У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 квітня 2011 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого: Пшонки М.П.,
суддів: Гончара В.П., Кафідової О.В.,
Євграфової Є.П., Колодійчука В.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до товариства з обмеженою відповідальністю «Автомир-Черкаси», ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості , за касаційними скаргами ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на рішення Соснівського районного суду м. Черкас від 23 липня 2010 року та рішення апеляційного суду Черкаської області від 13 жовтня 2010 року,
в с т а н о в и л а:
У серпні 2009 року позивач звернувся із зазначеним позовом до суду, посилаючись на те, що 7 серпня 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем ТОВ «Автомир-Черкаси» було укладено кредитний договір №010/05-02/061-08. На підставі даного договору відповідачу було надано кредит в сумі 480 000 доларів США строком до 20 травня 2009 року зі сплатою 13% річних. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено договори поруки від 7 серпня 2008 року. За умовами цих договорів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 поручилися перед кредитодавцем за своєчасне та повне виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором. Відповідачем ТОВ «Автомир-Черкаси» не виконано зобов'язання пункту 10 кредитного договору, а саме: не сплачується основна заборгованість за кредитом та відсотки за користування кредитом. Станом на 4 серпня 2009 року за відповідачем рахується заборгованість за кредитом в сумі 421 800 доларів США, заборгованість за відсотками в сумі 9 472,20 доларів США та пеня в сумі 28 607,69 доларів США, а всього 459 879,89 доларів США, що згідно курсу НБУ становить в гривневому еквіваленті 3 540 155,39 грн.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкас від 23 липня 2010 року позов задоволено, стягнуто солідарно з ТОВ «Автомир-Черкаси», ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором від 7 серпня 2008 року в сумі 459 879, 89 доларів США, що згідно курсу НБУ становить в гривневому еквіваленті 3 540 155, 39 грн. та судові витрати - 1700 грн. державного мита та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього - 3 541 885, 39 грн.
Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 13 жовтня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано, закрито провадження у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до товариства з обмеженою відповідальністю «Автомир-Черкаси» про стягнення заборгованості за кредитною угодою, в іншій частині рішення залишено без зміни.
У касаційній скарзі заявники порушують питання про скасування зазначених судових рішень, постановлення нового рішення про відмову у позові, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Закриваючи провадження у справі за спором між юридичними особами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку про те, що не допускається об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, відповідно до ст. 16 ЦПК України, оскільки позовні вимоги банку виникли з договорів поруки та кредиту, які можуть бути самостійним і окремим предметом позову.
Проте повністю погодитися з таким висновком суду не можна.
У разі солідарного обов’язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і будь-кого з них окремо (ч.1 ст. 543 ЦК України).
Солідарну відповідальність перед кредитором несуть і боржник, і поручитель, якщо інше не встановлено договором поруки відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України. Такі правовідносини регулюються і нормами цивільного, і нормами господарського законодавства в залежності від суб’єктів (юридичної чи фізичної особи – поручителя і (або) боржника).
Суд, ухвалюючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов’язок чи право стягнення є солідарним (ч. 1 ст. 216 ЦПК України).
Таким чином, ч. 1 ст. 543 ЦК України та ст. 216 ЦПК України є виключенням із загального правила, встановленого ст. 16 ЦПК України. Тому, у випадку виникнення солідарного обов’язку фізичної та юридичної особи позов може бути пред’явлено до обох боржників в порядку цивільного судочинства.
Крім того, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині стягнення грошових коштів з ОСОБА_5, ОСОБА_4, суд апеляційної інстанції виходив із того, що обов’язки, встановлені кредитним договором, відповідачами як солідарними боржниками не виконуються, чим порушуються права ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», які підлягають захисту.
З такими висновками апеляційного суду повністю погодитися не можна.
Судом установлено, що 7 серпня 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Автомир-Черкаси» було укладено кредитний договір, за умовами якого банк зобов’язався надати позичальнику кредит в сумі 480 000 доларів США під 13 % річних, а позичальник зобов’язався використати кредит за цільовим призначенням, повернути суму кредиту до 20 травня 2009 року, сплатити проценти та комісії. На забезпечення виконання цього договору укладені договори поруки між банком та ОСОБА_5 і ОСОБА_4
Пунктом 2.1 договору поруки, укладеного 7 серпня 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_5, передбачено, що у випадку невиконання боржником взятих на себе зобов’язань за кредитним договором, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, комісійної винагороди, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки (а. с. 12).
Пунктом 2.1 договору поруки, укладеного 7 серпня 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4, передбачено, що у випадку невиконання боржником взятих на себе зобов’язань за кредитним договором, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, комісійної винагороди, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки (а. с. 11).
Правові наслідки порушення зобов’язання, забезпеченого порукою, передбачені ст. 554 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 3 ст. 554 ЦК України).
Виходячи з аналізу зазначеної правової норми поручителі, які спільно поручились, відповідають перед кредитором солідарно. У разі укладення декількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов’язання ч. 3 ст. 554 ЦК України не застосовується.
У такому випадку кредитор має право пред’явити вимогу до кожного з поручителів на підставі окремого договору, відповідно до яких кожен із поручителів відповідає перед кредитором разом із боржником як солідарні боржники.
Як убачається зі змісту позовної заяви ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кіровоградської обласної дирекції, позивач на підставі ст. 554 ЦК України та окремих договорів поруки посилався на солідарну відповідальність кожного з поручителів і боржника (а. с. 4-5).
За таких обставин суду слід було уточнити підставу позову – ч. 1 ст. 554 ЦК України чи ч. 3 ст. 554 ЦК України, і в залежності від цього вирішувати спір. З урахуванням наведеного з висновком суду про стягнення з поручителів – ОСОБА_5, ОСОБА_4 грошових коштів не можна погодитись.
Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в цій частині, не звернув уваги на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального й процесуального права.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційні скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Черкаської області від 13 жовтня 2010 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Пшонка М.П.
Судді: Гончар В.П.
Євграфова Є.П.
Кафідова О.В.
Колодійчук В.М.