Справа № 11-348 Головуючий у І інстанції Литвиненко
Категорія 24 Доповідач у 2 інстанції Колокольникова
УХВАЛА
Іменем України
10 березня 2011р. Апеляційний суд Київської області в складі :
Головуючого-судді - Левчука О.Д.
суддів - Колокольнікової Н.М., Габрієля В.О.
прокурора - Скрипки І.М.
потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
засудженого - ОСОБА_5
розглянули у відкритому судовому засіданні в м.Києві кримінальну справу за апеляціями потерпілого ОСОБА_1 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Баришівського районного суду Київської області від 17 грудня 2010 року щодо
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, військовозобов’язаного, приватного підприємця, раніше не судимого;
- засудженого за ч.2 ст.190 КК України –2 роки обмеження волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України, ОСОБА_5 звільнено від відбуття покарання з випробуванням та іспитовим строком один рік, покладено зобов'язання періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь:
-ОСОБА_2 - 19665 гривень матеріальної та 2 000 гривень моральної шкоди.
-ОСОБА_3 - 32490 гривень матеріальної та 2 000 гривень моральної шкоди.
Згідно вироку, засуджений ОСОБА_5 в травні 2009 року, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами, повідомив ОСОБА_1 неправдиві відомості про можливість придбання в кредит недорогого автомобіля "Опель". Після цього, за місцем проживання ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 3200 гривень для оплати першого внеску по кредиту. Але, не маючи наміру цього робити, засуджений перший внесок по кредиту не зробив, вказані грошові кошти в сумі 3200 гривень привласнив та в подальшому використав на власний розсуд, причинивши потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 3200 гривень.
Після цього, в вересні 2009 року засуджений, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами, повідомив ОСОБА_2 неправдиві відомості про можливість придбання в кредит недорогого автомобіля "Шкода", попередньо домовившись з останньою про продаж її автомобіля "ЗАЗ" (Таврія) за 2300 доларів США та внесення першого платежу по кредиту. Так, отримавши в смт. Баришівка Київської області для продажу у останньої автомобіль "ЗАЗ" (Таврія) державний номер 83788МА та реєстраційні документи на автомобіль, після продажу автомобіля "ЗАЗ" засуджений перший внесок по кредиту не сплатив, а отримані від продажу автомобіля "ЗАЗ" грошові кошти в сумі 2300 доларів США привласнив та використав на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 19665 гривень.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами, в вересні 2009 року в смт. Баришівка Київської області, повідомив ОСОБА_3 неправдиві відомості про можливість придбання в кредит недорогого автомобіля "Фольксваген" та отримав особисто від нього відразу 800 доларів США. Згодом, під час зустрічі з дружиною ОСОБА_3 - ОСОБА_6, що відбувалася в м. Києві, для придбання автомобіля "Фольксваген" та внесення першого платежу по кредиту, ОСОБА_5 отримав у останньої грошові кошти в сумі 3000 доларів США, які ОСОБА_3 переказав із-за кордону. Але, не маючи наміру на придбання автомобіля, засуджений перший внесок по кредиту не сплатив, а грошові кошти в сумі 3800 доларів США привласнив та використав на власний розсуд, спричинивши таким чином ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 32490 гривень.
В апеляції прокурор, не оскаржуючи фактичні обставини справи та кваліфікацію дій засудженого, просить скасувати вирок суду та повернути справу на новий судовий розгляд, оскільки судом застосований кримінальний закон, який не підлягає застосуванню, а саме : суд першої інстанції до засудженого неправильно застосував ст. ст. 75, 76 КК України. При цьому, суд не врахував, що ОСОБА_5 на протязі тривалого часу, в ході досудового слідства та судового розгляду кримінальної справи жодному з потерпілих, навіть частково, не було відшкодовано шкоду, заподіяну злочином.
В апеляції потерпілий ОСОБА_1, не оскаржуючи фактичні обставини справи та кваліфікацію дій засудженого, просить скасувати вирок за м’якістю призначеного покарання та істотним порушенням кримінально-процесуального закону, постановити новий вирок, яким призначити засудженому покарання за ст.190 ч. 2 КК України - 2 роки позбавлення волі, а також стягнути з засудженого - 3200 грн. матеріальних збитків.
В обґрунтування своїх вимог потерпілий ОСОБА_1 вказує, що судом першої інстанції в достатній мірі не враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме те, що засуджений - в скоєному не розкаявся, матеріальних збитків на протязі тривалого часу і до теперішнього моменту не відшкодував. При таких обставинах, вважає, що висновок суду про те, що засудженому призначене покарання, із застосуванням ст. 75 КК України, є безпідставним та необґрунтованим.
Крім того, вказує, що на даний час у Баришівському районному суді Київської області у судді Єременко В.М. слухається справа по обвинуваченню засудженого за ст.ст. 172, 190 КК України.
В судовому засіданні потерпілий надавав позов про стягнення із засудженого моральної шкоди, який просив розглянути, однак судом позов був безпідставно відхилений і жодним чином не вирішений у вироку. Також, в ході досудового та судового слідства було встановлено, що діями засудженого йому була заподіяна матеріальна шкода в сумі 3200 грн., яку він просив стягнути та останній не заперечував даної обставини, проте це питання судом взагалі не вирішено.
В запереченні на апеляцію потерпілого ОСОБА_1 засуджений просить залишити її без задоволення, оскільки вважає, що наведені доводи є необґрунтованими та суперечать чинному законодавству.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав свою та потерпілого апеляції, потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які підтримали апеляції ОСОБА_1 та прокурора, засудженого та його захисника, які заперечували проти задоволення всіх апеляцій, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції - ОСОБА_1 слід задовольнити частково, прокурора - задовольнити із наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини справи та правильно кваліфіковані дії засудженого за ст. 190 ч.2 КК України, що не оскаржується апелянтами.
Проте, при призначенні покарання судом безпідставно застосована ст. 75 КК України, оскільки в достатній мірі не враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також і те, що засуджений фактично в скоєному не розкаявся, матеріальних збитків на протязі тривалого часу і на час апеляційного розгляду жодному із потерпілих не відшкодував. При таких обставинах, висновок суду, що виправлення і перевиховання ОСОБА_5 можливе буз ізоляції від суспільства є невірним. А тому, доводи потерпілого ОСОБА_1 щодо м»якості призначеного покарання та прокурора, щодо неправильного застосування кримінального закону, а саме : ст. 75 КК України є обґрунтованими.
Також, в ході досудового слідства потерпілим ОСОБА_1 був заявлений цивільний позов про стягнення із ОСОБА_5 матеріальних збитків на суму 3200грн., який був ним підтриманий в судовому засіданні / а.с. 246, зв./, проте у вироку, це питання жодним чином не вирішено.
Крім того, слід мати на увазі, що в цьому ж суді слухається інша кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_5
При таких обставинах, вирок суду, відповідно до вимог п. п. 4,5 ст. 367 КПК України, підлягає скасуванню, а справа –направленню на новий судовий розгляд, в ході якого у випадку доведеності вини ОСОБА_5, при тому ж об»ємі звинувачення і при тих же обставинах, покарання, із застосуванням ст. 75 КК України, вважати м»яким.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, апеляційний суд,
У х в а л и в :
апеляцію потерпілого ОСОБА_1 –задовольнити частково, апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції –задовольнити, вирок Баришівського районного суду Київської області від 17 грудня 2010 року щодо ОСОБА_5 –скасувати за м»якістю призначеного покарання, справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
Головуючий
Судді