Справа № 2-1661/11

У Х В А Л А  

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

11 квітня 2011 року                                                                            м. Харків

            Суддя комінтернівського районного суду м. Харкова Буцький В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»про визнання недійсним третейського застереження рамкової угоди та розірвання рамкової угоди, -

В С Т А Н О В И В :

      ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ПАТ «Альфа-Банк», в якій просить визнати третейське застереження, передбачене п. 4.7 рамкової угоди SMERS00572 від 30 січня 2008 року, укладеної між ним та ПАБ «Альфа-Банк», недійсним  та розірвати рамкову угоду SMERS00572 від 30 січня 2008 року.

    В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ст.ст. 6,203, 215 ЦК України, Закон України «Про третейські суди»та  ст.ст. 1, 11, 15, 22 Закону України «Про захист прав споживачів»№ 1023-XII та пред’являє позов за місцем свого проживання відповідно до ч.5 ст. 110 ЦПК України.

        Відповідно до ст. 11 Закону № 1023-XII договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов’язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов’язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

           У цьому ж Законі чітко прописана процедура укладання договору, в якій йдеться й про питання щодо надання інформації кредитодавцеві та споживачеві один про одного та щодо умов кредитування: мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений, форми його забезпечення, тип процентної ставки, сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту, строк, на який кредит може бути одержаний, та варіанти його повернення. При цьому в разі ненадання зазначеної інформації суб’єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.

        У зв’язку з цим, застосування Закону № 1023-XII до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи процентної ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору зазначений Закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство, що регулює кредитні правовідносини.

           Відповідно до ч.2 ст.109 ЦПК України,  позови до юридичних осіб  пред’являються в суд за їхнім  місцем знаходження.

         В позовній заяві місце знаходження відповідача зазначене: м. Київ, вул. Десятина, 4/6.

          За таких обставин, дана цивільна справа не підсудна Комінтернівському районному суду м. Харкова.

         Відповідно до ст. 115 ЦПК України, якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала.  

   Керуючись ст. 115  ЦПК України,

У Х В А Л И В :

          Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»про визнання недійсним третейського застереження рамкової угоди та розірвання рамкової угоди повернути позивачеві для подальшого подання до належного суду.

        Ухвала може бути оскаржене в апеляційному порядку через Комінтернівський районний суд м.Харкова шляхом подачі в 5-денний строк з дня її  проголошення апеляційної скарги, а особами,  які брали  участь  у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення - протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.  

Суддя:   В. В. Буцький