копія                                                                                                                    

Справа 2-43/11    

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

14 квітня 2011 року

Оратівський районний суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р.В.

при секретарі Данилюку В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Оратів в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала і суду пояснила, що 20.11.1999 року Горобіївською сільською радою Сквирського району Київської області зареєстровано шлюб між нею та відповідачем. Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3. Спільне життя не склалось через несумісні характери та різні погляди на життя, що призводило до непорозуміння та сімейних негараздів, сварок. Крім того, відповідач зловживав спиртними напоями, вчиняв бійки, неодноразово притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності, не працював, сім’ю матеріально не утримував. Дані обставини зробили спільне життя неможливим. З травня 2000 року подружніх стосунків не підтримують, проживають окремо, син проживає з нею та знаходиться на її утриманні. Відповідач тривалий час не працює, жодної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Спроб до примирення не робили, вважає, що примирення між ними та збереження сім’ї неможливе. Спору про місце проживання дитини та спору майнового характеру між ними немає. Просить стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з  10.02.2011 року і до досягнення дитиною повноліття. Просить шлюб розірвати, судові витрати покласти на відповідача. Після розірвання шлюбу бажає залишити прізвище «Березня».

Відповідач  ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності від відповідача не надійшло.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення спору. Оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення спору, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача в порядку ст. 224 ЦПК України та ухвалити заочне рішення.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, 20.11.1999 року Горобіївською сільською радою Сквирського району Київської області зареєстровано шлюб між позивачем та відповідачем, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис за № 06, що підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_1, після реєстрації шлюбу прізвище позивача змінено на ОСОБА_2.

Згідно свідоцтва про народження дитини встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини НОМЕР_2.

Із довідки виконавчого комітету Угарівської сільської ради Вінницької області від 07.02.2011 року № 25 вбачається, що дитина проживає із позивачем і перебуває на її утриманні.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини», ст.51 Конституції України, ст.ст. 104, 105, 180, 181, 182 Сімейного Кодексу України.

В судовому засіданні встановлено, що спільне сімейне життя сторін не склалося по причині різних поглядів на життя, несхожості характерів, між ними втрачено почуття поваги та любові, сторони подружніх стосунків тривалий час не підтримують та не бажають поновлювати подружні стосунки, що свідчить про те, що сім’я фактично розпалася. Дитина проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні. Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини.

Згідно ст.112 СК України суд, з'ясувавши фактичні взаємовідносини подружжя, які виразились в тому, що сімейні стосунки у сторін не склалися через несумісні характери, сім’я фактично розпалась, вважає, що немає підстав для вжиття  заходів для примирення подружжя, спільне життя подружжя та подальше збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін та інтересам дитини, що мають істотне значення, тому шлюб необхідно розірвати.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову і має підстави для задоволення заявлених вимог про розірвання шлюбу.

Відповідно до положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини»в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов’язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Відповідно до ч.2 ст.51 Конституції України, ст.180 Сімейного Кодексу України - батьки зобов’язані утримувати своїх дітей до їх повноліття, а тому є підстави для стягнення із відповідача аліментів на утримання його дитини.

Відповідно до ст.182 СК України суд при визначенні розміру аліментів, враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

При вирішенні питання про розмір аліментів, суд виходить із того, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину, відповідно до ч.2 ст.182 СК України, не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд враховує ту обставину, що відповідач не надав суду заперечень на позовну заяву, а також не надав жодних доказів щодо свого стану здоров’я, матеріального становища, наявності на утриманні інших дітей.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.

Виходячи із наведеного, суд вважає, що відповідач може і повинен надавати матеріальну допомогу дитині. За таких обставин, суд має підстави стягнути з відповідача на користь позивача аліменти в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з  10.02.2011 року і до досягнення дитиною повноліття.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову і має підстави для задоволення заявлених вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивач звільнена від сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи при подачі позову про стягнення аліментів, а тому в порядку ч.3 ст. 88 ЦПК України має підстави стягнути із відповідача на користь позивача понесені нею судові витрати при зверненні із позовною заявою про розірвання шлюбу, а також стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи про стягнення аліментів.

Згідно ч.2 ст.114, ч.3 ст.115 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

        На підставі викладеного, керуючись ст.. ст.. 104, 105, 112, 113, 114, 180, 182, 183 СК України, ст.ст.11, 57, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

             Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 20 листопада 1999 року Горобіївською сільською радою Сквирського району Київської області, актовий запис за № 06 - розірвати.

          Після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_1 залишити прізвище „Березня”.

          Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: с. Горобіївка Сквирського району Київської області, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованої та проживаючої за адресою: с. Угарове Оратівського району Вінницької області щомісячно аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з  10.02.2011 року і до досягнення дитиною повноліття.

          Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп. та 30 грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн. 00 коп. та 90 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної  скарги  на  рішення  суду  протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної  скарги  на  рішення  суду  протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Оратівський районний суд. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для  подання  апеляційної  скарги,  якщо апеляційну скаргу не було подано.  

          СУДДЯ    підпис

З оригіналом згідно.

Суддя                  Р.В. Романчук