У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 квітня 2011 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого: Пшонки М.П.,
суддів: Гончара В.П., Кафідової О.В.,
Євграфової Є.П., Колодійчука В.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Старобезрадичівської сільської ради про визнання добросовісним набувачем земельних ділянок, визнання права власності на придбанні земельні ділянки та зобов'язання не вчиняти перешкоди в здійсненні прав власника, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, за касаційною скаргою Старобезрадичівської сільської ради, до якої приєднався ОСОБА_19, на рішення Обухівського районного суду від 12 квітня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 26 серпня 2010 року,
в с т а н о в и л а:
У січні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що 12 травня 2008 року Обухівською районною державною адміністрацією Київської області було видано розпорядження №№ 678, 680, 682, 685, 698 про затвердження проектів із землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП «Київський лісгосп», переведення зазначеної земельної ділянки із земель лісогосподарського призначення до категорії земель житлової та громадської забудови та подальшої передачі її у власність ряду громадян для будівництва та обслуговування житлового будинку, громадських будівель і споруд в межах с. Тарасівка на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області.
Відповідно до розпоряджень Обухівської районної державної адміністрації Київської області №№ 678, 680, 682, 685, 698 від 12 травня 2008 року земельна ділянка, ще була вилучена з постійного користування ДП «Київський лісгосп» була розподілена в рівних частках між ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, що є третіми особами по даній справі. В подальшому кожен з них виготовив на своє ім'я державні акти на право власності на свою земельну ділянку.
19 вересня 2008 між позивачем та третіми особами по даній справі були укладені договори купівлі-продажу земельних ділянок, що були посвідчені приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_20, та зареєстровані в реєстрі.
Згодом позивачу стало відомо про те, що 12 червня 2008 року 18 сесією 5 скликання Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області було прийнято рішення про виділення 160 громадянам земельних ділянок, що розташовані в адміністративних межах села Тарасівка по вулиці Пушкіна, передавши таким чином належні позивачу земельні ділянки іншим особам, а тому позивач вважає, що даним рішенням Старобезрадичівської сільської ради порушено його право власності на землю, яке він набув законних підставах. Позивач вважає, що оскільки правомірно набув права власності на ;ані вище земельні ділянки відповідач не правомірно ставить під сумнів його право власності, а тому просить суд задовольнити його позов в повному обсязі.
Рішенням Обухівського районного суду від 12 квітня 2010 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Київської області від 26 серпня 2010 року, позов задоволено. Визнано позивача добросовісним набувачем придбаних земельних ділянок, які розташовані в с. Тарасівка Обухівського району, наданих для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, визнано за позивачем право власності на придбані ним земельні ділянки, які розташовані в с. Тарасівка Обухівського району, придбані внаслідок укладення нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу.
У касаційній скарзі Старобезрадичівська сільська рада та ОСОБА_19 просять скасувати зазначені судові рішення, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що ОСОБА_3 на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 19 веесня 2008 року набув право власності на них, є добросовісним набувачем, а тому підстави для витребування в нього земельних ділянок відсутні, як відсутні умови та підстави для визнання договорів купівлі-продажу спірних земельних ділянок недійсним. Старобезрадичівською сільською радою в судах адміністративної юрисдикції оспорюється рішення Обухівської районної державної адміністрації з приводу виділення у власність громадянам, у тому числі третім особам по справі, земельних ділянок. Рішення Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району від 12 червня 2008 року про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що розташовані в адміністративних межах с. Тарасівка на вул. Пушкіна, 160 громадянам може мати наслідком унеможливлення реалізацію ОСОБА_3 прав власника. Сільська рада не надала доказів щодо порушення норм діючого законодавства під час укладення спірних правочинів, нотаріального посвідчення чи його реєстрації; нею не заперечується факт, що позивач є добросовісним набувачем земельних ділянок.
З такими висновками судів погодитися не можна.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Рішення суду в силу вимог ст. 213 ЦПК України повинно бути законним та обгрунтованим.
Зазначеним вимогам судові рішення не відповідають.
Вирішуючи спір, суди вийшли за межі заявлених вимог і дійшли необгрунтованих висновків про відсутність підстав для витребування у ОСОБА_3 земельних ділянок, умов і підстав для визнання договору купівлі-продажу спірних земельних ділянок недійсними та про те, що сільською радою не надано доказів щодо порушення норм діючого законодавства під час укладення спірного правочину, нотаріального посвідчення чи його реєстрації, оскільки зазначені обставини не були предметом розгляду в цій справі.
Задовольнивши позовні вимоги про визнання ОСОБА_3 добросовісним набувачем земельних ділянок, визнавши за ним право власності на земельну ділянку та зобов’язавши сільську раду припинити дії, які порушують право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, що належить йому на праві власності, суди не з’ясували: чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги позивача, та якими доказами вони підтверджуються. Не звернули уваги на те, що добросовісність набуття – це не предмет позову, а одна з обставин, що має значення для справи, яка підлягає доказуванню за позовом про витребування майна, оскільки фактично це є встановленням факту, що має юридичне значення, у спорі про право власності.
Зазначивши в рішенні про те, що сільською радою не заперечується факт, що ОСОБА_3 є добросовісним набувачем земельної ділянки, не зібравши доказів невизнання чи оспорювання його права власності на земельну ділянку відповідачем, суд задовольнив позов і зобов’язав сільську раду припинити дії, які порушують право власності ОСОБА_3, при цьому не встановив і не зазначив у рішенні, які саме дії необхідно припинити, що робить неможливим виконання судового рішення.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
У порушення зазначеної процесуальної норми, суди не звернули уваги на обставини встановлені постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2009 року, що набрала законної сили, і якою розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 12 травня 2008 року № 628 визнано протиправним та скасовано, при розгляді цієї справи дійшли протилежних висновків.
Дійшовши висновку про те, що рішення Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району від 12 червня 2008 року про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що розташовані в адміністративних межах с. Тарасівка на вул. Пушкіна, 160 громадянам може мати наслідком унеможливлення здійснення ОСОБА_3 правомочностей власника, суди не з’ясували кому Старобезрадичівською сільською радою Обухівського району рішенням від 12 червня 2008 року надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки та не залучили цю особу до участі в справі.
За таких обставин, оскільки судові рішення постановлені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, то вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Старобезрадичівської сільської ради, до якої приєднався ОСОБА_19, задовольнити частково.
Рішення Обухівського районного суду від 12 квітня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 26 серпня 2010 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Пшонка М.П.
Судді: Гончар В.П.
Євграфова Є.П.
Кафідова О.В.
Колодійчук В.М.