справа № 2-а-205-2011 р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 січня 2011 року                                                                                м. Вінниця

Суддя Замостянського районного суду м. Вінниці Медяна Ю.В., розглянувши у скороченому провадженні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці про визнання дій Управління пенсійного фонду України в Замостянському районні м. Вінниці протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,-

Встановив:

10 січня 2011 року до суду із вищезазначеним адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 у якому просив суд визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці щодо відмови перерахунку та виплати пенсії позивачу у відповідно ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату державної пенсії, як інваліду ІІІ-ої групи, захворювання якого пов’язане з виконанням обов’язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, а також перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в Законі про державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається розмір пенсії за віком за період з 01 листопада 2010 року та по січень 2011 року, а також виплачувати її в подальшому.

Вимоги позову мотивовані тим, що позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС першої категорії та встановлено ІІІ групу інвалідності в зв'язку із роботами по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, проте при нарахуванні та виплаті йому пенсії відповідач порушує положення Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідач позов не визнав, надавши суду письмові заперечення, мотивуючи їх тим, що на даний час пенсійне забезпечення здійснюється у відповідності з вимогами постанов Кабінету Міністрів України, а тому у відповідача відсутні правові підстави для призначення позивачу пенсії у розмірі зазначеному в позовній заяві. Крім того, як зазначає відповідач після скасування Конституційним судом України змін, внесених в Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»єдиними нормативно-правовими актами, які регулюють питання обчислення пенсії даної категорії громадян є Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»та № 654 від 16 липня 2008 року «Про підвищення пенсійного забезпечення громадян».

Всебічно, повно, об’єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з’ясувавши обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог та заперечень відповідача, оцінивши їх в сукупності, вважаю, що вимоги позовної заяви підлягають частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1, згідно із посвідченням НОМЕР_1, є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І-ої категорії (а.с. 6).

Відповідно до експертного висновку Вінницької регіональної міжвідомчої експертної комісії від 27 березня 2002 року позивач має захворювання пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 7).

Відповідно до довідки Вінницького обласного центру медико-соцільної експертизи серії МСЕ № 070843, позивач є інвалідом ІІІ групи, захворювання якого пов’язано із виконанням обов’язків по ліквідації наслідків на ЧАЕС (а.с. 8).

Згідно ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-ХІІ від 28.02.1991 року в редакції, яка діяла до 28 грудня 2007 року, позивачу як особі, віднесеної до І категорії, встановлюється пенсія у вигляді: державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

При цьому, ст. 50 Закону України «Про статус громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796 - XII, від 28 лютого 1991 року передбачено, що особам, віднесеним до категорії І, інвалідам ІІІ групи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

Також, в силу вимог ч. 3 ст. 54 Закону України «Про статус громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796 - XII, від 28 лютого 1991 року, розмір пенсії позивача як інваліду ІІІ групи, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік про внесення змін до деяких законодавчих актів України»було внесено зміни до ряду статей Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішенням Конституційного суду України, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України, щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 визнано неконституційними внесені вищезазначеним Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»зміни до ст. 50 та ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

22 грудня 2010 року позивач звертався із письмовою заявою до відповідача у якій просив останнього здійснити йому перерахунок пенсії по інвалідності та додаткової пенсії, за шкоду, заподіяну здоров’ю у відповідності із ст. 50, 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до відповіді Управління пенсійного фонду України у Замостянському районі м. Вінниці від 28 грудня 2010 року, позивачу було роз’яснено, що нарахування та виплата пенсії здійснюється на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»та № 654 від 16 липня 2008 року «Про підвищення пенсійного забезпечення громадян».

При визначенні розміру мінімальної пенсії за віком слід керуватися саме положеннями статей 1 та 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058-ІУ від 09.07.2003 року, відповідно до яких виключно цим законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку про те, що Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці, відмовляючи позивачеві у здійсненні перерахунку пенсії, діяло необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення, а відтак неправомірно.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 99 КАС України).

Вирішуючи питання про те, за який період позивачу слід здійснити перерахунок та виплату пенсії, суд виходить з того, що позивач має право на отримання пенсії відповідно до положень ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в межах строку звернення до суду із даним адміністративним позовом.

Так як позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом 10 січня 2011 року, то перерахунок та виплату йому пенсії слід здійснити згідно вимог позову з 01 листопада 2010 року по день звернення до суду, тобто по 10 січня 2011 рік.

Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання, а не обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин, в зв’язку з чим, вимога адміністративного позову про зобов’язання відповідача в подальшому здійснювати нарахування і виплату пенсії у відповідності ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 4, 6-12, 71, 94, 159-163, 183-2 КАС України, суд,-

Постановив:

Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці про визнання дій Управління пенсійного фонду України в Замостянському районні м. Вінниці протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії –задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці щодо відмови ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії відповідно ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01 листопада 2010 року по 10 січня 2011 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Замостянському районі м. Вінниці зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 50, 54, ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01 листопада 2010 року по 10 січня 2011 року, з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком та мінімального розміру пенсії, який для інваліда 3 групи не може бути нижчим 6 (шести) мінімальних пенсій за віком визначених ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

В задоволенні іншої частини позову –відмовити.

Постанову суду звернути до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня отримання її копії через Замостянський районний суд м. Вінниці до Вінницького апеляційного адміністративного суду.

Постанова є остаточною, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку.

          Суддя: