17.03.2011
Справа № 22ц-65/2011р. Головуючий у першій
інстанції Пузіна В.І.
Категорія 51 Доповідач у апеляційній
інстанції Водяхіна Л.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 березня 2011 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Водяхіної Л.М.,
суддів - Зотова В.С., Сундукова В.М.,
при секретарі - Маслові О.О.,
за участю - позивача ОСОБА_3, представника позивача – ОСОБА_4, представника відповідача – П’янікіна І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 22 квітня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Державного вищого навчального закладу «Севастопольський будівельний коледж» про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, відшкодування моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2009 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Державного вищого навчального закладу «Севастопольський будівельний коледж» (далі ДВУЗ «Севастопольський будівельний коледж») та уточнивши протягом розгляду справи свої позовні вимоги, просила визнати незаконними та скасувати накази №89-С від 31.08.2009 року та №94-С від 02.09.2009 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності та наказ №91-с від 01.09.2009 року про скасування доплати до заробітної плати в розмірі 15%, стягнути моральну шкоду у розмірі 1700 грн.
Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 22 квітня 2010 року позов задоволено частково. Постановлено скасувати наказ №94-С від 02.09.2010 року про притягнення головного бухгалтера ДВУЗ «Севастопольський будівельний коледж» ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани. У задоволені решти вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_3, подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду та постановлення нового, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та при невідповідності висновків суду обставинам справи.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав .
Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив с того, що накази №89-С від 31 серпня 2009 року та №91-С від 01 вересня 2009 року винесено на законних підставах та з дотриманням встановленого законом порядку, а наказ №94-С від 02 вересня 2009 року є безпідставним.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується судова колегія.
Згідно зі ст.139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
31 серпня 2009 року директором ДВУЗ «Севастопольський будівельний коледж» було видано наказ №89-С про притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, у зв’язку з порушенням трудової дисципліни та правил внутрішнього трудового розпорядку, що виразилося у постійних запізненнях на роботу та необґрунтованих відлучок з роботи, що були допущені позивачем: 29 липня 2009 року, 30 липня 2009 року, 31 липня 2009 року, 03 серпня 2009 року, 10 серпня 2009 року, 11 серпня 2009 року, 12 серпня 2009 року, 13 серпня 2009 року, 14 серпня 2009 року, 17 серпня 2009 року, 18 серпня 2009 року, 19 серпня 2009 року, 20 серпня 2009 року, 21 серпня 2009 року, 25 серпня 2009 року, 27 серпня 2009 року, 31 серпня 2009 року. З наказом позивачка була не згодна про що свідчить відповідний напис.
Згідно Правил внутрішнього трудового розпорядку ДВУЗ «Севастопольський будівельний коледж» (арк.с.69-76) - робочий час в установі встановлений з 8:00 до 16:30, з обідньою перервою з 12:00 до 12:30. Також правилами закріплено, що у випадку хвороби робітник зобов'язаний надати листок непрацездатності.
Відповідно до копії записів вахтової служби ДВУЗ «Севастопольський будівельний коледж» (арк.с.46) в період з 29.07.2009 року по 01.09.2009 року позивач 19 разів запізнилася на роботу, та 15 разів покидала з роботу раніше часу закінчення робочого дня. При цьому у вищевказаний період (з врахуванням вихідних та святкових днів) було лише 24 робочих дні.
Записи вахтерами робилися на підставі розпорядження директора ДВУЗ «Севастопольський будівельний коледж» від 20 липня 2009 року (арк.с.101), а їх справжність підтверджена поясненнями вахтерів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10
Відповідно до листа Комунального закладу «Севастопольська міська лікарня №7», вих.№102 від 24 лютого 2010 року (арк.с.118) протягом серпня 2009 року позивачу не видавалося листів непрацездатності.
Позивачем було надано до суду першої інстанції табель обліку робочого часу, підписаний директором ДВУЗ «Севастопольський будівельний коледж», за серпень 2009 року (арк.с.99), в якому не має відміток про запізнення позивача на роботу, або ранні уходи з роботи, про те з пояснень представника відповідача вбачається, що наказ №89-С був підписаний наприкінці робочого дня 31 серпня 2009 року - останнього дня місяця та на цей день табель обліку робочого часу за серпень 2009 року вже був складений та підписаний.
Таким чином суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що наказ №89-С від 31 серпня 2009 року про притягнення головного бухгалтера ДВУЗ «Севастопольський будівельний коледж» ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани був винесений на законних підставах та з дотриманням встановленого законом порядку. При цьому застосування заходів дисциплінарної відповідальності до працівників це виключна компетенція власника або уповноваженого ним органу. Висновок про систематичні порушення трудової дисципліни з боку працівника адміністрація може зробити на підставі усіх наявних у неї даних, у тому числі на підставі пояснень інших працівників, доповідних записок, а також записів вахтової служби.
Щодо доводів позивача про недійсність розпорядження та записів, через те, що відповідно до ст.32 Закону України «Про вищу освіту» та положень КЗпП України директор (керівник) вищого учбового закладу має повноваження до видачі наказів та розпоряджень, при цьому законом не встановлено обов'язку керівництва закладу доводити розпорядження до працівників, які не повинні їх безпосередньо виконувати.
Щодо записів вахтової служби ДВУЗ «Севастопольський будівельний коледж» позивач особисто підтвердила в судовому засіданні, що дійсно протягом робочого дня відлучалася з роботи, могла запізнюватись до початку робочого дня або йти з роботи раніше часу її закінчення, але ж такі дії були викликані виробничою необхідністю, про те доказів поважності порушення правил внутрішнього трудового розпорядку та трудової дисципліни позивачем надано не було.
02 вересня 2009 року директором ДВУЗ «Севастопольський будівельний коледж» було видано наказ №94-С про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани (арк.с.11). Підставою для винесення даного наказу було вчинення позивачкою аморального проступку не сумісного зі статусом керівника підрозділу, що виразилося у «крадіжці» документів позивачкою.
Згідно наданих матеріалів та пояснень 02 вересня 2009 року позивачка увійшла в кабінет директора ДВУЗ «Севастопольський будівельний коледж», попросила надати їй можливість зняти копію у приймальні директора з доповідної записки стосовно винесення наказу №89-С від 31 серпня 2009 року та доданих до неї документів, після чого вийшла з кабінету директора та приймальні, не знімаючи копій з документів, але повертати документи позивачка відмовилася.
У відповідності до ст.41 КЗпП України аморальність проступку є додатковою підставою для розірвання трудового договору за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, проте така підстава може бути застосована лише до працівників, які безпосередньо виконують виховні функції.
Станом на 02 вересня 2009 року позивач такі функції не виконувала.
Згідно з п.8 ст.40 КЗпП України факт вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника має бути підтверджено відповідним рішенням повноважних державних органів (постановою про притягнення до адміністративної відповідальності або вироком суду).
У суді першої інстанції ОСОБА_3 було підтверджено, що нею з кабінету директора ДВУЗ «Севастопольський будівельний коледж» було забрано саме доповідну записку з приводу порушень трудової дисципліни, яку було витребувано в неї перед винесенням наказу №89-С від 31 серпня 2009 року, проте жодним нормативним актом на позивача не покладено відповідальність за забезпечення збереження документів в ДВУЗ «Севастопольський будівельний коледж» окрім документів з бухгалтерського та податкового обліку.
Крім того ст.ст. 147-149 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються, як заходи впливу до порушників трудової дисципліни. Положення про трудову дисципліну працівників закріплено в ст.ст. 139-142 КЗпП України, Статуті ДВУЗ «Севастопольський будівельний коледж» та Правилах внутрішнього трудового розпорядку, однак, в жодному з цих нормативних актів не встановлено обов'язків та дисциплінарної відповідальності працівника з приводу документів, які складені та підписані особисто ним, та не є документами суворого обліку або переданими йому для відповідального зберігання.
При таких обставинах суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що не було підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, у зв’язку з чим наказ № 94-С від 02 вересня 2009 року підлягає скасуванню.
01 вересня 2009 року директором ДВУЗ «Севастопольський будівельний коледж» було підписано наказ №91-С про припинення виплати позивачу 15% надбавки до посадового окладу та відрахування зайво сплачених грошових коштів із заробітної платні позивача (арк.с.13).
Позивач на цьому наказі зробила напис про незгоду з п.2 наказу, а саме про відрахування з її заробітної платні зайво сплачених грошових коштів. Інших заперечень до цього наказу після ознайомлення з ним позивач не заявила.
23 листопада 2009 року було винесено наказ №131-С, яким змінено наказ № 91-С від 01 вересня 2009 року, а саме було виключено п.2 наказу №91-С про відрахування із заробітної платні позивача зайво сплачених грошових коштів, у вигляді 15% надбавки через відмову працівника від такого відрахування в добровільному порядку. При цьому відрахування із заробітної плати позивача не були зроблені жодного разу, що не заперечувалось позивачем.
Правомірність винесення наказу №91-С від 01 вересня 2009 року підтверджується положення постанови Кабінету Міністрів України №1298 від 30 серпня 2002 року «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», а також копією постанови від 26 лютого 2009 року про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_3за ознаками ст.ст.191 ч.2, 366 ч.1 КК України (арк.с.121-122), яку було порушено прокурором Гагарінського району м. Севастополя з підстави виявлення факту привласнення грошових коштів у вигляді незаконно встановленої та отриманої 15% надбавки до посадового окладу, здійснене шляхом зловживання позивачкою своїм службовим становищем. Зазначені обставини також були встановлені і перевіркою КРУ.
Таким чином суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що надбавку в розмірі 15% позивач одержувала безпідставно і з порушенням порядку, встановленого законодавством, та, маючі на це відповідні повноваження відповідач припинив подальшу виплату надбавки, при тому, що на момент розгляду справи судом наказ №91-С не містив приписів про відрахування із заробітної платні позивача будь-яких коштів.
Відмовляючи у задоволенні вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції, врахував положення ст.2371 КЗпП України і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у зв’язку з тим, що відшкодування моральної шкоди працівнику проводиться у разі порушення його законних прав, які привели до моральних страждань.
На підставах викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення суду ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування чи зміни немає.
Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 307, ст.ст.308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 22 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Л.М.Водяхіна
Судді: В.С.Зотов
В.М.Сундуков