П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

18 квітня 2011 року                                                                                  м. Рівне

Колегія суддів  судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області  в складі

          головуючого судді                         Оніпко О.В.,

          суддів                                              Григоренка М.П., Малько О.С.,

             з участю секретаря -                      Омельчук А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Березнівському  районі Рівненської області на постанову Березнівського районного суду від 24 лютого   2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Березнівському  районі Рівненської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинення певних дій,

                                                       ВСТАНОВИЛА :

Постановою Березнівського районного суду від 24 лютого  2009 року позов задоволено частково.

Визнано дії відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно  до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” за період з 02 квітня 2006 року по 31 грудня 2006 року, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року неправомірними.

Зобов’язано відповідача провести нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з  02 квітня 2006 року по 31 грудня 2006 року, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно.

            В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

            В поданій апеляційній скарзі відповідач вказує, що оскаржувану постанову вважає незаконною, так як вона винесена із порушенням норм матеріального і процесуального права.

          Просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заявленого позову відмовити повністю.          

Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

          Судом першої інстанції встановлено, що позивач, відноситься до категорії дітей війни і знаходиться на обліку у відповідача.          

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії  підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.          

Згідно з положеннями вказаного Закону України пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30% мінімальної пенсії за віком.

При цьому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обчислювати відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.          

Пунктом 17 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Законом України від 19.01.2006 № 3367-IV внесені зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", відповідно до яких виключено пункт 17 ст. 77, а ст. 110 викладена в іншій редакції. Зокрема встановлено, що державна соціальна підтримка дітей війни, передбачена статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджується у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.                                                  

Оскільки Кабінет Міністрів України у 2006 році не визначив порядку нарахування та виплати надбавки до пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", то  вимоги позивача стосовно такої виплати у зазначеному році задоволенню не підлягають.

          Дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням статті 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" відповідно до пункту 12 частини першої статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" було призупинено на 2007  рік.             

         Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України, пункт 12 статті 71 та статті 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".                                        

Аналогічні правовідносини склалися в 2008 році, оскільки зміни до статті 6 вищезазначеного Закону, що внесені пунктом 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 № 10-пр/2008.          

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.          

Отже, в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та в період із 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідач був зобов’язаний нарахувати та виплатити позивачу пенсію в розмірі, встановленому статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".                    

          Суд першої інстанції на вказане уваги не звернув і прийшов до помилкового висновку про неправомірність дій відповідача  у 2006 році і без законних на те підстав зобов’язав відповідача за цей період нарахувати та виплатити позивачу пенсію у розмірі, збільшеному відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни».          

            Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що постанова місцевого суду була ухвалена з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового рішення про відмову в позові в частині визнання неправомірними дій відповідача у проведенні нарахування та виплати надбавки до пенсії встановленої для дітей війни за період з 02 квітня 2006 року до 31 грудня 2006 року.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 207 КАС України,  колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну  скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Березнівському районі Рівненської області –задовольнити частково.                                                                                

Постанову Березнівського районного суду від 24 лютого 2009 року в частині визнання неправомірними дій Управління Пенсійного Фонду України в Березнівському районі щодо ненарахування та невиплати  ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 02 квітня по 31 грудня 2006 року та зобов’язання Управління Пенсійного Фонду України в Березнівському районі провести нарахування та виплату ОСОБА_1  підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 02 квітня по 31 грудня 2006 року скасувати і в задоволенні позову ОСОБА_1 і в цій частині відмовити.

В решті постанову Березнівського районного суду від 24 лютого 2009 року залишити без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

            Головуючий :                                                                                   

            Судді: