П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 квітня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі
головуючого судді Оніпко О.В.,
суддів Григоренка М.П., Ковалевича С.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області на постанову Рівненського міського суду від 15 травня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,
ВСТАНОВИЛА :
Постановою Рівненського міського суду від 15 травня 2009 року позов задоволено.
Визнано неправомірними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Стягнуто з відповідача на користь позивача підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно в сумі 1515 грн. 70 коп. .
В поданій апеляційній скарзі відповідач вказує, що оскаржувану постанову вважає незаконною, так як вона винесена із порушенням норм матеріального і процесуального права.
Просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заявленого позову відмовити повністю.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, оскільки місцевий суд при вирішенні справи порушив норми матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач відносяться до категорії дітей війни і знаходиться на обліку у відповідача.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з положеннями вказаного Закону України пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30% мінімальної пенсії за віком.
При цьому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обчислювати відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням статті 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" відповідно до пункту 12 частини першої статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" було призупинено на 2007 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України, пункт 12 статті 71 та статті 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Аналогічні правовідносини склалися в 2008 році, оскільки зміни до статті 6 вищезазначеного Закону, що внесені пунктом 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 № 10-пр/2008. Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та в період із 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідач був зобов’язаний нарахувати та виплатити позивачу пенсію в розмірі, встановленому статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Крім того, колегія суддів вважає помилковим визначення судом конкретного розміру заборгованого підвищення до пенсії, що підлягає виплаті позивачу.
З огляду на положення ст.ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю.
Встановивши, що відповідач у справі порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, місцевий суд повинен був визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних позивачу сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення чи виплату їх конкретних розмірів.
Враховуючи вказане, колегія суддів прийшла до висновку, що постанова місцевого суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача конкретної суми підвищення до пенсії за віком підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення.
Керуючись ст.ст. 198, 202, 207 КАС України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Рівне задовольнити частково.
Постанову Рівненського міського суду від 15 травня 2009 року в частині стягнення з управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області на користь ОСОБА_1 надбавки до пенсії як дитині війни в сумі 1515 грн.70 коп. скасувати і в задоволенні позову в цій частині відмовити.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за періоди із 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та із 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, із урахуванням виплаченої надбавки до пенсії як дитині війни.
В решті оскаржувану постанову залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Постанова суду апеляційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді: