Справа № 2-311/11

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

     І М Е Н Е М    У  К  Р  А  Ї Н И

          10.03.2011                                                             Замостянський районний суд м. Вінниці

в складі: головуючого – судді Воробйова В.В.,

при секретарі Панчук О.В.,

за участю сторін:

позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом  ОСОБА_1   до  ОСОБА_2  про  стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, мотивуючи позовні вимоги тим, що з 7 вересня 1991 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу у сторін є повнолітня дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітній син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини не надає і тому позивач вимушений був звернутись з позовом до суду та просив стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини всіх заробітків відповідача щомісячно, але не менше встановленого мінімуму на дитину відповідного віку починаючи з дня подачі позовної заяви до досягнення дитиною повноліття.

В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Відповідач та її представник в судовому засіданні позов не визнали в повному обсязі та додатково пояснили суду, що відповідач незважаючи на те, що шлюб між нею та позивачем розірвано, проживає разом із дітьми та позивачем за адресою: АДРЕСА_1. Матеріальну допомогу на утримання обох дітей вона надає. Купує дітям продукти харчування, одежу та інші речі, здійснює плату за комунальні послуги за вказаною адресою проживання дітей та відповідача. Крім того зазначила, що відповідач працює, має самостійний дохід і також може надавати матеріальну допомогу на утримання дітей.

Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи судом встановлено, що з 7 вересня 1991 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с. 4). Від шлюбу у сторін є повнолітня дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та неповнолітній син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 5).

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Твердження позивача щодо того, що відповідач разом із дітьми не проживає та не надає матеріальної допомоги на утримання дітей спростовується довідкою з місця проживання про склад сім'ї № 4257 від 30.12.2010 року (а.с. 3), відповідними документами про придбання продуктів харчування та інших речей побутового вжитку, наданих в заперечення позову відповідачем (а.с. 23-27), наданими для огляду в судовому засіданні оригіналами розрахункових книжок по оплаті комунальних послуг та показаннями свідка ОСОБА_4

Відповідно до ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Замостянського районного суду м.Вінниці від 27.12.2010 року, встановлено ту обставину, що після розірвання шлюбу діти ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 залишаються проживати з матір’ю, тобто ОСОБА_2 (а.с. 18).

Вказане рішення суду не оскаржувалось і не скасоване у встановленому процесуальним законодавством порядку, а тому набрало законної сили 10.01.2011 року.

Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.

Отже твердження позивача про те, що неповнолітній син ОСОБА_5 перебуває на вихованні та утриманні лише позивача, а відповідач не надає достатньої матеріальної допомоги на утримання дитини та ухиляється від надання такої допомоги, не відповідає наведеним обставинам.

Враховуюче викладене, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем підстав для задоволення позову, передбачених ст.ст. 180, 182, 183 СК України.

Оскільки при зверненні до суду позивачем судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи не сплачено, то їх, згідно зі ст. 88 ЦПК України, слід стягнути з позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 180 СК України, ст.ст. 10, 57, 60, 61, 88, 209, 212-215, ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 51 (п’ятдесят одна) гривня 00 коп., та витрати на інформаційне-технічне забезпечення суду в розмірі 120 (сто двадцять) гривень 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення через Замостянський районний суд м. Вінниці.

          Суддя: