ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                               У Х В А Л А

                                  про залишення позовної заяви без розгляду

"03" лютого 2011 р.                                                                           Справа № 2a-4364/10/0970

м. Івано-Франківськ  

          Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі

          колегії суддів:

          головуючий суддя Панікар І.В., суддів: Главач І.А. та Кишинський М.І.,

          при секретарі: Богусевич А.С.,

          за участю:

          представника позивача - ОСОБА_1,

          представника відповідача - Гром А.М.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі

          за позовом  ОСОБА_3      

          до:  Міністра оборони України  

          про визнання незаконним наказу №289 від 21.08.2001р.,-   

                                                       В С Т А Н О В И Л А:

          31 серпня 2010 року ОСОБА_3 звернувся до окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністра оборони України про визнання незаконним наказу №289 від 21.08.2001р.

          13 вересня 2010 року окружним адміністративним судом міста Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі №2а-12509/10/2670.

          17 листопада 2010 року окружним адміністративним судом міста Києва винесено ухвалу про передачу вищезазначеної справи до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

          13 грудня 2010 року дана справа надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

          15 грудня 2010 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом прийнято дану справу до свого провадження, про що винесено ухвалу про призначення до судового розгляду.

          28.12.2010 року представник відповідача подав до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв’язку із пропущенням позивачем процесуального строку оскарження наказу міністра оборони України №289 від 21.08.2001р. Своє клопотання обгрунтовує тим, що позивач знав або повинен був знати і виконувати накази старших командирів (начальників) до Міністра оборони включно.

                   В судовому засіданні представник відповідача підтримав зазначене вище клопотання у повному обсязі.

         Представник позивача з приводу задоволення вказаного клопотання заперечив, з тих мотивів, що  позивачем пропущені строки звернення до суду з поважних причин, які у свою чергу були предметом дослідження окружним адміністративним судом міста Києва при відкритті провадження у справі.

        Розглянувши подане клопотання, заслухавши пояснення представників сторін,  судом установлено наступне.

Згідно з частиною першою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

           Відповідно до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 06.07.2005 № 2747-IV), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

          Законом України «Про судоустрій і статус суддів»від 07.07.2010 № 2453-VI до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України внесено зміни, згідно з якими для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

                  Відповідно до частии 1 статті 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків установлених законом, залишається без розгляду, якщо за заявою особи, яка його подала, суд не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

                 Згідно  частини 2 статті 102 КАС України, питання про поновлення пропущеного строку суду виріщує з повідомленням осіб , які беруть участь у справі.

Частиною другою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до Закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

                   З матеріалів справи вбачається, що позивач, на час видання наказу №289 від 21.08.2001 року проходив військову службу у збройних силах України. У відповідності до пункту 7 оскаржуваного наказу, даний наказ доводиться до всього особового складу військових частин, в тому числі і військової частини в якій позивач проходив службу. Крім того позивач, ще в 2001 році одержав посвідчення офіцера у відставці, що свідчить про його обізнаність з оспорюваним наказом та його наслідками, а з позовом про оскарження даного наказу звернувся до окружного адміністративного суду міста Києва тільки 31.08.2010 року, водночас не подавши заяви про поновлення пропущеного строку.

          Доводи представника позивача про те, що окружним адміністративним судом міста Києва вирішено питання про поновлення процесуальних строків на звернення до суду при відкритті провадження у справі, спростовується матеріалами справи, а саме: ухвалами вищевказаного суду від 02.09.2010 року та від 13.11.2010 року, якими не вирішувалося питання про поновлення строків.

              З урахуванняам наведених норм та на переконання суду, позивач безпідставно стверджує, що питання щодо поновлення строків може вирішуватися судом тільки на стадії відкриття провадження по справі, оскільки, за умов коли окружним адміністративним судом міста Києва питання щодо поновлення процесуальних сроків не вирішувалося взагагалі, суд зобов"язаний це питання вирішити в судовому засіданні.

          Водночас суд зазначає, що посилання представника позивача на ту обставину, що позивач дізнався про відсутність належних повноважень у головнокомандувача Військово-Повітряних Сил України генерала-полковника Стрельнікова В.І. на звільнення офіцерів у званні до полковника тільки в 2010 році, не може бути підставою для поновлення строків звернення до суду, оскільки ці повноваження головнокомандувача реалізовувалися ним у відповідності  до Наказу Міністра оборони України №289 від 21.08.2001 року.

                 Враховуючи вищевикладене, в судовому засіданні представником позивача не наведено обгрунтованих підстав для поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду, внаслідок чого колегія суддів приходить до переконання про  залишення позовної заяви без розгляду.

          На підставі наведенного, керуючись ст. ст. 25, 99, 100, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

                                                          У Х В А Л И В:

Клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, - задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_3 до  Міністра оборони України  про визнання незаконним наказу №289 від 21.08.2001р. - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Головуючий суддя                                     /підпис/                              Панікар І.В.

                              суддя:                                        /підпис/                    Главач І.А.

                              суддя:                                        /підпис/                    Кишинський М.І.