Справа № 2-а-1926/11

П О С Т А Н О В А

іменем України

          14 квітня  2011 року                                                                       м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді Діденко О.П.,

          розглянувши у порядку письмового провадження  справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в  м. Ніжині  Чернігівської області про  зобов»язання   здійснити  перерахунок   та виплату  державної соціальної допомоги, як дитині війни,  

в с т а н о в и в:

          Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, у  якому зазначила, що  управлінням Пенсійного фонду України в м. Ніжині Чернігівської  області  (далі - відповідачем) у  порушення  норм Конституції України, положень Закону України "Про соціальний захист дітей війни",   державна соціальна допомога їй,  як дитині війни, виплачується    у меншому розмірі, ніж це передбачено законом, тому  просила зобов"язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни,  у розмірі  30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в межах строку звернення до суду.

В судове засідання позивач ОСОБА_1  не з»явилася,  але  в позові справу просила  розглянути в  її  відсутність.

            Представник відповідача в судове засідання не з»явився також, але в письмовому запереченні відповідач  просив  розглянути справу без участі його представника, тому  суд  визнав можливим відповідно до  ст.122 ч. 4 КАС України справу розглянути в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, у зв»язку з чим відповідно до ст. 41 ч.1 КАС України  фіксування судового засідання  за допомогою  звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

В письмовому запереченні на позов відповідач  просив відмовити у його  задоволенні   з тих підстав, що  питання надбавки до пенсії позивачу врегульовано Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28.05.2008 року за № 530, відповідно до якої вона виплачується у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність - 49,80 грн., у межах бюджетних асигнувань.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до слідуючого висновку.

Позивач  ОСОБА_1   народилась  ІНФОРМАЦІЯ_1,   що підтверджується копією паспорта на а.с.3, а тому відповідно до ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року  являється дитиною війни, отримує пенсію за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення з відміткою «дитина війни» на а.с.4, тобто має право на пільги, передбачені зазначеним законом, при цьому доплату до пенсії здійснює відповідач.

Позивач звернулася до суду 04 квітня  2011 року, тому стосовно  позовних вимог у межах шестимісячного строку звернення до суду,  а саме з 04 жовтня 2010 року   суд приймає до уваги слідуюче.

Статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” ( в редакції до 28.12.2007 року) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлено ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”.

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року за № 107-1V (підпункт 2 пункту 41 розділу 11) внесені зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якими передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів  війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Але рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року N 10-рп/2008 зазначені зміни  визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними, тобто вказаним рішенням Конституційного Суду України було поновлено перелік пільг та соціальних гарантій дітям війни, а саме - виплату надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком і в подальшому виплата такої надбавки не зупинялася.

Відповідно до ст.19 ч.2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. А відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права  і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, при  прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

За таких обставин відповідач, починаючи з 04 жовтня 2010 року  і по березень 2011 року  включно  діяв усупереч ст. 19 ч.2 Конституції України, оскільки  за вказаний час    повинен був здійснювати доплату надбавки до пенсії позивача у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,    встановленої відповідно до  ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”,   а не в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тому суд вважає можливим  позовні вимоги  в частині зобов»язання  відповідача  провести  перерахунок  та виплату  державної  соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  за період з 04 жовтня 2010 року  по березень 2011 року включно задовольнити,  за виключенням фактично отриманих нею за цей період сум.

Відповідно до ст.94 КАС України   з місцевого бюджету м. Ніжина на користь  ОСОБА_1  слід стягнути 03 (три) грн.40 коп. у повернення сплаченого судового збору.

          Керуючись ст.ст.158-163, 99, 94  Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.19, 22, Конституції України, ст.ст. 1, 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008, суд

п о с т а н о в и в:

          Позовні вимоги  ОСОБА_1  задовольнити.

          Зобов»язати  управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині Чернігівської  області       здійснити перерахунок та провести  виплату ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни,  у розмірі  30% мінімальної пенсії за віком,   встановленої відповідно до  ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”,   відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з  04 жовтня 2010 року по березень 2011 року  включно,   за виключенням фактично отриманих нею за цей період сум.

                    Стягнути з місцевого бюджету  м. Ніжина на користь  ОСОБА_1 03 грн.40 коп. у повернення сплаченого судового збору.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного адміністративного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя                                                                           О.П. Діденко