Справа №11-415 Категорія 309ч.2

Головуючий у І інстанції Литвиненко Н.В. Доповідач Шаліна Т.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2006року колегія суддів Судової палати по кримінальним справам Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого: Шаліної Т.О.

суддів: Козлова О.М., Шапар Ю.І.

за участю прокурора: Івченко Д.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 4 травня 2006 року, яким

ОСОБА_1, уродженця м. Маріуполя, громадянина України, раніше судимого 08.10.1993 року Жовтневим райсудом м. Маріуполя за ст..81ч.1, 140 ч.№ КК України до 3 років позбавлення волі; 21.04.1998 року тим же судом за ст.229-6 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі; 31.10.2002 року тим же судом за ст. .263 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі, звільненого 16.10 2003 року за відбуттям покарання.

засуджено за ст..З09 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі.

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду засуджений ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за вчинення злочину при наступних обставинах.

На прикінці серпня 2005 року засуджений ОСОБА_1 у денний час, знаходячись на пустирі біля школи № 7 у м. Маріуполі, незаконно, повторно без мети збуту придбав (зібрав) листя дикоростучою коноплі, яку приніс до себе додому у квартиру АДРЕСА_1, де висушив. Виготовив і зберігав особо небезпечний наркотичний засіб - канабіс вагою 41,1 г., який 9 лютого 2006 року біля 18 год.30 хв. біля магазину „АБВ техніка" по АДРЕСА_2 був виявлений у нього при затриманні робітниками міліції.

У апеляції засуджений просить змінити вирок, пом'якшити йому покарання і звільнити від його відбування, застосувавши іспитовий строк. Вказує, що він хворіє на туберкульоз, а також інші тяжкі захворювання. Його мати теж дуже хвора і не може сама пересуватися по квартирі.

Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, який заперечував проти доводів апеляції і наполягав на залишені вироку без зміни, дослідивши матеріали справи і перевіривши

доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності із п.5ч.1ст.367, п.1 ст.373 КПК України, підставами для скасування або зміни вироку при розгляді справи у суді апеляційної інстанції є невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Апеляційний суд змінює вирок у випадках пом'якшення покарання, коли визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого.

Згідно із ст.372 КПК України, невідповідним ступеню тяжкості злочину та особі засудженого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею Кримінального кодексу, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим як внаслідок м'якості, так і суворості.

Суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини засудженого ОСОБА_1  і дав належну юридичну оцінку його діям. При вирішенні питання про призначення покарання, суд першої інстанції у вироку послався на обставини, які обтяжують його відповідальність, а саме те, що він не працюю і перебуває на обліку у наркодиспансері м. Маріуполя. Але ч.І ст.67 КК України ці обставини не передбачені, тому на підставі ч.З ст.67 КК України при призначені покарання вони не можуть бути визнані такими, що обтяжують покарання. Разом з тим, у вироку суд послався і на обставини, які  пом'якшують відповідальність засудженого.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.1 Постанови №7 від 24 жовтня 2003 року „ Про практику призначення судами кримінального покарання" , призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Беручи до уваги дані, які характеризують особу засудженого, а також ступінь тяжкості вчиненого злочину, та обставини, які його спонукали вчинити цей злочин, колегія суддів вважає, що призначене йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі є занадто  суворим, а його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів, можливо без його ізоляції від суспільства.

Тому, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню, вирок у частині призначення покарання зміні, а при призначенні покарання засудженому доцільним буде застосувати до нього ст.75, 76 КК Україні.

Керуючись ст.. 366,367,372,373 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА

Апеляцію засудженого ОСОБА_1. задовольнити.

Вирок Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 4 травня 2006 року відносно ОСОБА_1 змінити.

Виключити з мотивувальної частини вироку обтяжуючи відповідальність обставини: не працює, перебуває на обліку у наркологічному диспансері м. Маріуполя.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від призначеного покарання, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього у відповідності із ст.76 КК України обов'язки:

·        не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

·        повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи;

·        періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

У решті частині вирок залишити без зміни.