У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 23 березня 2011  року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого:   Пшонки М.П.,

суддів:               Гончара В.П.,                       Сімоненко В.М.,

                           Євграфової Є.П.,             Юровської Г.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» в особі Одеської філії відкритого акціонерного товариства, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «СВТ-Ко» про розірвання договору іпотеки, за касаційною скаргою ОСОБА_4, яка діє від імені  ОСОБА_3, на ухвалу апеляційного суду Одеської області від  10 листопада 2010 року,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від  10 листопада 2010 року  ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від                       8 червня 2010 року про відкриття провадження скасовано, позовну заяву повернуто позивачеві.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, яка діє від імені  ОСОБА_3, просить скасувати ухвалу апеляційного суду, ухвалу суду першої інстанції  залишити без зміни, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи,  порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Повертаючи позовну заяву позивачу, апеляційний суд виходив із того, що зазначений позов підлягає розгляду за місцезнаходженням юридичної особи, оскільки відповідачем за даним позовом є ВАТ «Кредитпромбанк», місцезнаходженням якого є: м. Київ, бульвар Дружби народів-38, індекс 01014, Україна.

З таким висновком погодитись не можна.

Згідно ч. 1 ст. 114 ЦПК України, позови,  що  виникають   з   приводу   нерухомого   майна, пред'являються   за  місцезнаходженням  майна  або  основної  його частини.

Пункт 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного             законодавства при розгляді цивільних справ» передбачає, що у випадках, коли вимоги пов'язуються з визнанням права на земельну  ділянку,  встановленням  порядку  користування земельною ділянкою  чи усуненням перешкод у цьому, іншими вимогами з приводу земельної  ділянки чи розташованої на ній нерухомості, зокрема про відшкодування     шкоди,    заподіяної    порушенням    земельного законодавства,  суди обов'язково застосовують правила про виключну підсудність (стаття 114 ЦПК).

Апеляційний суд зазначених положень закону не врахував, дійшовши помилкового висновку про те, що справа має розглядатись за місцем знаходження юридичної особи-відповідача.

Крім того, апеляційний суд, в порушення вимог ст. 312 ЦПК України, повернув позовну заяву позивачу замість того, щоб направити заяву до суду першої інстанції.

 Натомість суд першої інстанції правильно відкрив провадження у справі із застосуванням правил ст. 114 ЦПК України.

Згідно ст. 339 ЦПК України, установивши,  що  апеляційним   судом   скасовано   судове рішення,  ухвалене  згідно  із  законом,  суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної  інстанції  і  залишає  в силі судове рішення суду першої інстанції.

За таких обставин ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з  підстав порушення норм процесуального права, а ухвала  суду першої інстанції – залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

            Касаційну скаргу ОСОБА_4, яка діє від імені  ОСОБА_3, задовольнити.

            Ухвалу апеляційного суду Одеської області від  10 листопада 2010 року скасувати, ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 8 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Пшонка М.П.

Судді: Гончар В.П.

Євграфова Є.П.

Сімоненко В.М.

Юровська Г.В.