Справа №11-397                                                             Головуючий у І інстанції Дзюба М.В.

Доповідач Шаліна Т.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20   липня  2006   року     колегія   суддів   Судової  палати   по   кримінальним   справам Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого: Шаліної Т.О.

суддів: Баркової Л.Л., Кочегарової Л.М.

з участю прокурора: Трушкова Д.М.

та захисника: ОСОБА_1 розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі   апеляцією прокурора приймавшого участь при розгляді справи старшого помічника прокурора Приморського району м. Маріуполя   на постанову Приморського районного суду м. Маріуполя від 26 травня 2006 року якою скасовано постанову про порушення кримінальної справи.

ВСТАНОВИЛА:

Постановою прокурора Приморського району м. Маріуполя від 24 березня 2006 року порушена кримінальна справа щодо ОСОБА_2 за ст. 190ч.4,209ч.1 КК України.

Постановою Приморського районного суду м. Маріуполя від 26 травня 2006 року вказана постанова скасована, матеріали повернуті для додаткової перевірки.

У апеляції прокурор приймавший участь при розгляді справи в суді першої інстанції просить постанову суду скасувати і скаргу захисників залишити без задоволення.. При цьому вказує, що суд першої інстанції порушив норми кримінально-процесуального законодавства, а саме безпідставно вказав, що при порушенні кримінально справи не були дотримані вимоги ст.ЛЗОКПК, оскільки ця стаття регламентує порядок прийняття рішень слідчим та прокурором під час досудового слідства, а не при порушенні кримінально справи. Порядок порушення кримінальної справи та приводи і підстави до цього, регламентуються ст.94,98 КПК, які були дотримані при порушені кримінальної справи.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав доводи своєї апеляції, захисника ОСОБА_1, який не погодився з доводами апеляції і наполягав на залишені постанови суду без зміни, вивчивши матеріали за якими порушена кримінальна справа, а також судові матеріали за розглядом скарг захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_3., колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню за таких підстав.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.4 Постанови №1 від 11 лютого 2005 року „ Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи", розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суддя вправі з'ясувати лише такі питання: чи були наявними на час порушення справи передбачені ч.1ст.94 КПК приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатніх даних, що вказували на наявність ознак злочину (ч.2ст.94 КПК); чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінально справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (ст..98 КПК).

Як вбачається з матеріалів, на підставі яких 24 березня 2006 року прокурором Приморського району м. Маріуполя була винесена постанова про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст.. 190 ч.4 та 209 ч.І КК України, що приводом для порушення даної справи було безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину з боку ОСОБА_2, а підставою - рапорт старшого помічника прокурора Приморського району м. Маріуполя Н.В.Сліпченко від 23.03.2006 року і матеріали перевірки додержання вимог законодавства щодо запобігання протидії легалізації (відмиванню) грошових коштів, здобутих злочинним шляхом . Вказана перевірка проводилась на підставі заяви голови комітету кредиторів ТОВ „Азов-Бюро-Лімітед" та арбітражного управляючого ТОВ „Азов-Бюро-Лімітед" від 8 листопада 2005 року та заяв ОСОБА_4. від 10.03.2006 року. Під час перевірки ОСОБА_2 дав письмові пояснення на ім'я прокурора Приморського району м. Маріуполя, де вказав, що він працював керівником ТОВ „ Азов-Бюро-Лімітед" з 1991 року по серпень 2002 року, і у зв'язку з ліквідацією товариства по рішенню суду він усі справи передав арбітражному управляючому, а сам звільнився з підприємства (а.с.69-70т.1). Між тим, він, як керівник ТОВ „Азов-Бюро-Лімітед" 1 серпня 2002 року уклав договір з ПМП „Манібек" про віддання грошової вимоги, а також приймав участь у суді першої та апеляційної інстанції як представник третьої особи ТОВ „Азов-Бюро-Лімітед" при розгляді позову ПМП „Манібек" до ОСОБА_5, про утримання 90000грв., а після стягнення позивної суми з ОСОБА_5., не перерахував її на рахунки ПМП „Манібек" та ТОВ „Азов-Бюро-Лімітед", а перерахував на свій особистий рахунок і до даного часу утримує їх у себе.

Колегія суддів вважає, що висновки суду про те, що при порушенні кримінальної справи відносно Т ОСОБА_2 за ст.. 190ч.4, 209ч.1 КК України не було достатніх даних, які б свідчили про наявність в його діях ознак злочинів передбачених ціми статтями, не відповідають фактичним обставинам справи. Що стосується висновків суду, відносно порушення постановою прокурора від 24 березня 2006 року кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст. 205 ч.2 КК України, то цією постановою була порушена тільки кримінальна справа за ст.190ч.4 та 209ч.1 КК України. Кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ст.205 ч.2 КК була порушена в. о. керівника СВ Приморського РВ ММУ УМВС України у Донецькій області постановою від 20 лютого 2006 року, яка ніким не оскаржувалась.

Необгрунтовано суд вказав, що постанова прокурора про порушення кримінальної справи повинна відповідати вимогам ст. 130 КПК, оскільки ця стаття регламентує прийняття рішень слідчим або прокурором під час провадження досудового слідства. Порядок порушення справи регламентується ст.98 КПК України, якій відповідає постанова прокурора про порушення кримінальної справи від 24 березня 2006 року, бо містить в собі всі необхідні реквізити з посиланням на приводи і підстави за якими порушена кримінальна справа, в чому складаються ознаки злочину за якими порушена кримінальна справа, а також статті кримінального кодексу.

За цих обставин колегія суддів вважає, що при порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 прокурор дотримався вимог кримінально-процесуального закону, тому підстав для скасування його постанови про це не вбачається.

Таким чином, постанова суду підлягає скасуванню.

Скасовуючи постанову суду, колегія суддів вважає за необхідне з наведених вище підстав постановити свою ухвалу про залишення скарги захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_3. без задоволення.

Доводи апеляції, що прокурор порушив справу без проведення експертизи, яка б підтвердила, що підписи на дорученнях та інших документах підробив ОСОБА_2 є передчасним обговоренням, бо така експертиза повинна призначатися на підставі сукупності інших доказів в межах строків досудового слідства по справі.

На підставі наведеного та керуючись ст..ст.362,366 КПК України, колегія суддів.

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора приймавшого участь при розгляді справи в суді першої інстанції задовольнити.

Постанову Приморського районного суду м. Маріуполя від 26 травня 2006 року про скасування постанови прокурора Приморського району м. Маріуполя від 24 березня 2006 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 скасувати.

Відмовити в задоволенні скарги захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_3. про скасування постанови прокурора Приморського району м. Маріуполя від 24 березня 2006 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ст. 190ч.4,209ч. 1 КК України .