Україна
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 квітня 2011 року Справа № 1170/2а-782/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності виконавчої дирекції (надалі-Позивач) до Державного підприємства " Бережинське" (надалі-Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 5253,93 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по коштах загальнообов"язкового державного соціального страхування у зв"язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням у сумі 5696,10 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач перебуваючи на обліку як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням в Кіровоградській міжрайонній виконавчій дирекції обласного відділення Фонду, виплачуючи заробітну плату працівникам з 01.10.2001 року по 01.01.2011 року, страхові внески до Фонду не перераховував.
У зв’язку з цим сума простроченої заборгованості згідно поданого страхувальником звіту Ф4-ФСС з ТВП за 2010 рік складає 5253,93 грн.
Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі із зазначених підстав та надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю(а.с.24)
Відповідач заперечень проти позову суду не надав, на судовий розгляд справи не з'являвся, про розгляд справи був повідомлений за адресою, вказаною у довідці ЄДРПОУ. Відповідно до ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Згідно положення частини 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
Місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (стаття 93 Цивільного кодексу України, стаття 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").
Суд звертає увагу, що, як випливає зі змісту статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" інформація про зміну місцезнаходження юридичної особи підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Доказів опублікування інформації про зміну місцезнаходження ДП "Бережинське" в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації суду надано не було. Тому судові ухвали та повістки надсилалися Відповідачу за наявною в матеріалах справи копією Довідки №016862 з ЄДРПОУ, в якому зазначена адреса: село Бережинка, Кіровоградський район, Кіровоградська область 27605 (а.с.16).
Відповідно до ч.11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Заперечення чи заяви про визнання позову у встановлений строк до суду не надіслано.
Зважаючи на викладене, а також на те, що у справі є достатні матеріали, які свідчать про права та взаємовідносини сторін, суд визнав можливим розгляд справи у відсутності представника відповідача в порядку письмового провадження.
Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” від 18.01.2001р. №2240 (далі за текстом –Закон №2240) Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, а також здійснює контроль за використанням цих коштів.
Згідно п.3 ч.1 ст.28 Закону №2240 страховик має право здійснювати перевірку правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків та використання страхових коштів на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання.
Відповідно до пп.а п.3 ч.1 ст.2 Закону №2240 страхувальником відповідно до цього закону є роботодавець –для осіб, зазначених в частині першій статті 6 даного Закону.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №2240, загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, підлягають особи, які працюють на мовах трудового договору (контракту) на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.
Згідно ст.27 Закону №2240 страхувальник зобов’язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Фонду, вести облік коштів і своєчасно подавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.2 Закону №2240 страховими внесками є відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку 3 тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
Відповідно до ч.1 ст.21 Закону №2240 розмір страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців – у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.
Статтею 1 Закону України „Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування” встановлено, що страхові внески нараховуються у відсотках від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно із нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України „Про оплату праці” та підлягають оподаткуванню відповідно до Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”.
Згідно п.4 Інструкції про порядок надходження та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої Постановою правління Фонду від 26.06.2001р. №16, страхувальники - роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно базового Закону. Перерахування коштів на рахунки Фонду страхувальниками - роботодавцями здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банків. Несплачені в цей строк кошти вважаються недоїмкою.
Згідно поданого страхувальником звіту Ф4-ФСС з ТВП за 2010 рік, станом на 01.01.2011 року відповідач має заборгованість по коштах Фонду в розмірі 21072,03 грн., в тому числі прострочену заборгованість в сумі 20806,72 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 06 січня 2011 року (а.с.7).
Сума простроченої заборгованості згідно поданого страхувальником звіту Ф4-ФСС з ТВП за 2010 рік у розмірі 20806,72 грн. (а.с.6) включає в себе вже стягнуті на підставі постанов господарського суду Кіровоградської області від 03.05.2007 року (а.с.9-10) та 11.03.2008 року (а.с.11-12), постанов Кіровоградського окружного адміністративного суду Кіровоградської області від 11.11.2008 року (а.с.13) та 25.01.2010 року (а.с.14-15), кошти на загальну суму 15552,79 грн., тому стягненню підлягає заборгованість по коштам до Фонду в сумі 5253,93 грн.
На даний час відповідачем заборгованість по страховим внескам до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в розмірі 5696,10 грн. не сплачено, доказів, які б підтверджували факт погашення заборгованості суду не надано.
Зважаючи на викладене, та враховуючи те, що відповідачем, в порушення ст.27 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” не проведено нарахування страхових внесків до Фонду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та підлягають задоволенню.
Відповідно до п.34 ст.4 Декрету КМУ від 21.03.1991р. №7-93 „Про державне мито” Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звільняється від сплати державного мита.
Згідно ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Зважаючи на викладене, судові витрати підлягають компенсації за рахунок Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з державного підприємства «Бережинське»код ЄДРПОУ 00853820 (27605, с. Бережинка, Кіровоградський район, Кіровоградської області) на користь виконавчої дирекції Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності виконавчої дирекції заборгованість по страхових внесках в розмірі 5253,93 грн. (п’ять тисяч двісті п’ятдесят три гривні 93 копійки).
Судові витрати компенсувати за рахунок Державного бюджету України.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Л.І. Хилько