ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" вересня 2010 р. Справа № 2a-3248/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Панікара І.В.
при секретарі Богусевич А.С.
за участю:
представника позивача:не з'явився
представника відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі, вул.Галицька, 15, м.Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77400
до відповідача: ПП ОСОБА_2, АДРЕСА_1
про стягнення заборгованості в сумі 1076,77 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
15 вересня 2010 року державна податкова інспекція в Тисминецькому районі звернулася в суд з адміністративним позовом до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 1076,77 грн.
Вимоги адміністративного позову мотивовані тим, що відповідно до розпорядження Тисменицької районної державної адміністрації № 1692 від 07.02.2003 року зареєстровано, як суб’єкта підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_2, про що видано відповідне свідоцтво та взято останнього на облік у ДПІ в Тисменицькому районі, як платника єдиного податку. Однак відповідачем, в супереч вимог чинного законодавства, допущено заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 1076,77 грн.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, однак направив на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги, викладені в адміністративному позові підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча про час, місце та дату розгляду справи повідомлявся належним чином. Своїм правом на подання заперечення не скористався.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши подані докази, суд приходить до висновку, про обгрунтованість позовних вимог та необхідності їх задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Законом України “Про систему оподаткування” визначені види податків і зборів (обов’язкових платежів), що справляються на території України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9 даного Закону платник податків повинен сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів).
Обов'язок фізичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється зі сплатою податку, зборів (обов’язкових платежів) або його скасуванням, а також у разі смерті платника податків.
Указом Президента України №727/98 від 03.07.1998 року “Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва” передбачено, що суб'єкти малого підприємництва – фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку та сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва – фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” платниками податків визнаються юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.
Податкове зобов'язання –це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України (пункт 1.2. статті1 даного Закону).
Податковий борг –це податкове зобов’язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання (стаття1 згаданого Закону).
Згідно із підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” зазначено, що узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строк, вважається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1. статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Судом встановлено, що розпорядженням Тисменицької районної державної адміністрації № 1692 від 07.02.2003 року було зареєстровано суб’єкта підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_2, про що видано відповідне свідоцтво та взято на облік у ДПІ в Тисменицькому районі 07.02.2003 року.
Згідно із поданою ним заявою від 15.12.2009 року про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності відповідача з 1 січня 2010 року переведено на спрощену систему оподаткування із сплати єдиного податку. Відповідно до обраного виду діяльності (лісопильне та стругальне виробництво) та встановленого Тисменицькою районною радою переліку ставок єдиного податку, він зобов’язаний сплачувати єдиний податок не пізніше кожного 20 числа місяця за наступний місяць в розмірі 200 грн. Однак, як вбачається із довідки про стан розрахунків № 51/10/24-0 від 10.092010 року станом на 10.09.2010 року за відповідачем рахується податковий борг по єдиному податку в сумі 1076,77 грн.
Враховуючи вищенаведене, сума податкового боргу становить 1076,77 грн. та підтверджується довідкою про стан розрахунків з бюджетом.
Вищевказана заборгованість боржником не сплачена на момент розгляду справи, внаслідок чого підлягає до стягнення в судовому порядку.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ПП ОСОБА_2, АДРЕСА_1, іден.код НОМЕР_1 в доход Державного бюджету України заборгованість в сумі 1076,77 (одна тисяча сімдесят шість гривень, 77 копійок.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Панікар І.В.
Постанова складена в повному обсязі 04.10.2010 року.