Справа № 22-Ц-649   2007 р.                      Головуючий у 1-й інстанції: Левченко Т.А.

Категорія: 21                                                 Суддя-доповідач: Маслов В.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

15 травня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі:

Головуючого - Маслова В.О.

Суддів -              Попруги С.В.

Рибалки В.Г. з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 26 березня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до цього Фонду, ВАТ «Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе» про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаним рішенням районного суду стягнуто з відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми на користь ОСОБА_1 2000 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.

Оскаржуючи рішення місцевого суду, апелянт посилається на неповне з'ясування судом підстав для відшкодування моральної шкоди, недостатню оцінку характеру і обсягу моральних страждань, стану здоров'я позивача, недостатнє обгрунтування розміру відшкодування моральної шкоди. Крім того апелянт зазначає, що згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» зупинено дію деяких статей Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», а саме в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей. Ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та постановления нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність факту заподіяння позивачу моральної шкоди.

Розглянувши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, з'ясувавши правові позиції сторін, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає відхиленню.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач працював з 1968 року по 02 жовтня 2003 року в ВАТ «СМНВО ім. М.В.Фрунзе» ковалем на молотах та пресах. 02 червня 1992 року з позивачем стався нещасний випадок на виробництві, внаслідок чого він втратив 60% професійної працездатності і визнаний інвалідом III групи, що підтверджується копією акта про нещасний випадок і довідкою медико-соціальної експертизи..

Згідно висновку МСЕК від 03 жовтня 2003 року позивачу встановлено II групу інвалідності та 75% втрати професійної працездатності, в тому числі первинно

20% по виявленому професійному захворюванню (а.с. 7), а висновком від 25 жовтня 2004 року зазначені відсоток втрати працездатності та група інвалідності встановлені безстроково (а.с. 8)

Згідно акту про нещасний випадок на виробництві № 14 від 05 червня 1992 року причиною нещасного випадку є порушення технологічного процесу виготовлення деталі та відсутність контролю з боку майстра дільниці за дотриманням працюючими вимог технологічних процесів (а.с. 3-4).

Згідно акту розслідування професійного захворювання № 90 від 17 вересня 2003 р. причиною професійного захворювання позивача є робота в умовах впливу підвищеного рівня шуму ( Шум - 98 дБА при ГДР - 80 дБА, шум - 97 дБ А при ГДР -80 дБА) (а.с.5)

Встановивши факт заподіяння ОСОБА_1.. моральної шкоди внаслідок трудового каліцтва та професійного захворювання і втрати 75% професійної працездатності, суд першої інстанції обгрунтовано у відповідності зі ст.ст. 1, 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст. 173 КЗпП України поклав обов'язок по відшкодуванню цієї шкоди на Сумське відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Розмір цього відшкодування не є завищеним, відповідає розміру заподіяної шкоди. Він визначений судом з урахуванням всіх обставин ушкодження здоров'я, з урахуванням принципів розумності і справедливості.

Колегія судців не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, оскільки місцевий суд встановив в цій справі факти і відповідні правовідносини, обрав правильний шлях захисту порушеного права.

Посилання апелянта на Закон України «Про державний бюджет України на 2006 рік», яким зупинено дію деяких статей Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», а саме в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки цей Закон набрав чинності з 01 січня 2006 року і не має зворотної сили.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія судців,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми відхилити, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 26 березня 2007 року в даній справі залишити без зміни.

Рішення місцевого суду і ухвала апеляційного суду набрали законної сили, але можуть бути оскаржені в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.