У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:
Пшонки М.П., Леванчука А.О., Макарчука М.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи – ВАТ «Дніпроважмаш», ЗАТ «Феріт» про виділення частки в майні, набутому в шлюбі з померлим, збільшення частки, визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7 ОСОБА_6, ОСОБА_4 про визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 11 серпня 2010 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 11 листопада 2010 року,
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2009 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що вона та померлий ОСОБА_10 знаходилися у зареєстрованому шлюбі, після його розірвання питання про поділ спільного майна не вирішувалося у зв’язку з домовленістю, просила визнати її право власності на майно, набуте під час шлюбу з померлим ОСОБА_10, а саме 1/2 частину гаражного боксу НОМЕР_1 ГБК «Академічний», розташованого за адресою: м. Київ, бул. Дружби народів, 16; 1/2 частину гаражу НОМЕР_2, розташованого у м. Дніпропетровську по вул. Д.Донського, 21г; 33 109 акцій, що засвідчують участь ОСОБА_10 у ВАТ «Дніпроважмаш», а також нарахованих дивідендів; 49 акцій, що засвідчують участь ОСОБА_10 у ЗАТ «Феріт», та нарахованих дивідендів. Також просила збільшити її частку у квартирі АДРЕСА_1 оскільки вона проводила значні ремонтні роботи.
ОСОБА_5 звернулася до суду із зустрічним позовом, у якому просила визнати за нею у порядку спадкування за законом її право власності на 1/4 частину гаражного боксу НОМЕР_1 ГБК «Академічний», розташованого за адресою: м. Київ, бул. Дружби народів, 16; 1/4 частину гаражу НОМЕР_2, розташованого у м. Дніпропетровську по вул. Д. Донського, 21г; 16 554,5 акцій, що засвідчують участь ОСОБА_10 у ВАТ «Дніпроважмаш», а також нарахованих дивідендів; 24,5 акцій, що засвідчують участь ОСОБА_10 у ЗАТ «Феріт», та нарахованих дивідендів; 1/16 частину квартири АДРЕСА_1
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 11 серпня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 11 листопада 2010 року, позов ОСОБА_4 задоволено частково: збільшено її частку у праві спільної сумісної власності квартири АДРЕСА_1 з 1/4 на 2/5 частин, зменшивши частку співвласників до 1/5 частин. У порядку перерозподілу визнано за ОСОБА_4. право власності на 2/5 частин, за ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на 1/5 частину кожній зазначеної квартири. Визнано за ОСОБА_5 та ОСОБА_7 право власності на 1/20 частину кожній, за ОСОБА_6 на 1/10 частину цієї квартири. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
ОСОБА_5 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просила скасувати судові рішення, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права .
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що в результаті проведених ремонтних робіт за рахунок ОСОБА_4 у спірній квартирі збільшилася її вартість, що зафіксовано у експертному висновку, тому суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення її позовних вимог у цій частині, при цьому правомірно відмовивши їй в іншій частині, оскільки ОСОБА_4 пропустила строк звернення до суду з вимогами про поділ спільного майна подружжя.
Наведені в касаційній скарзі доводи щодо необґрунтованої відмови у зустрічному позові висновків суду не спростовують, оскільки ОСОБА_5 не доведено існування перешкод в оформленні права на спадкове майно нотаріусом.
Виходячи з наведеного, судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, рішення Печерського районного суду м. Києва від 11 серпня 2010 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 11 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
Пшонка М.П. Леванчук А.О. Макарчук М.А.