ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                          ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "19" червня 2006 р.                                                                   Справа № 6/23

Суддя господарського суду Чернівецької області Паскарь Авель Дмитрович

розглядаючи справу

за позовом   Відкритого акціонерного товариства "Кварц"

до відповідача Виконавчого комітету Чернівецької  міської  ради

про визнання недійсними пункту 1.4. рішення № 918/24 від 28.11.03р. та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 03.12.03р.

за участю представників:

позивача:   Крушельницькій І.А. – юрисконсульт, довіреність від 20.12.2005 р. № 590/100

відповідача:   Від виконкому Чернівецької міської ради: Іванович Л.Є. – начальник відділу, довіреність від 23.11.2005 р. № 8/18-996

Від Чернівецького міського комунального бюро технічної інвентаризації: не з’явився

Від ТОВ “Металохімкомплект”: Погайчук В.С. – генеральний директор

Від Приватного багатопрофільного підприємства “АВТО-ГУРТ”: Заворотнюк М.С., довіреність від 17.05.2006 року,

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство “Кварц” м. Чернівці звернулось з позовом до Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, Чернівецького міського комунального бюро технічної інвентаризації та Товариства з обмеженою відповідальністю “Металохімкомплект” м. Чернівці про визнання недійсним пункту 1.4 рішення виконкому Чернівецької міської ради від 28.11.2003 року № 918/24

про оформлення права власності ТОВ “Металохімкомплект” на нежилі приміщення в цілому по вул. Південно-Кільцевій, 14-А м. Чернівці, загальною площею 222,70 кв. м та свідоцтва виконкому Чернівецької міськради  про право власності  на вказані приміщення від 03.12.2003 року № 488765.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що у 2000 році ВАТ “Кварц” та громадянином Жебчуком Миколою Танасійовичом створено ТОВ “Металохімкомплект”. На виконання пункту 5 установчого договору, в грудні 2000 року ВАТ “Кварц” на підставі акту передачі внесло до статутного фонду ТОВ “Металохімкомплект” рухоме та нерухоме майно, в тому числі приміщення кафе, яке розташоване в м. Чернівці, вул.Південно-Кільцевій, 14-А, балансовою вартістю 33201 грн. Позивач вважає, що оскаржувані рішення та свідоцтво на право власності ТОВ “Металохімкомплект” на зазначені нежитлові приміщення Виконкомом Чернівецької міськради прийнято та видано всупереч установчим документам та в порушення вимог Закону України “Про власність”, без згоди позивача як єдиного та законного власника вказаного нерухомого майна.

Перший відповідач - Виконком Чернівецької міськради позов визнає у повному обсязі, посилаючись на те, що при зверненні ТОВ “Металохімкомплект” для оформлення права власності необхідно було отримати згоду загальних зборів ВАТ “Кварц” на оформлення свідоцтва про право власності, однак такої згоди не було.

Чернівецьке міське комунальне бюро технічної інвентаризації позов не визнає у зв’язку з тим, що ТОВ “Металохімкомплект” стало власником всього отриманого від його засновників майна у вигляді внесків до статутного фонду цього товариства, а рішення та свідоцтво про право власності прийнято та видано у відповідності до вимог Законів України “Про власність”, “Про господарські товариства”, засновницьких документів третього відповідача та Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28 січня 2003 р. за № 66/7387.

ТОВ “Металохімкомплект” позов визнає у зв’язку з тим, що 16.12.2003 року колишнім директором товариства Жебчуком М.Т. нежитлові приміщення були відчужені (продані) без врахування фінансового стану підприємства.

           Ухвалою від 20.03.2006 року, за усним клопотанням Чернівецького міського комунального бюро технічної інвентаризації, було залучено третьою особою на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору власника зазначеного нерухомого майна -  Приватне багатопрофільне підприємство “АВТО-ГУРТ” м. Чернівці, яке позов не визнає, посилаючись на те, що оскаржуване рішення першого відповідача та свідоцтво про право власності прийняті без порушень чинного законодавства.

                Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та вивчивши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Поняття і  види  господарських  товариств, правила їх створення, діяльності, а також  права  і  обов'язки  їх учасників та засновників регулюються Законом України “Про господарські товариства” від 19.09.1991 р. № 1576-ХІІ, (надалі –Закон № 1576-ХІІ), статтею 1 якого встановлено, що   Господарськими   товариствами   визнаються підприємства, установи, організації,  створені  на  засадах  угоди юридичними особами і громадянами шляхом  об'єднання  їх  майна  та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать:  акціонерні  товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства  з  додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства, а частиною першою статті 13 цього ж закону передбачено, що вкладами учасників  та  засновників  товариства  можуть  бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні  цінності,  цінні папери тощо.

У відповідності до статті 12 Закону № 1576-ХІІ, Товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.

Судом встановлено, що згідно установчого договору, 09.10.2000 року ВАТ “Кварц” та громадянин  Жебчук М.Т. ( м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 77/208) створили товариство з обмеженою відповідальністю “Металохімкомплект” зі статутним фондом 960000 грн. Пунктами 6, 6.1, 7 установчого договору було передбачено, що  ВАТ “Кварц” та Жебчук М.Т. вносять до статутного фонду товариства майно відповідно  у розмірі 858500 грн. (89,43%) та 101500 грн. (10,57%).

На підставі акту передачі без дати, ВАТ “Кварц”, за погодженням   розпорядника його майна, внесло до статутного фонду ТОВ “Металохімкомплект” рухоме та нерухоме майно на загальну суму 858500 грн., у тому числі приміщення кафе балансовою вартістю 33201 грн., яке розташоване  по вул. Південно-Кільцевій, 14А м. Чернівці.

Таким чином, відповідно до статті 12 Закону № 1576-ХІІ, зазначене майно, у тому числі приміщення кафе, стало власністю створеного позивачем та Жебчуком М.Т. Товариства з обмеженою відповідальністю “Металохімкомплект”, статут якого ліцензійно-реєстраційною палатою виконкому Чернівецької міської ради був зареєстрований 13.12.2000 року.

Пунктом 7.1 згаданого статуту визначено, що управління Товариством здійснюють: збори учасників, ревізійна комісія та генеральний директор Товариства. Повноваження генерального директора Товариства встановлені пунктом 7.5.2 статуту, яким передбачено, що генеральний директор вирішує всі питання діяльності Товариства, крім тих, що належать до компетенції загальних зборів учасників Товариства і ревізійної комісії.

Згідно протоколу зборів засновників ТОВ “Металохімкомплект” від 22.09.2000 року № 1, генеральним директором призначено Жебчука М.Т., який відповідно до пункту 7.5.6 статуту, виступає представником Товариства в усіх організаціях як на всій Україні, так і за кордоном, розпоряджається від імені Товариства майном та коштами Товариства, підписує від імені Товариства угоди та інші фінансові зобов'язання на суму, що не перевищує розмір статутного фонду.

На  звернення  директора ТОВ “Металохімкомплект” Жебчука М.Т. від 03.11.2003 р.,10.11.2003 р. та 18.11.2003 р., який діяв у межах  наданих йому статутом підприємства повноважень, Чернівецьке міське комунальне бюро технічної інвентаризації підготувало висновки про можливість оформлення права власності на нежилі приміщення по вул. Південно-Кільцевій, 14А та відповідний проект рішення виконкому Чернівецької міської ради. Пунктами 1.4, 4 рішення виконкому Чернівецької міськради від 28.11.2003 р. № 918/24, яке оскаржується позивачем, у відповідності до вимог чинного законодавства, у тому числі вимог Закону України “Про власність” та статті 12 Закону України “Про господарські товариства”, Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Міністерством юстиції України наказом від 28.01.2003 року № 6/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.01.2003 р року за № 66/7387, право власності на зазначені нежилі приміщення було оформлено за ТОВ “”Металохімкомплект”, а Чернівецькому МКБТІ було доручено видати Товариству свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

На виконання згаданого рішення, виконкомом Чернівецької міськради ТОВ “Металохімкомплект” було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 03.12.2003 року № 488765, у відповідності до якого третій відповідач став власником нежилих приміщень, загальною площею 222,70 м кв., які розташовані за адресою: м. Чернівці, вул. Південно-Кільцева, 14А.

Частинами першою та другою статті 86 КАС України, встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

З огляду на викладене та приймаючи до уваги, що оскаржувані рішення та свідоцтво про право власності на нерухоме майно виконкомом Чернівецької міськради прийнято та видано без будь-яких порушень норм матеріального та процесуального права,  визнання першим та третім відповідачами вимог позивача, як й самі позовні вимоги, судом визнаються необгрунтованими.

Тому, відмовляючи у задоволенні позову, відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягненню не підлягають.

   На підставі викладеного, керуючись  статтями 86, 94, 160-163, 167, 185, 186 пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

На підставі   та керуючись ст. ст. 2, 71, 86, 94, 160-163, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

.У задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

2.Судові витрати покласти на позивача.

Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Порядок і строки апеляційного оскарження.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                             А.Д. Паскарь