У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Пшонки М.П.,
суддів: Євграфової Є.П., Колодійчука В.М.,
Попович О.В., Юровської Г.В.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом дочірнього підприємства «Рівне-Авто-Сервіс» відкритого акціонерного товариства «Рівненський авторемонтний завод» (далі – ДП «Рівне-Авто-Сервіс» ВАТ «Рівненський авторемонтний завод») до приватного підприємства «Центр солодкої декорації «Украса» (далі – ПП «Центр солодкої декорації «Украса»), ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог на предмет спору – приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання недійсним договору іпотеки, за касаційною скаргою ПП «Центр солодкої декорації «Украса» на рішення Рівненського міського суду від 4 серпня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 9 грудня 2010 року,
в с т а н о в и л а:
У березні 2010 року ДП «Рівне-Авто-Сервіс» ВАТ «Рівненський авторемонтний завод» звернулось до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно договору іпотеки від 28 листопада 2008 року ПП «Центр солодкої декорації «Украса» передало в іпотеку ОСОБА_3 незавершений будівництвом головний виробничий корпус по АДРЕСА_1, з метою забезпечення договору позики. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12 березня 2009 року залишено без змін рішення господарського суду Рівненської області від 12 грудня 2008 року, яким: прилюдні торги з продажу незавершеного будівництвом головного виробничого корпусу по АДРЕСА_1, проведені 2 липня 2004 року Рівненською філією спеціалізованого державного підприємства «Укрспецюст»; акт Рівненського міського відділу Державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції від 2 липня 2004 року про придбання з прилюдних торгів ПП «Центр солодкої декорації «Украса» незавершеного будівництвом головного виробничого корпусу по АДРЕСА_1; свідоцтво, видане ПП «Центр солодкої декорації «Украса» та посвідчене приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 2 липня 2004 року - визнано недійсними. Постановою Вищого господарського суду України від 12 серпня 2009 року залишено без змін постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12 березня 2009 року. Ухвалою Верховного Суду України від 1 жовтня 2009 року відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 12 серпня 2009 року. Враховуючи, що правовстановлюючі документи ПП «Центр солодкої декорації «Украса» визнані недійсними з моменту їх видачі, що власником незавершеного будівництвом головного виробничого корпусу по вул. Чернишова, 9а в м.Рівне є позивач, ПП «Центр солодкої декорації «Украса» не мало права розпоряджатись об’єктом незавершеного будівництва. Оскільки вказане вище майно, яке належить позивачу, передане в іпотеку без його згоди, просив визнати недійсним, укладений 28 листопада 2008 року між ПП «Центр солодкої декорації «Украса» та ОСОБА_3 договір іпотеки, в частині передачі в іпотеку незавершеного будівництвом головного виробничого корпусу по АДРЕСА_1.
Рішенням Рівненського міського суду від 4 серпня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 9 грудня 2010 року, позов задоволено.
У касаційній скарзі ПП «Центр солодкої декорації «Украса» порушує питання про скасування ухвалених судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
З урахуванням вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Задовольняючи позовні вимоги ДП «Рівне-Авто-Сервіс» ВАТ «Рівненський авторемонтний завод» суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що оскільки судовими рішеннями з господарської справи, які на час ухвалення судових рішень були чинними, встановлено, що власником виробничого корпусу по вул. Чернишова, 9а в м. Рівне як і до проведення публічних торгів з продажу незавершеного будівництвом головного виробничого корпусу за вказаною адресою, які 2 липня 2004 року були проведені Рівненською філією спеціалізованого державного підприємства «Укрспецюст», так і після проведення торгів, був позивач, то відповідач - ПП «Центр солодкої декорації «Украса», не мав права передавати вказане майно в іпотеку, не будучи його власником.
Крім того, апеляційний суд, підтримуючи висновок суду першої інстанції щодо власника незавершеного будівництва, послався на витяг про реєстрацію права власності нерухомого майна № 24060354 від 7 жовтня 2009 року, згідно якого спірне незавершене будівництво належить ДП «Рівне-Авто-Сервіс» ВАТ «Рівненський авторемонтний завод».
Проте з такими висновками судів погодитися не можна з огляду на наступне.
Із матеріалів справи вбачається, що 2 липня 2004 року ПП «Центр солодкої декорації «Украса» придбало з прилюдних торгів незавершений будівництвом головний виробничий корпус по АДРЕСА_1.
8 листопада 2008 року ПП «Центр солодкої декорації «Украса» з метою забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_5 перед ОСОБА_3 за договором позики від 28 листопада 2008 року, уклав з останнім договір іпотеки, згідно якого передав останньому незавершений будівництвом головний виробничий корпус по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,3954 га, яка розташована за тією ж адресою (а.с.61).
Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 7 жовтня 2009 року підставами виникнення у ДП «Рівне-Авто-Сервіс» ВАТ «Рівненський авторемонтний завод» права власності на незавершене будівництво по АДРЕСА_1 є: рішення господарського суду Рівненської області від 12 грудня 2008 року в справі №15/140; постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2009 року в справі №2а-5805/09/1770; ухвала Рівненського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2009 року в справі № 2а-5805/09/1770 (а.с.5).
Рішенням господарського суду Рівненської області від 12 грудня 2008 року в справі № 15/140 прилюдні торги з продажу незавершеного будівництвом головного виробничого корпусу по АДРЕСА_1 від 2 липня 2004 року, акт Рівненського міського відділу Державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції від 2 липня 2004 року про придбання ПП «Центр солодкої декорації «Украса» з прилюдних торгів вказаного об’єкту та свідоцтво, видане 2 липня 2004 року ПП «Центр солодкої декорації «Украса», визнано недійсними (а.с.6-12). Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12 березня 2009 року рішення господарського суду від 12 грудня 2008 року змінено частково шляхом доповнення про поновлення строку позовної давності, в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 12 серпня 2009 року постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12 березня 2009 року залишено без змін (а.с.19-23). Ухвалою Верховного Суду України від 1 жовтня 2009 року відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 12 серпня 2009 року (а.с.24-25).
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2009 року в справі №2а-5805/09/1770 зобов’язано комунальне підприємство «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації» (далі – КП «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації») зареєструвати право власності на незавершений будівництвом головний виробничий корпус по АДРЕСА_1 за ДП «Рівне-Авто-Сервіс» ВАТ «Рівненський авторемонтний завод» (а.с.13-16).
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2009 року задоволено заяву голови ліквідаційної комісії ДП «Рівне-Авто-Сервіс» ВАТ «Рівненський авторемонтний завод» про роз’яснення рішення того ж суду від 26 серпня 2009 року та роз’яснено що рішення Господарського суду Рівненської області від 12 грудня 2008 року в справі №15/140 є правовстановлюючим документом, що посвідчує за ДП «Рівне-Авто-Сервіс» ВАТ «Рівненський авторемонтний завод» право власності на незавершений будівництвом головний виробничий корпус по АДРЕСА_1, процент готовності якого становить 98 % (а.с.17-18).
Із матеріалів справи вбачається, що представником ПП «Центр солодкої декорації «Украса» було подано до суду першої інстанції клопотання про зупинення провадження в справі до розгляду справ в порядку адміністративного судочинства №2а-5805/09/1770 та №2а-414/07, які пов’язані з господарською справою №15/140 (а.с.80-81).
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 3 грудня 2007 року в справі №2а-414/07 визнано протиправними дії відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції з реалізації незавершеного будівництвом головного виробничого корпусу по АДРЕСА_1 та визнано недійсною постанову державного виконавця від 16 квітня 2004 року про арешт вказаного незавершеного будівництва. В частині позовних вимог про визнання недійсним акта від 2 липня 2004 року про придбання з прилюдних торгів незавершеного будівництва відмовлено за безпідставністю позовних вимог (а.с.82-83).
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 18 березня 2009 року зупинено виконання рішення господарського суду Рівненської області від 3 грудня 2007 року до закінчення касаційного провадження (а.с.84).
Відповідно до ст. 201 ЦПК України суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.
Відповідно до ст. 209 ЦПК України ухвали суду, які оформлюються окремим процесуальним документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати. Ухвали суду, постановлені окремим процесуальним документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до журналу судового засідання.
Однак, в порушення вищезазначеного, в матеріалах справи відсутня ухвала суду першої інстанції про розгляд вказаного вище клопотання, як така, що оформлена процесуальним документом, так і така, що занесена до журналу судового засідання.
В апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції представником ПП «Центр солодкої декорації «Украса» зверталась увага суду на обов’язок зупинити провадження в справі до розгляду інших, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства (а.с.170).
Зокрема, представник ПП «Центр солодкої декорації «Украса» послався на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2009 року, якою відкрито провадження в справі №2а-5805/09/1770 за позовом ДП «Рівне-Авто-Сервіс» ВАТ «Рівненський авторемонтний завод» до КП «Рівненського міського бюро технічної інвентаризації» про визнання незаконними дій, за заявою ПП «Центр солодкої декорації «Украса» про перегляд рішення суду у зв’язку з нововиявленими обставинами та зупинено виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2009 року.
Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд не звернув уваги на доводи заявника щодо обов’язку суду зупинити провадження в справі, зокрема такий висновок суду в ухвалі від 9 грудня 2010 року та в матеріалах справи відсутній.
В обґрунтування касаційної скарги представником ПП «Центр солодкої декорації «Украса» надано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2011 року, згідно якої вже скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12 березня 2009 року, якою було залишено без змін рішення господарського суду Рівненської області від 12 грудня 2008 року та прийнято нову постанову про скасування рішення господарського суду Рівненської області від 12 грудня 2008 року та відмову в задоволенні позову ДП «Рівне-Авто-Сервіс» ВАТ «Рівненський авторемонтний завод».
На вказане вище, необхідно звернути увагу суду апеляційної інстанції при новому розгляді даної справи.
За таких обставин ухвалені в справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених частиною другою статті 338 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ПП «Центр солодкої декорації «Украса» задовольнити частково.
Рішення Рівненського міського суду від 4 серпня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 9 грудня 2010 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.П. Пшонка
Судді: Є.П. Євграфова
О.В. Попович
В.М. Колодійчук
Г.В. Юровська