П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 квітня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі
головуючого судді Ковалевича С.П.,
суддів Григоренка М.П., Оніпко О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26 червня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області про визнання дій неправомірними, стягнення невиплаченої державної соціальної допомоги особам, які визнані дітьми війни, та зобов”язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА :
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26 червня 2009 року визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі щодо не нарахування та невиплати позивачу щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року.
Зобов’язано відповідача на користь позивача провести нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року в сумі 1426 грн. 13 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В поданій апеляційній скарзі відповідач вказує, що оскаржувану постанову вважає незаконною, так як вона винесена із порушенням норм матеріального і процесуального права.
Просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заявленого позову відмовити повністю.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач знаходиться на обліку у відповідача і згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання від відповідача надбавки до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
При цьому місцевий суд обгрунтовано врахував, що рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України, п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якими було зупинено у 2007 році дію ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" та врахував, що рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 № 10-пр 2008 визнано неконституційними зміни до ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни", що внесені п. 41 розділу 2 Закону "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України " від 28 грудня 2007 року .
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
З урахуванням зазначеного місцевий суд прийшов до вірного висновку, що з моменту визнання
неконституційними законів , які зупиняли дію ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" і до кінця року, тобто з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідач був зобов'язаний нараховувати та виплачувати надбавку до пенсії в розмірі, встановленому ст.. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни".
Окрім того, колегія суддів прийшла до висновку , що місцевий суд відповідно до ч.7 ст. 9 КАС застосував аналогію закону і примінив до спірних правовідносин мінімальний розмір пенсії за віком визначений статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
У той же час колегія суддів вважає помилковим визначення судом конкретного розміру заборгованого підвищення до пенсії, що підлягає виплаті позивачам.
З огляду на положення ст.ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю.
Встановивши, що відповідач у справі порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, місцевий суд повинен був визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідача провести нарахуванні та виплату належних позивачам сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення чи виплату їх конкретних розмірів.
Враховуючи вказане, колегія суддів прийшла до висновку, що постанова місцевого суду в частині зобов’язання відповідача виплатити позивачам конкретну суму надбавки до пенсії підлягає зміні шляхом виключення із резолютивної частини постанови вказівки на конкретну суму грошових коштів.
В решті судове рішення відповідає вимогам закону, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 183-2, 198, 201, 207, 254 КАС України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в Рівненському районі задовольнити частково.
Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26 червня 2009 року - змінити, виключивши із резолютивної частини постанови слова «в сумі 1426 грн. 13 коп.».
В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді :