 2010року було знято заборону відчуження. По наявність договору довічного утримання, як пояснила суду державний нотаріус ОСОБА_6, нею особисто була повідомлена позивач ОСОБА_2 при звернення до неї в грудні 2010року.

         Таким чином, відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивачів, а посилання позивачів на п.228, п.211 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ст.364-367, 1272, 1278 ЦК України -  необґрунтовані.

         Керуючись ст.ст.10, 60, 212,  213, 214, 215 ЦПК України, суд -

                                                                В И Р І Ш И В:

         ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог до Верхньодніпровської державної нотаріальної контори та комунального підприємства «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації»про поновлення строку на прийняття спадщини, визнання права власності, зобов’язання вчинити певні дії, визнання дій та бездіяльності незаконними - відмовити.

         Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області на протязі десяти днів з дня проголошення рішення. Особами, які приймали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні, рішення може бути оскаржене в той же строк з дня отримання ними копії рішення.      

Головуючий-