УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 22ц- 79 / 11
Категорія 20
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого: Снітка С.О.
суддів : Худякова А.М., Широкової Л.В.
секретаря Котлярчук Т.К.
з участю ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання недійсним довіреності, договорів купівлі-продажу та дарування квартири за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_4 на рішення Бердичівського міськрайонного суду від 30 червня 2009 року,
в с т а н о в и л а:
25.05.2007 р. ОСОБА_3, звернувшись до суду з зазначеним позовом, зазначила, що ОСОБА_5 є її сестрою і власником 2х кімнатної квартири АДРЕСА_1.
В квартирі проживали син сестри ОСОБА_2 з співмешканкою ОСОБА_4 21.02.2003 р. сестра склала заповіт на її ім’я, оскільки тяжко хворіла і хотіла, щоб після смерті вона – позивачка поділила квартиру на її дітей.
17.10.2006 р. приватний нотаріус ОСОБА_6 посвідчив довіреність від імені її сестри, видану сину ОСОБА_2 на розпорядження майном, яку підписала за ОСОБА_5 ОСОБА_4.
ІНФОРМАЦІЯ_1 сестра померла. Звернувшись до держнотконтори з заявою про прийняття спадщини, вона взнала, що квартиру сестри син останньої продав співмешканці ОСОБА_4. Договір купівлі-продажу був посвідчений 15.11.2006 р. на підставі довіреності, яка після смерті сестри втратила силу. ОСОБА_4 26.12.2006 р. подарувала зазначену квартиру своєму синові ОСОБА_4, 2004 р.народження. Посилаючись на наведене позивачка просила суд про задоволення позову.
Уточнивши вимоги, просила визнати правочини недійсними як вчинені внаслідок зловмисної домовленості.
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду від 30 червня 2009 року позов задоволено.
Постановлено визнати недійсною довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 17 жовтня 2006 року, зареєстровану в реєстрі за №3005, видану ОСОБА_5 ОСОБА_2.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_4, посвідчений 15 листопада 2006 року приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрованим в реєстрі за № 4957.
Визнати недійсним договір дарування АДРЕСА_1 ОСОБА_4 ОСОБА_13, посвідчений 26 грудня 2006 р. приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрованим в реєстрі за № 5698.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 понесені нею судові витрати по оплаті державного мита в сумі 25 грн. 50 коп. та оплаті витрат на ІТЗ розгляду справи в сумі 7 грн. 50 коп., 38 грн.50 коп. держмита в дохід держави та 22 грн. 50 коп. витрат на ІТЗ розгляду справи.
Стягнути з ОСОБА_4 64 грн. 15 коп. держмита в дохід держави.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 просять скасувати рішення суду та відмовити ОСОБА_3 в позові, визнати недійсним заповіт, оскільки вважають рішення незаконним, необгрунтованим, постановленим всупереч норм процесуального права.
Рішення суду не відповідає вимогам ст.ст.212,213,215 ЦПК України. Позовна заява подана неповноважною громадянкою ОСОБА_11. Висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Рішення суду базується на припущеннях.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду у межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги виходячи із наступного.
Із матеріалів справи видно, що ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на праві власності належала двохкімнатна АДРЕСА_1, що стверджується копіями свідоцтва про смерть та договору дарування (а.с.4,11). При житті ОСОБА_7 заповіла вказану квартиру своїй сестрі ОСОБА_3, позивачці по справі, що стверджується копією заповіту (а.с.5), а також 17.10.2006 р. видала довіреність (а.с.54), на керування та розпорядження всім належним їй майном своєму синові ОСОБА_12.
ОСОБА_12 за цією довіреністю, від імені матері, яка вже померла, 15.11.2006 р. продав квартиру своїй співмешканці ОСОБА_4 (а.с.6).
Отримавши квартиру у власність ОСОБА_4 26.12.2006 р. подарувала її своєму та ОСОБА_2 неповнолітньому сину ОСОБА_13 (а.с.7).
Відповідно до ч.1 п.6 ст.248 Цивільного Кодексу України представництво за довіреністю припиняється у разі смерті особи, яка видала довіреність.
ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 Отже дія довіреності припинилась і 15.11.2006 р. ОСОБА_2 не мав права та повноважень продавати квартиру ОСОБА_4, а остання-дарувати квартиру ОСОБА_13.
Крім того, судом установлено, що відповідачі знали, що ОСОБА_7 доручила розпорядитися спірною квартирою своїй сестрі, знали про заповіт.
Зазначене підтвердили свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15.
Самі відповідачі пояснили суду, що при оформленні договору дарування спірної квартири не повідомили нотаріуса про смерть ОСОБА_7.
Тому правочин не відповідав ч.1 ст.232 ЦК України.
Установивши зазначені обставини суд обгрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_3
Посилання ОСОБА_13 у скарзі на незаконність, необгрунтованість рішення суду, на те, що воно постановлено всупереч норм процесуального права, не відповідає вимогам ст.ст.212,213,215 ЦПК України, матеріалами справи не стверджуються. Рішення суду обгрунтовано доказами, а висновки відповідають фактичним обставинам справи. Позову про визнання заповіту недійсним у справі немає. На а.с. 13 є довіреність ОСОБА_3, яка уповноважила ОСОБА_11 подавати від її імені заяви.
Підстав для скасування рішення суду немає.
Керуючись ст.ст.303,307,308,314,315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_4 відхилити, а рішення Бердичівського міськрайонного суду від 30 червня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів з цього моменту може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно: суддя апеляційного суду
Житомирської області Снітко С.О.