Справа № 2-725/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 квітня 2011 року                                          м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

Головуючого судді –Гончаренко П.П.,

При секретарі –Зеленській С.Ю.,

За участю прокурора – Домінової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Прокурора Запорізького району Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької районної державної адміністрації до ОСОБА_1, треті особи: Відділ Державного комітету України по земельним ресурсам в Запорізькому районі, ДП «Запорізьке лісомисливське господарство»Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства, Лисогірська сільська рада Запорізького району Запорізької області, про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки власнику землі з приведенням земельної ділянки у придатний для використання стан шляхом знесення самовільно збудованої будівлі, суд –

ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки власнику землі з приведенням земельної ділянки у придатний для використання стан шляхом знесення самовільно збудованої будівлі, вказавши, що  03.09.2010 р. до прокуратури Запорізького району надійшло звернення ДП «Запорізьке лісомисливське господарство»з приводу виявлення порушень вимог земельного та лісового законодавства України при використанні земельних ділянок для розміщення будівель та споруд. За вказаним зверненням проведено перевірку, в ході якої встановлені наступні обставини. Відповідно до ч.ч. 1, 2   ст. 83 Земельного кодексу України (далі за текстом –ЗК України) землі, які належать на праві власності  територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній  власності  перебувають  усі  землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами,  на яких розташовані об'єкти  комунальної власності. В ході проведення перевірки за вказаним зверненням із залученням фахівців Управління з контролю за використанням та охороною земель в Запорізькій області встановлено наступне. 05.08.2010 р. співробітниками відділу Держкомзему в Запорізькому районі проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства України на території АДРЕСА_1. Встановлено, що земельна ділянка площе 0,016 га, яка розташована на території АДРЕСА_1, за межами населених пунктів самовільно зайнята ОСОБА_1,  шляхом проведення робіт з будівництва одноповерхової капітальної споруди та берегоукріплення. Будівля та споруди знаходяться безпосередньо на березі р. Дніпро, прибережна захисна смуга якої становить 100 м. (ч. 2 ст. 60 Земельного кодексу України). Правовстановлюючі документи на вищезазначену земельну ділянку відсутні. У зв’язку із викладеними обставинами, 09.08.2010 р. державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель в Запорізькій області складено протокол про адміністративне правопорушення серія А № 6247 у ОСОБА_1 за ст. 53-1 КУпАП. Того ж дня, державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель в Запорізькій області, винесено постанову № 07293 про закриття справи, оскільки в діях правопорушника вбачається ознаки злочину. В подальшому Запорізьким РВ ГУМВС України в області порушено  кримінальну справу за ч. 4 ст. 197-1 КК України. Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права  користування  земельними  ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів  виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень,  визначених  цим  Кодексом  або за результатами аукціону. Відповідно до ст.ст. 125, 126 ЗК України право власності та право оренди  земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Документом, який посвідчує право власності на земельну ділянку, є державний акт на право власності на земельну ділянку. Відповідно до ч. 5 ст. 126 ЗК України, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону. Проте незважаючи на здійснення фактичного використання земельної ділянки, ОСОБА_1 не набуто ані права власності, а ні права оренди земельної ділянки, на якій розташована самовільно побудовану будівлю. Статтею 90 ЗК України визначено низку прав власника земельної ділянки. Проте реалізація права власності держави в особі Запорізької районної державної адміністрації у відношенні вказаної вище земельної ділянки є неможливим, оскільки на земельній ділянці розміщено нерухомі об’єкти, які є самовільно побудованими. Частина 2 ст. 90 ЗК України передбачає, що порушені  права  власників  земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом. Статтею 212 ЗК України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних  осіб,  які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду. Таким чином, в ході проведення перевірки встановлено, що земельна ділянка площею 0,016 га використовується  ОСОБА_1 на території АДРЕСА_1 за межами населеного пункту без отримання відповідних документів та без укладення договору оренди, а тому земельна ділянка є самовільно зайнятою, що зумовлює настання наслідків, передбачених ст. 212 ЗК України.  Крім того, при проведенні перевірки із залученням фахівців Запорізького регіонального управління водних ресурсів встановлено наступні обставини. Відповідно до ст. 89 Водного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмежень господарської діяльності. Серед іншого, в межах прибережних захисних смуг вздовж рік, навколо водойм, заборонено та на островах заборонено будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних, та лінійних), в т.ч. баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів. Об’єкти, які розташовані в прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Непридатні для використання в прибережній захисній смузі об’єкти, а також ті, що не відповідають установленим режимам господарської діяльності, підлягають виносу з прибережних захисних смуг. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 557 від 12.07.205 р. «Про затвердження Порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду»будівельні робота на землях водного фонду здійснюються у випадку надання дозволу (п. 1). Проте в ході проведення перевірки встановлено, що ОСОБА_1 здійснено будівельні роботи без отримання належного дозволу на будівництва, а також дозволу на проведення робіт на  земельній ділянці водного фонду. Крім того, відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 376 ЦПК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються  самочинним  будівництвом, якщо вони  збудовані або будуються  на  земельній ділянці,  що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про планування та забудову територій»встановлено, що  забудова територій передбачає здійснення нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об’єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі –будівництво).  Будівництво об’єктів містобудування здійснюється згідно з законодавством, державним стандартами, нормами та правилами, регіональними і місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією.  Відповідно до ч.  ст. 29 Закону України «Про планування та забудову територій»дозвіл на виконання будівельних робіт –це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об’єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт.  Частина 10 ст. 29 Закону України «Про планування та забудову території»здійснення будівельних робіт на об’єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством. Відповідно до підпункту 1 п. 3 Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 225 від 25.03.1993 року (з наступними змінами та доповненнями) видача та реєстрація в установленому порядку дозволів на  виконання робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об’єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств віднесено до компетенції Державної архітектурно будівельної інспекції України та її територіальних підрозділів. З наведеного вбачається, що для здійснення будівництва об’єктів на території Запорізького району Запорізької області видача дозволів на виконання будівельних робіт здійснюється Інспекцією ДАБК в Запорізькій області. В ході проведення перевірки Інспекцією ДАБК України в Запорізькій області встановлено, що ОСОБА_1 здійснено самовільне будівництво на земельній ділянці на самовільно зайнятій земельній ділянці. Відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦК України якщо власник (користувач)  земельної  ділянки  заперечує проти  визнання  права власності на нерухоме майно за особою,  яка здійснила  (здійснює)  самочинне  будівництво  на  його  земельній ділянці, або  якщо  це  порушує права інших осіб,  майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне  будівництво, або за її рахунок. На теперішній час власником земельної ділянки залишається держава в особі Запорізької районної державної адміністрації, а тому самовільне будівництво на самовільно зайнятій земельній ділянці порушує право держави вільно розпоряджатись земельною ділянкою. Жодних розпоряджень з приводу надання у власність земельної ділянки саме для ведення будівництва будь-яких нерухомих об’єктів до теперішнього часу не виносилось. Наведене свідчить про порушення ОСОБА_1  права власності на землю держави в особі Запорізької районної державної адміністрації,  що зобов’язує, відповідно до  ч.2 ст.121 Конституції України, органи прокуратури представляти інтереси держави в суді.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та прохає суд їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю та не заперечує проти їх задоволення.  

Третя особа –Запорізька райдержадміністрація –в судове засідання не з*явились, але надали заяву, в якій прохають розглядати справу без участі їх представника, позовні вимоги підтримують повністю.

Треті особи –Відділ Держкомітету України по земресурсам в Запорізькому районі, ДП «Запорізьке лісомисливське господарство»- в судове засідання не з*явились, заяви про відкладення справи не надали.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.

          Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 05.08.2010 р., складеного Лисогірською сільською радою Запорізького району Запорізької області, встановлення порушення ОСОБА_1 дотримання вимог земельного законодавства, а саме що земельна ділянка площею 0,016 га, що розташована на території АДРЕСА_1 самовільно зайнята ОСОБА_1 шляхом проведення робіт з будівництва одноповерхової капітальної споруди та берегоукріплення.

          Згідно протоколу про адміністративне правопорушення  серія А № 6247 від 09.08.2010 р., справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ст.. 53-1 КпАП України та п. 9 ч. 1 ст. 211 ЗК України –закрити, постановлено передати матеріали справи до Прокуратури Запорізького району, оскільки у порушенні є ознаки злочину, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України.

          Згідно припису Відділу Держкомзему у Запорізькому районі Запорізької області № 01947 від 09.08.2010 р.,           ОСОБА_1 приписано в термін до 09.09.2010 р. усунути існуюче порушення вимог чинного земельного законодавства.

          Згідно повідомлення від 11.08.2010 р. до Прокурора Запорізького району, вбачається, що земельна ділянка площею 0,016 га, розташована на території АДРЕСА_1 за межами населених пунктів самовільно зайнята ОСОБА_1 шляхом проведення робіт з будівництва одноповерхової капітальної споруди та берегоукріплення. Правоустановлюючі документи на зазначену земельну ділянку та будівлю у ОСОБА_1 відсутні.

Відповідно до ст.. 14 Конституції України, земля є основним національним богатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають всі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об*єкти комунальної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ст..ст. 125, 126 ЗК України, право власності та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Документом, який посвідчує право власності на земельну ділянку, є державний акт на право власності на земельну ділянку. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 90 ЗК України, порушені права власників земельних ділянок  підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.. 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідно до ст.. 89 Водного кодексу України, прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмежень господарської діяльності. Серед іншого, в межах прибережних захисних смуг вздовж рік, навколо водойм, заборонено та на островах заборонено будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), в т.ч. баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відповідно до ч. 10 ст. 29 Закону України «Про планування та забудову території», здійснення будівельних робіт на об*єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.

Відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦК України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Наведене свідчить про порушення ОСОБА_1 права власності на землю держави в особі Запорізької районної державної адміністрації.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 83, 90, 116, 125, 126, 212 ЗК України, ст.. 376 ЦК України,  ст. ст. 10, 11, 60, ч. 4 ст. 169, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Зобов‘язати ОСОБА_1  повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,016 га, яка розташована на території АДРЕСА_1 власникові –державі в особі Запорізької районної державної адміністрації з приведенням земельної ділянки у придатний для використання стан шляхом знесення самовільно збудованої будівлі.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Запорізький районний суд Запорізької області шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

          Суддя                                                                       П.П. Гончаренко