ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22а - 2292/07 Головуючий суддя у 1-ій інстанції -
Категорія статобліку- 21 Дубінін І.Ю. (справа №А8/155-07)
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2007 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Поплавського В.Ю.,
суддів - Уханенка С.А., Мартиненка О.В.,
при секретарі - Портненко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 09 липня 2007 року за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі, про оскарження дій та скасування акту, -
в с т а н о в и л а :
В червні 2007 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1. звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі про оскарження дій та скасування акту.
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 09 липня 2007 року в задоволені адміністративного позову було відмовлено.
Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду, оскільки судом невірно встановлені обставини справи, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду скасувати та постановити нове рішення.
Відповідно до матеріалів справи фізична особа - підприємець ОСОБА_1. зареєстрований як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська (а.с.7).
Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-1У від 09.07.03р. регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування
Відповідно до ч. 6 ст. 21 вказаного Закону, відомості про громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які працюють у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) подаються до територіального органу Пенсійного фонду страхувальниками - роботодавцями, які виплачують цим особам заробітну плату, допомогу. Форми документів, порядок та строки їх подання встановлюються правлінням Пенсійного фонду.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.06.04 року № 7-6 було затверджено Порядок формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до п. 1.3. названого Порядку, страхувальник один раз на рік до 1 квітня поточного року згідно із затвердженим графіком подає до територіального органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації комплект документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб за попередній рік.
Але у вказаний строк відповідні документи позивач до ПФУ у Жовтневому районі не подав, оскільки вважав, що законодавством не встановлені строки для подання відомостей.
Відповідачем було складено акт №552 від 8 травня 2007 року про виявлення факту порушення законодавства, щодо строків подачі відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку.
За наслідками розгляду акта першим заступником начальника управління було прийнято рішення №544 від 21 червня 2007 року про застосування до позивача фінансових санкцій за неподання відомостей в розмірі 170 грн.
Частиною 3 ст. 2 КАС україни передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано…
Крім того, згідно ч. 2 ст. 71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про правомірність прийнятого першим заступником управління ПФУ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська рішення застосування до позивача фінансових санкцій за неподання відомостей в розмірі 170 грн. При цьому суд посилався, що закон не конкретизував причини відсутності начальника, тому заступник діяв правомірно.
Проте, з такими висновками погодитися не можна.
Відповідно до ч. 17 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від імені виконавчих органів Пенсійного фонду розглядати справи про правопорушення і накладати фінансові санкції та адміністративні стягнення мають право, зокрема начальники управлінь Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах, а в разі їх відсутності - заступники начальників цих управлінь.
Таким чином, заступник законодавчо не наділений правом приймати рішення про накладення штрафних санкцій за наявності начальника відповідного підрозділу. Таке право йому надано тільки у разі його відсутності (хвороба, відрядження, відпустка тощо) та покладення виконання обов'язків керівника на його заступника. Таким чином, поняття відсутності за чинним законодавством пов'язується із поважністю причин відсутності, які мали бути доведені відповідачем.
Оскільки відповідач не довів, що начальник відповідача був відсутній під час прийняття спірного рішення, колегія судів приходить до висновку про те, що спірне рішення заступника начальника управління №544 від 21 червня 2007 року є незаконним, тому його необхідно скасувати.
Під час судового розгляду доказів про те, що заступник мав повноваження приймати відповідні рішення у відсутності начальника відповідного управління - не було надано.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та визнати неправомірними дії відповідача щодо застосування до позивача фінансових санкцій та визнати незаконним рішення №544 від 21 травня 2007 року про застосування фінансових санкцій за неподання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку.
Керуючись п.4 ч.1 ст. 202 КАС України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 09 липня 2007 року - скасувати. позовні вимоги задовольнити та визнати неправомірними дії відповідача щодо застосування до позивача фінансових санкцій та визнати незаконним рішення №544 від 21 травня 2007 року про застосування фінансових санкцій за неподання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.
Судді: