Справа №548 Головуючий у 1 інстанції Жаботинська С.В.
Категорія 37 Доповідач Ювченко Л.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2007 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючої: Ювченко Л.П.
Суддів: Азевич В.Б., Єлгазіної Л.П.
При секретарі: Арутюнян Г.В.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 22 лютого 2007 року,
по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської міської ради про стягнення грошової допомоги на оздоровлення,
ВСТАНОВИВ:
Апеляційною скаргою ОСОБА_1 оскаржується постанова Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 22.02. 2007 року, якою задоволено її позов частково,стягнено з УПСЗН Ясинуватської міськради на користь ОСОБА_1 90 грн -недоотриману суму на оздоровлення . .
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Позов заявлено у лютому 2007 року, мотивовано тим, що ОСОБА_1 являється інвалідом третьої групи учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідно до ч.4 ст.48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" вона має право на отримання щорічної грошової допомоги на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Відповідач проводить виплати у неналежному розмірі, тому просила стягнути заборгованість з розрахунку мінімальної зарплати на день фактичних виплат за 2005 та 2006 роки. При цьому уточнила, що за 2005 рік вона отримала допомогу на оздоровлення у сумі 90 грн,а за 2006 рік їй допомога не виплачувалась взагалі. Просила стягнути недоплачену суму на оздоровлення 2 910 грн
Представник відповідача проти позову заперечував, вказав, що ОСОБА_1 проведені виплати на оздоровлення за 2005р.-90 грн; відповідно до встановлених норм, а за 2006 рік така ж сума буде виплачена при надходженні коштів.
Суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов частково , суд виходив з того, що Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996року „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначені конкретні суми, що підлягають виплаті у передбачених Законом випадках, а саме інвалідам третьої групи-допомога на оздоровлення за 2005 рік 90 грн, які позивачка отримала та 2006року-90грн., які їй нараховані і будуть виплачені.
При цьому суд не врахував, що вказаною Постановою встановлено конкретні розміри допомоги на оздоровлення у визначеній сумі, що суперечить вимогам Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" Цим Законом встановлено розмір такої допомоги, як кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати величину на час виплати. Ст.48 передбачено виплату щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 4-х мінімальних заробітних плат для інвалідів 3 групи.
Відповідно до ч.7 цієї ж статті розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Суд першої інстанції не врахував, що положення Постанови Кабінету Міністрів України №836 від 26 липня 1996року „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не відповідають нормам Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. А тому закон має пріоритет над урядовими нормативними актами.
Відповідно до Законів України (№1766-Ш від 01.06.2000р., №2896-Ш від 13.12.2001р., № 1328-1У від 25.11.2003р. та №372-1У від 26.12.2002р. з послідуючими змінами) стосовно розмірів мінімальної зарплати, ними не встановлені обмеження щодо застосування розмірів заробітної плати установлених цими нормативними актами, зокрема для реалізації положень ст..48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Тоді як, встановлені постановою №836 від 26.07.1996р. розміри щомісячної допомоги на оздоровлення залишались незмінними, при зміні Верховною Радою України розмірів мінімальної зарплати.
Позов підлягає розгляду і задоволенню відповідно до вимог Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік від 15.03.2007р. №749-У з 01.01.2007року мінімальна зарплата становить 400грн. Позов заявлено ОСОБА_1 06.02.2007року. Отже на момент виплати, на лютий 2007 року, виходячи з мінімальної зарплати 400грн за період 2005р., 2006р. позивачці належить до сплати 3 110грн (400грн х 4 х 2 -90грн).
Виплата позивачу суми 90 грн. у 2005році підтверджені довідкою відповідача а.с.54.
Відповідно до вимог ст.48 Закону № 796-ХП відповідач має виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення виходячи із сум мінімальної зарплати на момент виникнення права на виплату.
В зв"язку з тим, що суд першої інстанції повно і всебічно встановив фактичні обставини справи, але неправильно застосував норми матеріального права, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови, якою задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1
Керуючись ст.ст.198, 202, 204, 205 КАС України,
суд апеляційної інстанції, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 22 лютого 2007 року скасувати, позов задовольнити.
Стягнути з Управляння праці і соціального захисту населення Ясинуватської міської ради на користь ОСОБА_1 3 110 грн. недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2005-2006р.р.
Постанова може бути оскаржена протягом місяця до Вищого адміністративного суду України.