Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 квітня 2011 р. справа № 2а/0570/4009/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10 год. 25 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Голубової Л.Б.
при секретарі Барабаш Т.С.,
розглянувши в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом міської лікарні № 4 м. Сніжне
до державного інспектора з енергонагляду Державної
інспекції з енергетичного нагляду за режимами
споживання електричної та теплової енергії в
Донецькій області Харцизького відділення
Денисенко Є.В.
про скасування постанови № 02/14-02-039 від 18.02.2011р. про сплату штрафу в розмірі 5100,00 гривень
від позивача: не з’явились
від відповідача: не з’явились
Міська лікарня № 4 м. Сніжне звернулася до суду з позовом до державного інспектора з енергонагляду Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Донецькій області Харцизького відділення Денисенко Є.В. про скасування постанови № 02/14-02-039 від 18.02.2011р. про сплату штрафу в розмірі 5100,00 гривень.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що постановою № 02/14-02-039 від 18 лютого 2011 року на нього було накладено штраф за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання у розмірі 5100,00 грн., прийнятої за ухилення від виконання вимог припису № 02/14-0281 від 14.09.2010р..
Позивач зазначав, що оскаржувана постанова № 02/14-02-039 від 18 лютого 2011року підлягає скасуванню з огляду на те, що: припис № 02/14-0281 від 14.09.2010р., за ухилення від виконання якого, до позивача були застосовані штрафні санкції, ним був не виконаний через недостатність фінансування лікарні.
В судове засідання представник позивача не з’явився, просив розглянути справу без участі представника позивача.
Представник відповідача надав письмові заперечення, просив розглянути справу без участі представника відповідача та відмовити у задоволенні позовних вимог у звязку з їх безпідставністю.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, міська лікарня № 4 м. Сніжне, є юридичною особою, що підтверджується статутом (а.с. 11). Міська лікарня зареєстрована в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 01991240.
14 вересня 2010 року Харцизьким відділеням державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Донецькій було складено припис № 02/14-0281 від 14 вересня 2010 року (арк. справи 8). Як зазначено в приписі, термін виконання його встановлено 01 грудня 2010 року.
18 лютого 2011 року відповідачем було прийнято постанову № 02/14-02-039, якою на підставі статті 27 Закону України “Про електроенергетику” та статті 31 Закону України «Про теплопостачання» за невиконання припису Держенергонагляду № 02/14-0281 від 14 вересня 2010 року був застосований штраф в сумі 5100,00 грн.
Позивач листами від 08 жовтня 2010 року № 218/1, від 18 лютого 2011 року № 44 звертався до головного бухгалтера центральної міської лікарні Дудіної Л.О. з проханням виділити кошти на виправлення, вказаних у приписі порушень. Крім того, листом від 25 лютого 2011 року № 48 позивач звернувся до відповідача з планом заходів по усуненню недоліків щодо порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання. Суд зауважує, що оскаржувана постанова була винесена раніше - 18 лютого 2011 року.
Крім того, позивач вказує, що не зміг виконати вимоги припису від 14 вересня 2010 року, оскільки в зимовий період не мав можливості усунути недоліки в системі опалення через наявність специфічного контингенту хворих – ветеранів, інвалідів, учасників ліквідації аварії на ЧАЕС.
Суд зауважує, що припис держенергонагляду був винесеній не у зимовий період, а за місяць до початку опалювального сезону в Україні.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб та права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”. Дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до пункту 4 статті 4 цього закону виключно законами встановлюються органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).
Правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці, регулювання відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі визначені Законом України “Про електроенергетику”. Згідно зі статтею 2 цього закону ним врегульовані відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, державним наглядом за безпечним виконанням робіт на об'єктах електроенергетики незалежно від форм власності, безпечною експлуатацією енергетичного обладнання і державним наглядом за режимами споживання електричної і теплової енергії.
Законом України "Про електроенергетику" (стаття 9) встановлено, що державний нагляд в електроенергетиці здійснюють Державна інспекція з експлуатації електричних станцій і мереж та Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та інші органи, визначені законодавством України. Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 929 від 07 серпня 1996 року. Відповідно до пункту 1 цього Порядку державний енергетичний нагляд за технічним станом та організацією експлуатації електричних, теплових, тепловикористовувальних установок і мереж, режимами споживання електричної та теплової енергії суб'єктів електроенергетики, суб'єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії здійснює Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії (Держенергонагляд).
Відповідно до пункту 4 Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 929 від 07 серпня 1996 року, завданнями та функціями державного енергетичного нагляду є здійснення в межах своєї компетенції нагляду за технічним станом та організацією експлуатації електричних і теплових установок та мереж суб'єктів електроенергетики, суб'єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії; дотриманням споживачами електричної енергії режимів виробництва, постачання і споживання енергії (активної, реактивної, теплової); вимог Правил та інших нормативно-правових і нормативно-технічних актів з питань електроенергетики та теплопостачання; проведенням суб'єктами електроенергетики та суб'єктами відносин у сфері теплопостачання робіт, пов'язаних із забезпеченням дотримання встановлених режимів постачання і споживання енергії.
До складу Держенергонагляду входять такі підрозділи: головна організація - Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії; державні інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у регіонах (кількох областях); державні інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі. Держенергонагляд очолює Головний державний інспектор України з енергетичного нагляду. Керівники Держенергонагляду у відповідних регіонах є заступниками головного державного інспектора України з енергетичного нагляду у відповідному регіоні. Керівники структурних підрозділів інспекції, їх заступники, начальники секторів, керівники територіально відокремлених підрозділів інспекцій є старшими державними інспекторами з енергетичного нагляду. Інші спеціалісти, що виконують функції державного енергетичного нагляду, є державними інспекторами (старшими державними інспекторами) з енергетичного нагляду.
Підпунктом 4 пункту 13 Положення передбачено, що Головний державний інспектор України з енергетичного нагляду, його заступники, старші державні інспектори з енергетичного нагляду та державні інспектори з енергетичного нагляду під час виконання своїх функцій мають право видавати в межах своєї компетенції суб'єктам електроенергетики, суб'єктам відносин у сфері теплопостачання і споживачам електричної енергії обов'язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених Держенергонаглядом порушень нормативно-правових і нормативно-технічних актів у сфері електроенергетики та теплопостачання і здійснювати контроль за їх виконанням.
Законні вимоги посадових осіб Держенергонагляду є обов'язковими для виконання керівниками та посадовими особами суб'єктів електроенергетики, суб'єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії незалежно від форми власності (пункт 15 Положення).
Відповідно до пункту 7 статті 7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Приписом є обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Як вбачається з наведеного вище, Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії є органом, якому положеннями Закону України “Про електроенергетику”надані повноваження здійснення державного нагляду у сфері електроенергетиці.
В порядку заходів з державного нагляду посадовою особою державної інспекції з енергетичного нагляду було виявлено порушення позивачем законодавства про електроенергетику, внаслідок чого посадовою особою інспекції держнагляду був складений припис № 02/14-0281 від 14 вересня 2010 року із приписанням відповідачу вчинити заходи, направлені на усунення виявлених порушень (арк. справи 8).
Зазначений припис є актом реагування органом здійснення державного нагляду на виявлені порушення та є обов’язковим до виконання.
Відповідно до статті 6 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).
Відповідно до статті 27 Закону України “Про електроенергетику”правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Частиною 3 статті 27 Закону України “Про електроенергетику”передбачено, що суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці, у тому числі, за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Національної комісії регулювання електроенергетики України, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії та порушення умов ліцензій - штраф у розмірі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Норма аналогічного змісту міститься у пункті 2 Положення про порядок накладення на суб'єктів господарювання штрафів за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 1312 від 21 липня 1999 року. Пунктом 3 цього положення державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії уповноважені накладати штрафи.
Пунктами 7-11 цього положення передбачено, що рішення про накладення штрафу приймається на підставі акта перевірки суб'єкта господарювання, складеного посадовими особами Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж або Держенергонагляду. Рішення про накладення штрафу оформлюється постановою Державної інспекції з експлуатації електричних станцій та мереж і постановою Держенергонагляду.
Щодо можливості визначення штрафних санкцій, накладених постановою № 02/14-02-039 від 18 лютого 2011 року, суд зазначає наступне.
Підставою для прийняття відповідачем оскаржуваної постанови 02/14-02-039 від 18 лютого 2011 року стало ухилення від виконання позивачем вимог припису № 02/14-0287 від 14 вересня 2010 року, терміном виконання якого було визначено 01 грудня 2010 року та заходів щодо виконання припису, які необхідно було розробити до 01 жовтня 2010 року. Позивач розробив дані заходи лише 25 лютого 2011 року - після прийняття постанови про накладення штрафу.
Суд зауважує, що для розроблення заходів щодо усунення недоліків в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання не потрібні певні грошові кошти.
Таким чином, висновки відповідача в постанові № 02/14-02-039 від 11 лютого 2011 року в частині ухилення позивача від виконання припису № 02/14-0281 від 14 вересня 2011 року не відповідають фактичним обставинам справи. Позивачем не доведено, що вимоги припису з його боку було виконано у повному обсязі, про що не заперечується ним у позовній заяві.
На підставі вищевикладеного, Законом України “Про електроенергетику”, Законом України “Про теплопостачання», Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, Положенням про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 929 від 07 серпня 1996 року, Положенням про порядок накладення на суб'єктів господарювання штрафів за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1312 від 21 липня 1999 року, статтями 8 - 11, 40, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У позовних вимогах міської лікарні № 4 м. Сніжне до державного інспектора з енергонагляду Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Донецькій області Харцизького відділення Денисенко Є.В. про скасування постанови № 02/14-02-039 від 18 лютого 2011р. про сплату штрафу в розмірі 5100,00 гривень - відмовити.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 12 квітня 2011 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Голубова Л.Б.