Справа № 22-а-1089/2011
Категорія 10.3.3
Головуючий у 1 інстанції Бойко М.Я.
Суддя-доповідач Фединяк В.Д.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Фединяка В.Д.
суддів: Беркій О.Ю., Пнівчук О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради про визнання дій протиправними та стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради на рішення Калуського міськрайонного суду від 15 вересня 2010 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2010 року ОСОБА_2 звернулась в суд з указаним позовом, в якому просить визнати протиправними дії щодо нарахування і виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у меншому розмірі ніж встановлено законом і зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради виплатити їй допомогу по догляду за сином дочкою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, посилаючись на те, що відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" вона має право на виплату допомоги в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років . Однак, відповідач виплатив і продовжує виплачує їй таку допомогу у меншому розмірі ніж встановлено цим Законом.
Рішенням Калуського міськрайонного суду від 15 вересня 2010 року позов ОСОБА_2 Визнано неправомірними дії суб’єкта оскарження і зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року у розмірі передбаченому ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", тобто у розмірі не менше прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років з урахуванням виплачених сум.
В апеляційній скарзі представник Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову, посилаючись на те, що суд неповно з’ясував обставини справи, допустив порушення норм матеріального і процесуального права, тому ухвалив помилкове рішення.
___________________________________________________________________________
Справа № 22-ц- /2011р. Головуючий у 1 інст. Бойко М.Я.
Категорія Суддя - доповідач Фединяк В.Д.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 перебуває на обліку Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради і отримує соціальну допомогу по догляду за дочкою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення нею трирічного віку (а. с.6-9).
Частиною третьою статті 46 Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
У відповідності до положень статті 46 Конституції України прийнято Закон України "Про прожитковий мінімум" (N 966-XIV від 15.07.99 р.). Цей Закон дає визначення прожитковому мінімуму, закладає правову основу для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень.
Згідно ч.2 ст.1 Закону України "Про прожитковий мінімум" встановлено, що прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
Статтею другою Закону "Про прожитковий мінімум" визначено, що прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для: встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України; формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів.
Тобто з вищезазначеного випливає, що прожитковий мінімум є базою для розрахунку мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат, виходячи з вимог Конституції України та законів України, та ґрунтується зокрема на частині 3 статті 46 Конституції, у відповідності до якої пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги не можуть бути нижчими ніж прожитковий мінімум, встановлений законом. Крім того Державний бюджет України при його формуванні ґрунтується на прожитковому мінімумі, з огляду на що, витратна частина бюджету України не може не базуватися на прожитковому мінімумі як соціальній гарантії, встановленій Конституцією України - основним законом України, який має найвищу юридичну силу, норми якого є нормами прямої дії; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
У відповідності до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Таким чином, встановлена частиною третьою статті 46 Конституції України мінімальна соціальна гарантія для визначення пенсії та інших видів соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування, - прожитковий мінімум, який встановлюється законом, не може бути зменшений ані законом, ані підзаконним нормативно-правовим актом.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Одночасно з цим, відповідно до ст. 4 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена допомога. Однак, в той же час, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання державної допомоги сім'ям з дітьми, яка прямо передбачена законом.
Згідно зі ст. 8 Конституції України, Конституція має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 народили дочку ОСОБА_2, яка перебуває на її утриманні, вона наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання державної допомоги сім'ям з дітьми. У зв'язку з цим, держава таким чином взяла на себе зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які мають дітей.
Станом на 22 березня 2007 р. ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, встановленого Законом "Про прожитковий мінімум", віком до 6 років.
Відповідно до п. 14 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" була зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/07 у справі N 1-29/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (в тому числі) положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку зобов'язавши Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_2 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року у розмірі передбаченому ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" з урахуванням виплачених сум, оскільки виплачена відповідачем допомога у меншому розмірі суперечить вимогам цього Закону.
Колегією суддів відхиляються посилання відповідача на відсутність коштів для виплати допомоги по догляду за дитиною у встановленому законом розмірі, оскільки відповідно правової позиції Європейського суду з прав людини, зазначеної у рішенні від 08.11.2005 у справі "Кечко проти України" передбачено судам мати на увазі, що реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судами не повинен прийматись до уваги.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду викладених в оскаржуваному рішенні, тому не можуть бути підставою для скасування по суті правильного рішення суду лише з одних формальних міркувань.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає оскаржуване рішення суду по суті правильним і таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстав для скасування цього рішення, за доводами апеляційної скарги не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради залишити без задоволення, а рішення Калуського міськрайонного суду від 15 вересня 2010 року в даній справі без зміни.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з часу набрання нею законної сили.