П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 квітня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі
головуючого судді Оніпко О.В.,
суддів Григоренка М.П., Малько О.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Радивилівському районі Рівненської області на постанову Радивилівського районного суду від 03 квітня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Управління Пенсійного фонду України в Радивилівському районі Рівненської області про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги як дітям війни, зобов’язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА :
Постановою Радивилівського районного суду від 03 квітня 2009 року визнано протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачам щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 02 квітня 2006 року по 31 грудня 2006 року, 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та зобов’язано відповідача провести нарахувати та виплату позивачам підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 02 квітня 2006 року по 31 грудня 2006 року, 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі по 2413 грн. 67 коп. кожному : ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Присуджено з Державного бюджету на користь: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 судовий збір в сумі 24,13 грн. – за позовними вимогами майнового характеру, та 3,40 грн. –за позовними вимогами немайнового характеру кожному.
У поданій на постанову апеляційній скарзі відповідач вказує, що ним виконано функції по виплаті дітям війни у 2006 - 2008 роках надбавки до пенсії в повному обсязі, і підстав для визнання дій та бездіяльності протиправною у суду першої інстанції не було. Просить оскаржувану постанову скасувати та відмовити позивачам у позову.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, оскільки місцевий суд при вирішенні справи порушив норми матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачі, відносяться до категорії дітей війни і знаходяться на обліку у відповідача.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з положеннями вказаного Закону України пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30% мінімальної пенсії за віком.
При цьому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обчислювати відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Пунктом 17 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Законом України від 19.01.2006 № 3367-IV внесені зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", відповідно до яких виключено пункт 17 ст. 77, а ст. 110 викладена в іншій редакції. Зокрема встановлено, що державна соціальна підтримка дітей війни, передбачена статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджується у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Оскільки Кабінет Міністрів України у 2006 році не визначив порядку нарахування та виплати надбавки до пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", то вимоги позивачів стосовно такої виплати у зазначеному році задоволенню не підлягають.
Дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням статті 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" відповідно до пункту 12 частини першої статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" було призупинено на 2007 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України, пункт 12 статті 71 та статті 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Аналогічні правовідносини склалися в 2008 році, оскільки зміни до статті 6 вищезазначеного Закону, що внесені пунктом 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 № 10-пр/2008. Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та в період із 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідач був зобов’язаний нарахувати та виплатити позивачам пенсію в розмірі, встановленому статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Суд першої інстанції на вказане уваги не звернув і прийшов до помилкового висновку про неправомірність дій відповідача у 2006 році та і без законних на те підстав зобов’язав відповідача за період з 2 квітня по 31 грудня 2006 року нарахувати та виплатити позивачам пенсію у розмірі, збільшеному відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни».
Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що постанова місцевого суду була ухвалена з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового рішення про відмову в позові в частині визнання неправомірними дій відповідача у проведенні нарахування та виплати надбавки до пенсії встановленої для дітей війни за період з 2 квітня 2006 року по 31 грудня 2006 року.
Крім того, колегія суддів вважає помилковим визначення судом конкретного розміру заборгованого підвищення до пенсії, що підлягає виплаті позивачам.
З огляду на положення ст.ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю.
Встановивши, що відповідач у справі порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, місцевий суд повинен був визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідача провести нарахуванні та виплату належних позивачам сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення чи виплату їх конкретних розмірів.
Враховуючи вказане, колегія суддів прийшла до висновку, що постанова місцевого суду в частині зобов’язання відповідача виплатити позивачу конкретну суму надбавки до пенсії підлягає зміні шляхом виключення із резолютивної частини постанови вказівки на конкретну суму грошових коштів.
Керуючись ст.ст. 198, 202, 207 КАС України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Радивилівському районі задовольнити частково.
Постанову Радивилівського районного суду від 03 квітня 2009 року в частині визнання дій управління Пенсійного фонду України в Радивилівському районі щодо невиплати позивачам надбавки до пенсії як дітям війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за періоди з 02 квітня 2006 року по 31 грудня 2006 року та в частині зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Радивилівському районі виплатити на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 невиплачену надбавку до пенсії як дітям війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 02 квітня 2006 року по 31 грудня 2006 року скасувати і в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.
Постанову Радивилівського районного суду від 03 квітня 2009 року в частині зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Радивилівському районі виплатити на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 невиплачену надбавку до пенсії як дітям війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у конкретно визначеній грошовій сумі - змінити, виключивши із резолютивної частини постанови слова «в розмірі по 2413(дві тисячі чотириста тринадцять) грн. 67 коп.».
В решті оскаржувану постанову залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді: