копія          

Справа №  1-39/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

19 квітня 2011 року                        

Оратівський районний суд Вінницької області

в складі головуючого –судді  Романчук Р.В.

при секретарі Данилюку В.М.

з участю прокурора  Іщука М.Ю.

підсудної  ОСОБА_1

потерпілої  ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Оратів в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Скала Оратівського району Вінницької області, проживаючої по АДРЕСА_1, українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, одруженої, яка має на утриманні двох малолітніх дітей, являється фізичною особою-підприємцем, раніше судима Оратівським районним судом 06.05.2010 року за ч.1 ст. 172 КК України до штрафу в розмірі 510 грн.,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 172 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 з липня 2010 року по 28 січня 2011 року, являючись фізичною особою-підприємцем, умисно, з метою приховати трудові відносини та незаконного уникнення, передбачених законом витрат на обов’язкові внески до фондів соціальної спрямованості, погіршення становища найманого працівника у правовідносинах із роботодавцем, здійснюючи діяльність по роздрібній торгівлі, без укладення письмового трудового договору, в порушення вимог ст. ст. 21, 24, 24-1, 48 Кодексу законів про працю України  використовувала найману працю ОСОБА_2, яку прийняла на роботу продавцем в магазин, що розташований в АДРЕСА_2 Оратівського району Вінницької області. За час роботи ОСОБА_2 продавцем, ОСОБА_1 не сплачувала страхові внески до Фонду соціального страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, внаслідок чого на ОСОБА_2 не поширювалися державні соціальні гарантії. Крім того, ОСОБА_1 за вищевказаний період не сплачувала за ОСОБА_2 страхові внески на загальнообов'язкове пенсійне страхування, чим порушила її право на державне пенсійне забезпечення.

Підсудна ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні злочину, передбаченого   ч. 1 ст. 172 КК України, визнала повністю, підтвердила вищевикладені обставини вчинення злочину і при цьому показала, що являючись фізичною особою-підприємцем, вона здійснювала діяльність по роздрібній торгівлі. Магазин розташований в АДРЕСА_2 Оратівського району. Торгівлю здійснювала здебільшого вона, але оскільки в сім’ї склалася важка фінансова ситуація, вона захворіла і  не могла самостійно здійснювати торгівельну діяльність то періодично з  липня 2010 року по 28 січня 2011 року продавцем в магазині працювала потерпіла. Трудовий договір не укладала, оскільки не мала змоги виплачувати заробітну плату, виплачувала заробіток продуктами або тією кількістю коштів, яку просила потерпіла. Внески до Пенсійного Фонду України, Фонду соціального страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття не сплачувала. В скоєному щиро розкаюється.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що дійсно з  липня 2010 року по 28 січня 2011 року працювала продавцем без укладення письмового трудового договору в магазині фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Трудовий договір ОСОБА_1 з нею не укладала,  заробітну плату  виплачувала продуктами або в грошовій формі. Ніяких претензій до підсудної немає, просить її суворо не карати.

Оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються, а підсудна, потерпіла та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій немає, то суд згідно ст. 299 КПК України, за відсутності заперечень з боку учасників судового розгляду, визнав недоцільним допит усіх свідків по справі, а обмежився допитом підсудної, потерпілої та дослідженням письмових доказів у справі. Судом роз’яснено підсудній, потерпілій та іншим учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та Свідоцтва про сплату єдиного податку серії НОМЕР_1 підсудна є фізичною особою-підприємцем, дата проведення державної реєстрації 30.11.2001 року, місце здійснення діяльності магазини в с. Скала, с. Скоморошки Оратівського району. (а.с. 12, 18).

Як вбачається з Акту перевірки суб’єктів підприємницької діяльності, щодо використання найманої праці від 28.01.2011 року реалізацію товарів у магазині розташованому в с. Скала Оратівського району здійснювала ОСОБА_2 (.с. 14).

Згідно  листа управління ПФУ в Оратівському районі Вінницької області протягом 2010 року підсудна звіт «Про суми нарахованої заробітної плати (грошового доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України»за найманих працівників не подавала. (а.с.10).

Згідно  листа ВВД ФССНВ в Іллінецькому  районі Вінницької області протягом 2010 року підсудна страхові внески за найманих працівників не сплачувала. (а.с.25).

Відповідно до довідки - характеристики від 28.01.2011 р. №26 ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно. (а.с.37).

З урахуванням викладеного, суд вважає доведеною вину підсудної ОСОБА_1 в грубому порушені законодавства про працю і кваліфікує її дії за ч.1 ст. 172 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином невеликої тяжкості, дані про особу підсудної і обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває,  має на утриманні двох малолітніх дітей.

Обставинами, які згідно зі ст. 66 КК України пом’якшують покарання, суд вважає щире каяття та вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих та сімейних обставин.

Обставиною, яка згідно зі ст. 67 КК України обтяжує покарання, суд вважає вчинення злочину повторно.

Враховуючи особу підсудної, конкретні обставини справи, те що під час судового слідства підсудна повністю визнала вину та щиро розкаялася, висловила жаль з приводу того, що сталося, те, що вона по місцю проживання характеризується позитивно, має на утримані двох малолітніх дітей, думку потерпілої, яка просить підсудну суворо не карати, суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення підсудної та попередження вчинення нових злочинів, буде покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 172 КК України.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Речових доказів у справі немає. Судових витрат у справі немає.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 не обирався.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, -  

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого                ч. 1 ст. 172 КК України.

Призначити покарання ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172 КК України у виді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян –680 грн.

Апеляція на вирок суду може бути подана протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Оратівський районний суд Вінницької області.

СУДДЯ   підпис

З оригіналом згідно.

Суддя                    Р.В.Романчук