П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

14 квітня 2011 року                                                                                  м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних та адміністративних справ апеляційного суду  Рівненської області в складі :

суддів:  Шеремет А.М.

Гордійчук С.О., Хилевича С.В.

         розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 10 червня 2009 року  у справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,-                                                            

ВСТАНОВИЛА :

          Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 10 червня 2009 року визнано незаконною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу підвищеної пенсії за період із 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України ’’Про соціальний захист дітей війни’’.

           Стягнуто з відповідача на користь позивача надбавку до пенсії як дитині війни за періоди з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в сумі 1426 грн. 13 коп.

          В поданій апеляційній скарзі відповідач вказує, що оскаржувану постанову вважає незаконною, так як вона винесена із порушенням норм матеріального і процесуального права.

          Позовні вимоги позивача не підлягали до задоволення, оскільки дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" Законами України „Про Державний бюджет на 2007 рік” та „ Про Державний бюджет на 2008 рік” призупинялась і, крім того, до теперішнього часу так і не розроблено порядок реалізації положень вищевказаної статті Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

           Крім того, в Законі України "Про соціальний захист дітей війни" вказано, що підвищення розміру пенсії фінансується за рахунок Державного бюджету України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, а тому невідомо за рахунок чого має здійснюватись підвищення до пенсії дітям війни, так як в Державних бюджетах України на 2007 та 2008 рік кошти на ці цілі не закладались.

          У зв’язку із викладеним, відповідач просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заявленого позову відмовити повністю.          

          Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

           Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач знаходиться на обліку у відповідача і згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання від відповідача надбавки до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

            При цьому місцевий суд обґрунтовано врахував, що рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України, п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якими було зупинено у 2007 році дію ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" та врахував, що рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 № 10-пр 2008 визнано неконституційними зміни до ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни", що внесені п. 41 розділу 2 Закону "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України " від 28 грудня 2007 .

         Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

З урахуванням зазначеного місцевий суд прийшов до вірного висновку, що з моменту визнання неконституційними законів , які зупиняли дію ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" до кінця року, тобто з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідач був зобов'язаний нараховувати та виплачувати надбавку до пенсії в розмірі, встановленому ст.. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни".

         Окрім того, колегія суддів прийшла до висновку , що місцевий суд відповідно до ч.7 ст. 9 КАС застосував аналогію закону і примінив до спірних правовідносин мінімальний розмір пенсії за віком визначений статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

           У той же час колегія суддів вважає помилковим визначення судом конкретного розміру заборгованого підвищення до пенсії, що підлягає виплаті позивачам.

           З огляду на положення ст.ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю.

           Встановивши, що відповідач у справі порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, місцевий суд повинен був визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідача провести нарахуванні та виплату належних позивачам сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення чи виплату їх конкретних розмірів.

           Враховуючи вказане, колегія суддів прийшла до висновку, що постанова місцевого суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача конкретної суми підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, 22.05.2008 року по 31.12.2008 року підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення.

Керуючись   ст.ст. 183-2, 198, 202, 207, 254 КАС України, колегія суддів

постановила :

Апеляційну  скаргу управління Пенсійного Фонду України в Костопілському районі задовольнити частково.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 10 червня 2009 року в частині стягнення надбавки до пенсії як дитині війни за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, в сумі 1426 грн. 13 коп. скасувати.

Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України в Костопілському районі Рівненської області провести нарахування та виплату ОСОБА_3 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за періоди із 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та із 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, із урахуванням виплаченої надбавки до пенсії як дитині війни.          

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3787 грн. 40 коп.  відмовити.

В решті оскаржувану постанову залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Постанова суду апеляційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

          Головуюча :

Судді: