Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 квітня 2011 р. справа № 2а/0570/3753/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12 год. 20хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Голубової Л.Б.
при секретарі Барабаш Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Донбас»
до управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі міста Донецька
про про скасування вимоги про сплату боргу № Ю-10 від 25 жовтня 2010 року та часткове
скасування припису № 36 від 25 жовтня 2010 року про усунення порушень
законодавства, встановлених актом перевірки
за участю:
представника позивача: Лактіонової О.Г., за дов. від 30 вересня 2010 року № 15-3850,
представник відповідача: Зінченко І.Є., за дов. від 11 квітня 2011 року
Публічне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Донбас» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі міста Донецька про скасування вимоги про сплату боргу № Ю-10 від 25 жовтня 2010 року та часткове скасування припису № 36 від 25 жовтня 2010 року про усунення порушень законодавства, встановлених актом перевірки в частині зобов’язання позивача сплатити донараховані внески по ставці 33,2%, 4% у сумі 541421,78 гривень. Позивач просить скасувати вимогу про сплату боргу № Ю-10 від 25 жовтня 2010 року та частково скасувати припис № 36 від 25 жовтня 2010 року про усунення порушень законодавства, оскільки суми нараховані управлінням Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі міста Донецька згідно акту перевірки № 58 від 21 жовтня 2010 року підлягають списанню згідно статті 57 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік».
Позивач у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні позовній заяві.
Відповідач заперечував проти позовних вимог, надав письмові заперечення від 11 квітня 2011 року, в яких просив залишити без задоволення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши представників сторін, суд,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Донбас» відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особі серії А01 № 434792 зареєстровано як юридична особа 12 січня 2004 року державним реєстратором виконавчого комітету Донецької міської ради з кодом 00174668.
Відповідно до статей 14, 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що управлінням Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі міста Донецька була проведена перевірка позивача з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду України за період з 01.12.2007 року по 01.09.2010 року. Дана перевірка оформлена актом № 58 від 21 жовтня 2010 року (а.с. 15-32). Даним актом перевірки було встановлено порушення частини 1 статті 19, частини 2 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині заниження розміру виплат, на які нараховуються та з яких утримуються страхові внески в жовтні 2009 року на суму 1630788,52 грн., внаслідок чого донараховано страхових внесків за жовтень 2009 року на загальну суму 540840,24 грн.
Також перевіркою встановлено порушення частини 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме: не сплачені авансові платежі в розмірі 332944,87 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем була винесена вимога про сплату боргу № Ю-10 від 25 жовтня 2010 року на суму 541421,78 грн., а також надано припис № 36 від 25 жовтня 2010 року про усунення порушень, виявлених актом перевірки № 58 від 21 жовтня 2010 року. Зокрема, приписом передбачено донараховані суми страхових внесків по ставці 33,2%, 4% у сумі 541421,78 гривень сплатити у десятиденний термін.
Позивач вважає ці рішення управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі міста Донецька незаконними у зв’язку із кризою фінансової системи і кризою неплатежів всієї економічної системи України через що, позивач не мав можливості сплачувати заробітну плату та обов’язкові платежі до Пенсійного фонду України в повному обсязі та своєчасно.
Статтею 57 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» передбачено Пенсійному фонду України списати недоїмку із страхових внесків, заборгованість з відшкодування пільгових пенсій (в тому числі витрат на їх доставку) та борг з фінансових санкцій та пені, що не погашені станом на 1 березня 2010 року на вугле- та торфодобувних підприємствах, які входять до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України. На суму списаної заборгованості цих підприємств списати заборгованість Пенсійного фонду України за позиками, наданими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку, шляхом віднесення усіх сум на взаєморозрахунки з бюджетом з подальшим відновленням єдиного казначейського рахунку у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням про списання № 1 від 08 липня 2010 року відповідачем було списано позивачеві суми несплачених страхових внесків, які виникли станом на 01 березня 2010 року 33,2%, 4% у розмірі 77028983,74 гривень, фінансові санкції у розмірі 2559537,23 гривень, пеню у розмірі 1179363,22 гривень (а.с. 10-11).
Позивач вважає, що суми, донараховані управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі міста Донецька актом перевірки № 58 від 21 жовтня 2010 року згідно із Порядком списання заборгованості Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 484 від 23.06.2010 року, при цьому не заперечує про правомірність донарахованих відповідачем страхових внесків.
Відповідач заперечує проти позовних вимог, оскільки актом перевірки позивача від 21 жовтня 2010 року було встановлено заниження розміру виплат, на які нараховуються та з яких утримуються страхові внески в жовтні 2009 року на суму 1630788,52 грн., внаслідок чого донараховано страхових внесків за жовтень 2009 року на загальну суму 540840,24 грн., а рішенням про списання № 1 від 08 липня 2010 року відповідачем було списано позивачеві суми несплачених страхових внесків, які виникли станом на 01 березня 2010 року. Тобто, датою виникнення цих внесків слід вважати дату акту перевірки – 21 жовтня 2010 року. Крім того, згідно з актом звірення розрахунків по підприємству позивача за всіма видами платежів станом на 01 березня 2010 року розбіжностей між даними позивача та відповідача не встановлено (а.с. 75).
Згідно зі ст. 1 «Положення про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.
У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства.
Відповідно до п.1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальниками, тобто, платниками страхових внесків, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків та стягнення заборгованості по внескам.
Страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
У відповідності до ч.2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Таким чином, актом перевірки позивача від 21 жовтня 2010 року № 58 було встановлено заниження розміру виплат, на які нараховуються та з яких утримуються страхові внески в жовтні 2009 року на суму 1630788,52 грн., внаслідок чого донараховано страхових внесків за жовтень 2009 року на загальну суму 540840,24 грн. Дані суми є простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків.
На підставі постанови Кабінету Міністрів України № 502 від 21 травня 2009 року «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року управлянням Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі міста Донецька видано припис № 36 від 25 жовтня 2010 року про усунення протягом 30 діб виявлених порушень, прийнятий на підставі акту про перевірки позивача.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов'язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.
Узгодження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається територіальним органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.
У разі узгодження страхувальником вимоги про сплату недоїмки з територіальним органом Пенсійного фонду цей орган зобов'язаний у строк, визначений для розгляду заяви страхувальника про узгодження вимоги, надіслати йому узгоджену вимогу про сплату недоїмки, а страхувальник зобов'язаний сплатити узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги.
У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
У зв’язку із наявністю у позивача недоїмки управлянням Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі міста Донецька прийнято вимогу про сплату позивачем боргу № Ю-10 від 25 жовтня 2010 року на загальну суму 541421,78 гривень.
Статтею 57 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» встановлено Пенсійному фонду України списати недоїмку із страхових внесків, заборгованість з відшкодування пільгових пенсій (в тому числі витрат на їх доставку) та борг з фінансових санкцій та пені, що не погашені станом на 1 березня 2010 року на вугле- та торфодобувних підприємствах, які входять до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України. На суму списаної заборгованості цих підприємств списати заборгованість Пенсійного фонду України за позиками, наданими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку, шляхом віднесення усіх сум на взаєморозрахунки з бюджетом з подальшим відновленням єдиного казначейського рахунку у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, заборгованість позивача перед Пенсійним фондом України підпадає під дію вищеназваного Закону. Але суд зауважує на тому, що даний Закон передбачає списання недоїмки із страхових внесків, заборгованості з відшкодування пільгових пенсій (в тому числі витрат на їх доставку) та боргу з фінансових санкцій та пені, що не погашені станом на 1 березня 2010 року. Тобто, розрахунковою датою у спірних правовідносинах є саме 01 березня 2010 року, в той час коли суми донарахованих позивачеві страхових внесків встановлені актом перевірки від 21 жовтня 2010 року за період – жовтень 2009 року.
Відповідно до статті 57 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» Кабінет Міністрів України постановою № 484 від 23.06.2010 року затвердив Порядок списання заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими з єдиного казначейського рахунка, на суму списаної заборгованості вугле- та торфодобувним підприємствам.
Згідно пункту 1, 2 Порядку списання Пенсійний фонд України визначає суму недоїмки із сплати страхових внесків, заборгованості з відшкодування пільгових пенсій (в тому числі витрат на їх доставку) та боргу з фінансових санкцій і пені непогашених станом на 1 березня 2010 р., вугле- та торфодобувних підприємств, що належать до сфери управління Мінвуглепрому (далі - сума заборгованості підприємств), за переліком (із зазначенням структурних підрозділів, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами та є платниками внесків до Пенсійного фонду України, та їх коду згідно з ЄДРПОУ), визначеним цим Міністерством.
Органи Пенсійного фонду України визначають суму заборгованості підприємств за даними карток особових рахунків платників.
Відповідно до пункту 3 цього Порядку органи Пенсійного фонду України проводять до 30 липня 2010 р. з вугле- та торфодобувними підприємствами, що належать до сфери управління Мінвуглепрому, звірення розрахунків суми їх заборгованості, результати якого оформлюються актом.
Списання суми заборгованості підприємств здійснюється до 30 серпня 2010 р. за рішеннями органів Пенсійного фонду України, про що зазначеним підприємствам надсилається повідомлення, в якому вказується сума списаної заборгованості за видами платежів.
На виконання даної норми відповідач здійснив звірення розрахунків з позивачем. Актом звірення взаємних розрахунків по підприємству позивача за всіма видами платежів станом на 01 березня 2010 року розбіжностей між даними позивача та відповідача не встановлено (а.с. 75).
Не встановивши розбіжностей, рішенням про списання № 1 від 08 липня 2010 року управління Пенсійного фонду здійснило списання заборгованості позивача станом на 01 березня 2010 року у загальній сумі 109523773,17 гривень.
Оскільки списання проводилося у липні 2010 року станом на 01 березня 2010 року суми, нараховані позивачу актом перевірки № 58 від 21 жовтня 2010 року не увійшли у рішення про списання від 08 липня 2010 року.
Отже, відповідач правомірно списав суми заборгованості позивача перед пенсійним фондом, які виникли станом на 01 березня 2010 року, оскільки занижених сум страхових внесків, встановленим актом перевірки від 21 жовтня 2010 року не існувало в даних карток особових рахунків позивача.
Додаткового списання сум заборгованості, яка виникла після 01 березня 2010 року Порядком списання заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими з єдиного казначейського рахунка, на суму списаної заборгованості вугле- та торфодобувним підприємствам не передбачено, позивачем вони також не наведені.
Згідно з пп. 1,2 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням встановлених обставин у справі суд прийшов до висновку про правомірність прийняття відповідачем спірних вимоги № Ю-10 від 25 жовтня 2010 року та припису № 36 від 25 жовтня 2010 року, у зв’язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Керуючись Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», статтею 57 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», Порядком списання заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими з єдиного казначейського рахунка, на суму списаної заборгованості вугле- та торфодобувним підприємствам, затвердженим постановою Кабінету міністрів України № 484 від 23.06.2010 року, ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Донбас» до управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі міста Донецька про скасування вимоги про сплату боргу № Ю-10 від 25 жовтня 2010 року та часткове скасування припису № 36 від 25 жовтня 2010 року про усунення порушень законодавства, встановлених актом перевірки в частині зобов’язання позивача сплатити донараховані внески по ставці 33,2%, 4% у сумі 541421,78 гривень – залишити без задоволення.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 11 квітня 2011 року.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Голубова Л.Б.